The effective direction of reducing the deficit of wood in Ukraine is the introduction of fast growing tree species in forest plantations. Larch is one of these species. The purpose of the research was to study the performance of larch stands in different soil-climatic conditions of Ukraine and to establish the expediency of its wider use for the creation of forest plantations. In carrying out researches traditional forestry and forest biometry methods were used. Two species of larch occur in forest plantations of Ukraine: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord) and their hybrid Larix eurolepis Henry. The authors have defined that larch dominates aboriginal species by intensity of growth at all age stages. Therefore, the stock of wood directly depends on the proportion of its trees in the composition of the plantation. In the 8-20-year-old plantations the hybrid larch presents the most intense growing (I f-I e classes of bonitet). Larix decidua and Larix leptolepis grow in the I b-І d classes of bonitet. Maximum indexes of the average change in stock of larch stands are observed at 40-year-old age. Thus, in order to obtain small and medium varieties of wood forest plantation of larch can be oriented to the age of the main felling 41-50 years. In the plantations of the 51-70-year-old Larix decidua continues intensive growth (I a-І d classes of bonitet), which is generally determined by the trophy of forest-soil conditions. In ripe and overgrown forest stands, larch retains a high growth intensity, although it grows only under the I a-I b classes of bonitet. In Polissya, Forest-Steppe zone and the Carpathians in the wet and fresh sugubrava and oak forest conditions the larch plantations are characterized by high stocks of stem wood, while retaining a high intensity of growth to a perennial age, which, along with the high quality of wood, makes them perspective species for the creation of traditional artificial woodlands, and forest plantations. Lack of rainfall is one of the main factors limiting the expansion of anthropogenic larch area to the southern and eastern regions of Ukraine.
Досліджено особливості росту гібридних тополь в умовах свіжого груду Західного Лісостепу України до 9-річного віку з огляду на доцільність їх використання у короткоротаційних плантаціях. Насадження створено однорічними живцями клонів: 'Дружба' 'Канадська × Бальзамічна' 'Стрілоподібна' і 'Тронко'. Ґрунт-сірий лісовий свіжий. Розміщення садивних місць-2,0×0,8 м. Під час проведення досліджень застосовано традиційні лісівницькі та таксаційні методи. Найвищу збереженість рослин у 7-річному віці виявлено у клонів 'Тронко' (88 %) і 'Дружба' (86 %), найменшу-у клону 'Канадська × Бальзамічна'-78 %. Найбільшу середню висоту мав культивар 'Дружба' (10,3 ±0,33 м). Решта клонів за висотою практично не відрізнялися. Найбільший середній діаметр дерев (7,4 ±0,33 см) встановлено у клону 'Канадська х Бальзамічна', який мав найменшу збереженість. Найвищий запас визначено у деревостанів клонів 'Канадська × Бальзамічна' (113 м 3 •га-1) і 'Дружба' (122 м 3 •га-1). Отже, 7-річні насадження продукували від 13,3 до 17,4 м 3 •га-1 деревини на рік. За наступні 2 роки відбувся значний відпад дерев клонів 'Тронко' і 'Канадська × Бальзамічна', що негативно позначилось на показниках їх запасу. Найвищим запас був у клону 'Дружба'-139 м 3 •га-1. Середня зміна запасу та загальної продуктивності (запас + відпад) усіх клонів виявилися меншими у віці 9 років, ніж у 7, що свідчить про те, що в досліджуваних умовах оптимальний вік рубання деревостанів тополі густотою близько 6 тис. шт. на 1 га становить 6-7 років. При цьому, насадження клону 'Дружба' мають запас 122, 'Канадська × Бальзамічна'-113, 'Тронко'-105, 'Стрілоподібна'-93 м 3 •га-1 .
