Наголошено, що важливим завданням захисту довкілля сьогодні є попередження загрози екоризиків на першому етапі мінімізації можливих негативних наслідків. Доведено актуальність завдання щодо антропогенного забруднення токсикантами територій, прилеглих до складів агрохімікатів, спричиненого локалізацією і транслокацією залишків пестицидів у компонентах агробіогеоценозів. Проаналізовано екологічні аспекти оцінювання ризику небезпеки на наукових засадах, що дозволить виявити наслідки антропогенного навантаження на навколишнє середовище на локальному рівні. Залишки пестицидів – стійкі екотоксиканти у природних середовищах, здатні мігрувати у харчових ланцюгах набагато швидше, ніж важкі метали. Тому наслідки їх потрапляння в біогеоценози небезпечні, оскільки багато з них є стійкими і лабільними. Зауважено, що, незважаючи на отримані невисокі значення коефіцієнтів транслокації, багаторічні рослини здатні рости в умовах фітотоксичності ґрунту і накопичувати ДДТ та його метаболіти у значних кількостях у тканинах коренів. Отримані результати підтверджують наявність певного фізіологічного бар’єру щодо накопичення рослинами екотоксикантів з ґрунту та залежність такого накопичення від видових особливостей рослин. Найнижчі показники вмісту пестицидів отримано для деревію звичайного, де мінімальні концентрації ДДТ знайдено в надземних органах – 18,1 мкг/кг, а у кореневій системі – 404,6 мкг/кг, а високі кількості досліджено у полині звичайному, який при вмісті ДДТ у ґрунті ризосфери становив 1642,8 мкг/кг (16,4 ГДК), накопичував пестицид у надземних органах рослин у концентрації 1898,4 мкг/кг у перерахунку на суху масу рослин, а його коренева система – 1846,2 мкг/кг. Досліджено процеси транслокації і трансформації хлорорганічних пестицидів та встановлено закономірності розподілу пестицидів у вегетативних органах ячменю ярого. Дослідженнями на темно-сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України визначено, що біотичне накопичення залишків ДДТ у вегетативній масі рослин ячменю ярого залежить не тільки від біологічних особливостей культури, а й від вихідної концентрації у ризосферному ґрунті.
Agricultural use of the land fund requires monitoring of its fertility, degree of erosion, and level of pollution. The aim of this study was to determine and evaluate the main agrochemical parameters of the soil, as well as the most dangerous heavy metals on agricultural land, which were used for perennial plantations (an intensive apple horticulture). The use of soils for intensive gardening for 14 years (2008)(2009)(2010)(2011)(2012)(2013)(2014)(2015)(2016)(2017)(2018)(2019)(2020)(2021)(2022) led to an increase in exchangeable potassium by 6.58 times, mobile forms of phosphorus by 14.6 times, calcium by 31.1%, exchangeable magnesium by 18.8% %, molybdenum by 11.
The research aimed to study the radioprotective and sorption properties of beespine, which refers to the bodies of bees that die during the winter season. The goal was to expand the range of applications for beespine by exploring its potential as a source of radioprotective and sorption properties. The study found that beespine contains biologically active substances, including melitin, melanin, and sulfur-containing amino acids. These substances exhibited radioprotective and sorption properties, which could potentially be beneficial when ingested by quails as part of their feed mixture. Overall, the research suggests that beespine has the potential to be used in various applications beyond its current use as a waste product from beekeeping. Its radioprotective and sorption properties could have practical uses in areas such as animal feed and potentially even in human medicine. In particular, it was observed an increase in the lifespan of quails from 1.5 to 2.2 times with a content of 2 to 7.5% of beespine in the form of a powdered biological mass in the feed mixture after their fractional local irradiation of gamma rays with a total dose of 90 gr, compared to the poultry, in the diet of which there was no beespine. It was also determined that the removal from the bodies of quails with indigestible feed remains (droppings) of 137 Cs by 6.6 p.p., 90 Sr by 18.7 p.p., Pb by 15.3 p.p. and Cd by 34.6 p.p., respectively, was observed to be higher when adding the beespine (3%) in their diet. It was found a lower level of 137 Cs by 32.7%, Pb by 53.2% and Cd by 20.0% in their muscle tissue, compared to their analogues that were not fed beespine.
