As more and more adults in Ukraine and other countries continue to study throughout their lives and may acquire more than one qualification, the average age of students of higher education institutions is increasing, and therefore the foreign language learning at university should be organised in the same way as with working adults. In this regard, it is important to understand that a modern student is an adult learner who has a number of characteristic features that distinguish him/her from a child as a learner and thus should be considered in the learning process. In our article, based on the practical experience of English language teachers of the

The paper deals with the case study, focused on exploring certain problems in intercultural communication of Ukrainian and Chinese students in the academic environment of Sumy National Agrarian University. The participants of the ethnographic-linguistic stage of the experiment learned, interpreted and compared the phraseological funds of the Chinese, Ukrainian and English languages, displaying the conceptual sphere “Agriculture”, in order to find out similarities and divarications in the outlook of people, engaged in agricultural production, as well as the perception of agricultural sphere in these cultural-ethnic communities. The qualitative stage of the experiment was conducted to discover the stereotypes about the representatives of other nations, which the informants had. It was revealed that learning idioms and participation in the experiment helped students overcome the stereotypes and improve the intercultural interaction amid academic groups. It was concluded that the students, who learned the target language idioms, belonging to the conceptual sphere “Agriculture”, gained knowledge of the geographical and economic conditions, moral values and traditions of the target language native speakers, became aware of the analogies in their own background. Thus, the participants realised that they could eliminate obstacles that impeded intercultural communication by mastering culturally marked target language material concerning the sphere of their future professional activity.

No abstract

No abstract

Стаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.

No abstract

In the article the characteristic of strategies of the integration of educational and research constituents of the process of specialists’ professional training in the universities of developed countries has been given. The relevance of the problem in the context of requirements to the graduate represented in the European qualifications framework (EQF) and formulated in the Dublin Descriptor of the EQF has been proved. The conclusion has been made about the strategies of integration of educational and research activities of the university as a multilevel and multidimensional system of interconnected, interdependent, and interrelated components. The study proves that the systemic character of research-oriented strategies is achieved by an interrelation of activities at all levels of implementation, and the inclusion of these strategies into the others, directed at increasing efficiency of educational process (development of E-learning, flexible curriculum, formation of a single university educationalresearch community, development of the university campus as a broad educational environment, etc.). The strategies of solving research problem in the context of defining the mission of the higher education institution and its full realization; development of curricular and methodological foundations of research-oriented learning; development of research activity strategies aimed at integration of educational and research constituents of the process of specialists’ training; professional staff development aimed at formation of readiness to research-oriented learning, and modernization of organizational structures of the university able to realize the mission of the university have been characterized.

The paper is targeted to explore the intensification of communication among culturally diverse students by means of creating social media groups. In frames of the psycholinguistic experiment, Ukrainian and Chinese students were working together at detecting common, similar and distinct features in idioms from the Ukrainian, English and Chinese languages. They intented to decode the phraseological picture of the world of Ukrainian, English and Chinese. Participation in social media group enabled participants’ exchanging opinions and ideas in the process of learning English. Such intercultural interaction outlined the national-axiological characteristics of Ukrainian, Chinese and English, their outlook and behavioral patterns. Pedagogical observation and interviews with participants revealed that students, who participated in the social media project, learnt traditions, speech etiquette and social norms of other nations, fostered their English speaking and writing skills. It was noted that democratic, uncritical and open-minded style of communication in the social media group allowed participants to build informal cooperation, develop tolerance to fellow students, overcome self-doubt and get motivated to communicate with culturally diverse students.