Protective forest plantations are an important part of forest-agricultural landscapes and one of the most effective long-term and relatively inexpensive measures to combat wind and water soil erosion. They have a positive effect on the microclimate of the surrounding areas and can significantly increase crop yields. Also, under certain conditions, they can become an important source of bioenergy feedstock. Goal. Development of theoretical bases and practical measures of the use of agroforestry reclamation plantations of Ukraine for energy purposes. Methods. In the course of the research it was envisaged to develop schemes of protective forest plantations on the basis of the analysis of the existing information, long-term production and scientific experience which, at full performance of ecological functions, can be used for obtaining bioenergy feedstock. Results. It is established that for the simultaneous use of protective forest plantations as a source of energy biomass it is necessary to include fast-growing woody plants (willow, poplar, acacia, maple, etc.) in rows or backstage, which are expected to be periodically cut for biomass. Such plants are then intensively restored by growth from stumps. The basis of such plantations for long-term and permanent performance of their protective functions should mainly consists of the rows of oak trees. Conclusions. Protective forest plantations, in addition to the positive impact on the microclimate of the environment and a significant increase in the productivity of agricultural land, can also play an important role as a source of bioenergy feedstock. Today, forest protection plantations are losing their functions for various reasons and need to be reconstructed. At the same time, along with the restoration of protective plantations, it will be possible to obtain about 54.6 million tons of wood for energy needs and form new protective plantations, which, along with improving the ecological environment, will create a reliable feedstock base for bioenergy. The schemes presented in the article can be applied at the stage of restoration and expansion of the field protection system to increase their energy role.
Мета. Вивчити особливості росту 9-річних енергетичних плантацій чотирьох клонів тополі на свіжих сірих лісових ґрунтах Західного Лісостепу з огляду на доцільність їх вирощування для отримання енергетичної сировини та встановити оптимальний вік її заготівлі. Методи. Дослідні енергетичні плантації були створені однорічними живцями клонів тополі 'Дружба' (P. trichocarpa × P. laurifolia), 'Канадська × Бальзамічна' (P. deltoides × P. balsamifera), 'Стрілоподібна' (P. ×euramericana × P. pyramidalis) і 'Тронко' (P. ×euramericana). Ґрунт-сірий лісовий свіжий. Розміщення садивних місць-2,0×0,8 м. Результати. Найвищою збереженістю рослин у 7-річному віці відзначалися 'Тронко' (88 %) і 'Дружба' (86 %), найменшою-'Канадська × Бальзамічна'-78 %. Найбільшу середню висоту дерев мав культивар 'Дружба' (10,3±0,33 м). Решта клонів за висотою практично не відрізнялися. Найбільший середній діаметр дерев (7,4±0,33 см) зафіксовано в клону 'Канадська × Бальзамічна', який мав найменшу збереженість. Найвищим запасом відзначалися деревостани 'Канадська' × 'Бальзамічна' (113 м 3 /га) і 'Дружба' (122 м 3 /га). Таким чином, 7-річні насадження продукували від 13,3 до 17,4 м 3 /га деревини в рік. За наступні 2 роки відбувся значний випад дерев клонів 'Тронко' і 'Канадська × Бальзамічна', що негативно позначилось на показниках їх запасу. Найвищим запас був у клону 'Дружба'-139 м 3 /га. Середня зміна запасу та загальної продуктивності всіх клонів виявилися меншими у віці 9 років порівняно з 7-річними, що вказує на те, що в досліджуваних умовах оптимальний вік вирубування деревостанів тополі густотою близько 6 тис. шт./га становить 6-7 років. При цьому, насадження клону 'Дружба' мають запас 122 м 3 /га, 'Канадська × Бальзамічна'-113, 'Тронко'-105, 'Стрілоподібна'-93 м 3 /га, або від 96,7 до 127,9 МДж енергії на 1 га в рік. Висновки. На сірих лісових ґрунтах Західного Лісостепу доцільно створювати енергетичні плантації всіх чотирьох досліджуваних клонів з віком ротації 6-7 років. Найвищими показниками продуктивності відзначався культивар 'Дружба', 7-річне насадження якого в середньому за 1 рік накопичувало 17,4 м 3 /га деревини , що еквівалентно 8,74 т вугілля, 3,08 т дизельного пального чи 2,56 т природного газу.