Павкович С., Вовк С., Бальковський В., Огородник Н., Іванків М. Вплив згодовування ріпакового насіння і кальцієвих солей на продуктивність і жирнокислотний склад молочного жиру корів Наведено результати досліджень впливу згодовування лактуючим коровам подрібненого насіння безерукового і низькоглюкозинолатного озимого сорту ріпаку та кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, на молочну продуктивність і жирнокислотний склад молока. Коров'яче молоко, завдяки своєму хімічному складу, є одним із найкорисніших продуктів харчування. Проте внаслідок високого вмісту у ньому насичених жирних кислот, які є чинниками підвищення ризику серцевосудинних захворювань, люди зменшують його споживання. Водночас на склад молочного жиру можна вплинути через годівлю корів. Досліди проводили на лактуючих коровах української чорно-рябої молочної породи впродовж 30 днів у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на три групи по 5 голів у кожній за принципом аналогів. Встановлено, що використання в годівлі лактуючих корів насіння ріпаку підвищує надій молока, відсотковий вміст жиру, білка і лактози, що дало змогу одержати більший добовий вихід вказаних поживних речовин, ніж від тварин, яким не згодовували жирових добавок. Згодовування ж коровам кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищує надій та якісні показники молока порівняно з варіантом тварин, де згодовували насіння ріпаку. Встановлено, що згодовування у складі раціону корів ріпакового насіння знижує вміст міристинової, пальмітинової, пальмітоолеїнової, С 14-С 16 та насичених жирних кислот, тоді як кількість стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, С 18 і ненасичених жирних кислот у складі молока корів підвищувалася. Згодовування тваринам кальцієвих солей ріпакової олії підвищує вміст ненасичених і знижує кількість насичених жирних кислот порівняно з варіантом, де згодовували насіння ріпаку. Ключові слова: насіння ріпаку, кальцієві солі жирних кислот, лактуючі корови, молочна продуктивність, жирнокислотний склад.
Львівс ький національний аграрний університет 2 Інститут сільського господарства Карпатського регіону України 3 Інститут агроекології і природокористування НААН України
Павкович С., Вовк С., Бальковський В., Огородник Н., Іванків М. Вплив згодовування захищеного жиру на відтворювальні функції корів Наведено результати досліджень впливу згодовування коровам першого періоду лактації тваринного жиру та захищеного у формі кальцієвих солей тваринного жиру на такі показники відтворювальних функцій: індекс осіменіння, заплідненість після першого осіменіння, тривалість сервіс-періоду, тривалість міжотельного періоду та коефіцієнт відтворювальної здатності.У корів після отелення спостерігається брак енергії, а це призводить до мобілізації власних джерел енергії та до її нестачі на відновлення репродуктивних функцій у корів.Одним зі способів вирішення енергетичних проблем під час годівлі корів у вказаний період є введення до їхніх раціонів жирових добавок. Проте високий вміст жиру в раціоні корів негативно впливає на рубцеве травлення. Тому для зменшення негативного впливу жирів використовують різні методи їх захисту, одним із яких є виготовлення кальцієвих солей жирних кислот.Для дослідів відбирали корів української чорно-рябої молочної породи першого періоду третьої лактації у зимово-стійловий період. Тварини були розділені на три групи за принципом аналогів. До складу раціону тварин першої групи не вводили жирових добавок. До раціону корів другої групи взамін частини зернової суміші вводили легкоплавну фракцію яловичого жиру, а коровам третьої дослідної групи згодовували захищену легкоплавну фракцію яловичого жиру у формі кальцієвих солей.Використання у складі раціону корів нативного і, особливо, захищеного у формі кальцієвих солей кормового тваринного жиру знижує індекс осіменіння корів.Згодовування кальцієвих солей підвищує заплідненість корів після першого осіменіння. Введення до складу раціону тваринного кормового жиру у формі кальцієвих солей достовірно зменшує тривалість сервіс-періоду у корів.Тривалість міжотельного періоду у корів, яким згодовували тваринний жир і, особливо, кальцієві солі жирних кислот, зменшується.Коефіцієнт відтворювальної здатності у корів, яким до складу раціону вводили захищений у формі кальцієвих солей тваринний кормовий жир, був достовірно вищим.Ключові слова: тваринний жир, кальцієві солі жирних кислот, корови, відтворювальні функції.Pavkovych S., Vovk S., Balkovskyi V., Ohorodnyk N., Ivankiv M. Impact of cows feeding with protected fats on their reproductive functionThe article presents outcomes of the research on the impact of feeding cows of the first lactation period with the animal protected fats in the form of calcium salts on the indices of their reproductive functions, such as insemination index, fertility after the first insemination, duration of the service period, calving interval, and the factor of reproducibility.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.