СЕЛЕКЦІЙНА ОЦІНКА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ ТА ЇХ ПОТОМСТВ ЗА СМОЛОПРОДУКТИВНІСТЮ Результати досліджень плюсових дерев та їх потомства дали змогу встановити комплексне плюсове дерево, яке, окрім високої деревної продуктивності, відзначається високими показниками виділення живиці. Смолопродуктивність цього дерева, яку визначено методом мікропоранень, на 71,6 % перевищила середнє значення в насадженні. А смолопродуктивність його півсібсового потомства на 125-140 % була вищою, порівняно з потомством популяційного збору насіння, а вегетативного -в 2,1-7,0 разів переважала інші потомства. Архіви клонів комплексного плюсового дерева є цінним резервом генетичного матеріалу і можуть бути базою для створення високопродуктивних цільових культур з метою отримання як деревини, так і живиці. В умовах спеціалізованих лісонасінних плантацій, що створені шляхом клонування з плюсових за смолопродуктивністю дерев, можна отримувати насіння в значних обсягах з високими за цією ознакою спадковими властивостями. Ключові слова: смолопродуктивність, сосна звичайна, плюсові дерева, клонове потомство Вступ. Підвищення продуктивності, покращення якісного складу і прискорення росту лісів із широким використанням у лісокультурній практиці селекційно-генетичних методів стає головним завданням і програмою сучасної лісогосподарської діяльності. Селекцію деревних рослин потрібно проводити за комплексом господарсько-цінних ознак, таких як швидкість росту, імунітет проти захворювань і шкідників, стійкість проти несприятливих факторів середовища, якість деревини тощо. Під час селекції сосни звичайної часто не враховують таку 1 ОСАДЧУК Леонід Семенович -завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу, доктор сільськогосподарських наук, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, Україна. Тел.: +38(032)237-10-48. E-mail: leosad@meta.ua 2 ФУЧИЛО Ярослав Дмитрович -дійсний член Лісівничої академії наук України, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, професор кафедри лісовідновлення та лісорозведення, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна. Тел.: 067-605-91-41. Email: boyarka_nauka@ukr.net fuchylo_yar@ukr.net 3 СБИТНА Маргарита Вікторівна -кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВП НУБіП України «Боярська ЛДС», м. Боярка Київської обл., Україна. Тел.: 096-242-94-51. E-mail: boyarka_nauka@ukr.net 4 ШЛОНЧАК Григорій Андрійович -кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, інженер І категорії ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», с. Лютіж Вишгородського р-ну Київської
Purpose. Study of the peculiarities of growing one-year cutting seedlings of four cultivars of the black poplar under the conditions of the Right Bank Forest Steppe using cuttings with a perpendicular and oblique section. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. Cuttings of cultivars ‘Dorskamp’, ‘I-45/51’, ‘Robusta’ and Toropohrytskyi’s poplar 20 cm long were planted in November and early April for three years. The cuttings for rooting were cut from one-year-old shoots using secateurs, with cuts (i) perpendicular to the axis of the shoots and (ii) an angle of 45º. In an average of 3 years, autumn planting of the varieties ‘I-45/51’ (by 6%) and ‘Robusta’ (by 25%) showed better rooting of cuttings with perpendicular cuts. Cuttings of ‘Dorskamp’ variety with oblique cuts rooted by 11 % and Toropohrytskyi’s poplar by 7% better. When planted in spring, the rooting index of cuttings with a perpendicular cut in the ‘Dorskamp’ variety was 24% higher, in ‘I-45/51’ by 30% higher, and in ‘Robusta’ variety 54 % higher. Cuttings with an oblique cut rooted better in Toropohrytskyi’s poplar (by 20 %). The height of the rooted cuttings was the largest for autumn planting of the same variety (192.9 cm). Also, cuttings with an oblique cut had an advantage in height in the variety ‘Dorskamp’ (by 12%). In the varieties ‘I-45/51’ and ‘Robusta’, cuttings with a perpendicular cut had a higher height by 16 and 5 %, respectively. For spring planting, plants of the ‘Dorskamp’ variety had a maximum height, both when using cuttings with a perpendicular cut (197.9 cm), and with an oblique cut (195.6 cm). Plants of the ‘I-45/51’ variety with a perpendicular cut had a height of 149.1 cm and oblique 126.5 cm. In ‘Robusta’, cuttings with an oblique cut were 8% smaller. The cuttings of Toropohrytskyi’s poplar at both planting seasons were taller than cuttings with an oblique cut. Conclusions. The effectiveness of using cuttings with a perpendicular or oblique cut depends on the cultivar of poplar, the timing of planting and the weather conditions during vegetation season. In the conditions of the Right Bank Forest Steppe, for the cultivation of Toropohrytskyi’s poplar, it is recommended to use autumn planting of cuttings with an oblique cut. Cuttings of the varieties ‘I-45/51’ and ‘Robusta’ should be planted in autumn using a perpendicular cut, and ‘Dorskamp’ with the same cut, but in spring.
Різні форми і гібриди верби шерстистопагінцевої масово вирощуються на спеціальних плантаціях для отримання енергетичної біомаси. Однак останнім часом інтерес до верб як джерела біоенергетичної сировини помітно знизився. Однією з головних причин цього є нестабільність врожайності плантацій. Водночас відомо, що стабільний урожай фітомаси може бути забезпечений шляхом створення поліклональних насаджень з використанням клонів з різними ритмами розвитку. За результатами проведених досліджень вивчено типи динаміки наростання лідерських пагонів верби шерстистопагінцевої на відносно вирівняному одновіковому матеріалі, в однорідних едафо-фітоценотичних умовах. Встановлено, що динаміка росту пагонів верби шерстистопагінцевої характеризується наявністю трьох чітко виражених максимумів. Перший максимум в усіх пагонів припадає на кінець травня, у першій декаді липня спостерігається другий максимум, а у другій половині літа проявляються індивідуальні особливості в динаміці наростання пагонів: у особини da 2 третій максимум припадає на кінець липня, а у da 5 – на першу декаду серпня. Довгоперіодичними компонентами динаміки середньодобового приросту характеризуються не різні особини, а різні пагони. Усі короткоперіодичні компоненти характеризуються наявністю чотирьох максимумів, які загалом збігаються з фактичними максимумами. Довгоперіодичні компоненти визначають загальний тренд розвитку пагонів, а короткоперіодичні – спричиняють модуляційний вплив на динаміку наростання пагонів. Саме короткоперіодичні компоненти визначають індивідуальні відмінності в динаміці наростання пагонів.
Метою досліджень було вивчення особливостей росту і продуктивності енергетичних плантацій верби прутовидної (Salix viminalis L.) та тритичинкової (Salix triandra L.) на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу України та встановлення оптимальної періодичності збору їх біомаси. Встановлено, що садіння живців у третій декаді вересня забезпечило їх укоріненість у верби тритичинкової на рівні 85 %, а прутовидної-92 %. За застосування дворічного циклу збирання урожаю загальна продуктивність трирічних плантацій верб тритичинкової та прутовидної виявилася практично однаковою: відповідно 41,1 і 41,9 т/га. За трирічного циклу збору деревної маси продуктивність верби прутовидної (54,6 т/га) є значно вищою, ніж у верби тритичинкової (27,7 т/га), що дозволяє зробити висновок, що у перші роки вирощування енергетичних плантацій верби прутовидної в умовах регіону досліджень доцільно застосовувати трирічний цикл збору урожаю, а для верби тритичинкової-дворічний. У виробничих умовах, із урахуванням погодних умов, маркетингу і логістики, можна вважати доцільним використання як дворічного, так і трирічного циклу заготівлі вербової енергетичної сировини обох досліджуваних видів. Ключові слова: відновлювальні джерела енергії, біомаса, енергетичні плантації, верба, живці, строки садіння, ріст, продуктивність, періодичність збору урожаю Актуальність. Зниження залежності економіки від імпорту викопних видів палива є однією з нагальних проблем України. У її вирішенні важливе місце займають відновлювані джерела енергії, зокрема-деревина [1-5, 8]. Обмежені можливості отримання енергетичної деревної маси з лісових насаджень спонукають до пошуку інших шляхів її отримання, зокрема-вирощування її на спеціальних енергетичних плантаціях. Завдяки специфічним біологічним та
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.