Purpose. To overview the onion production in Ukraine and the world, to highlight major challenges and ways of further efficient development of this segment in the vegetable market under integration processes. Methods. Dialectical method of cognition to review scientific publications, mathematical-statistical, grouping, analysis of statistical series, abstract/logical reasoning. Results. The current onion production in Ukraine was considered. The portion of this crop in the total agricultural areas and gross production of vegetables was determined; data on the distribution of onion production by natural and climatic zones of Ukraine and farm categories are summarized. Factors that inhibit the efficient development of this segment of the vegetable market were identified; they include: outdated technologies; few or no innovations; few processing, packing, and storing facilities; lack of professional branding and effective infrastructure; underdeveloped agrologistics; non-compliance of domestic vegetable products with European standards. The general strategy and priority directions of scientific support for further onion production in the context of integration processes were outlined. Conclusions. As the population’s material well-being improves, the food basket composition changes in favor of vegetables, including onions, and their consumption rises. Along with the expediency of the maximum use of the existing natural and economic potentials for onion production, one should be guided by this waymark when justifying further development of the vegetable industry in Ukraine. Further development of the onion production in Ukraine must be directed towards high-intensity production based on new high-yielding varieties and hybrids, with high palatability, and towards scientific support for the production. At the same time, in the future, technical re-equipment of the vegetable industry, development of information support systems, creation of marketing services, and development of market infrastructure are necessary.
Мета статті полягає у вивченні стану виробництва малопоширених видів овочів, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва малопоширених і зеленних овочевих культур в Україні. Установлено частку кожної культури у загальних посівних площах і валовому виробництві. Наведено дані щодо розміщення виробництва малопоширених і пряносмакових культур за категоріями господарств. Представлено рекомендовані норми споживання малопоширених видів овочів за їх основними групами на душу населення. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: високі ціни на природний газ та електроенергію, застосування застарілих технологій та відсутність інновацій, відсутність необхідних потужностей для доробки і зберігання, відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва малопоширених видів овочів на перспективу. Висновки. З підвищенням матеріального добробуту населення змінюються загальні стандарти, зокрема структура продовольчого кошика. Дослідження соціологів і дієтологів доводять, що за цих умов у структурі харчування зменшується частка споживання хліба, картоплі та цукру, й натомість збільшується частка овочів, особливо малопоширених та пряно-смакових культур. Цим орієнтиром, поряд з доцільністю максимального використання наявного природно-економічного потенціалу для виробництва малопоширених видів, й потрібно керуватися, обґрунтовуючи розвиток галузі овочівництва в Україні на перспективу
The purpose of the article is to analyze the state of the industry, establish the main problems of its development, make a forecast of its development in the future and show the effectiveness of the results of the implementation of innovative solutions in enterprises. Scientific works on the formation and functioning of the vegetable market became the methodological basis of the research. Methods were used: grouping, monographic, systematization. The results. An analysis of the current state of vegetable production in Ukraine has been carried out, the main problems of its development in modern conditions have been identified, and the results of research on the development and improvement of zonally adapted technologies for growing vegetable and fruit products have been presented. An analysis of possible problems and prospects for the adaptation of the latest zonal technical and technological solutions for the production of vegetable products in modern conditions. The expediency of using the proposed innovations was established, their attractiveness and effectiveness for specific production conditions were determined in order to increase scientific and technical progress in the agricultural sector. The necessity of finding basic farms in different soil and climatic zones of Ukraine for the implementation of app-robation, production inspection and transfer of innovative developments, with comprehensive scientific support, has been proven. Conclusions. The effective development of the vegetable growing industry must be directed along the following path: the introduction of intensive, resource-saving technologies for the production of vegetable products; optimization of the structure of sown areas of the main agricultural crops. Scientific novelty consists in the justification of scientific recommendations taking into account natural and economic zones; rational use of irrigated land; introduction of modern varieties, hybrids of vegetable crops; scientific and methodological support of agricultural production. The practical significance of the publication lies in the definition of the main problems of the development of the vegetable industry in the food market and the determination of ways to solve the problems in the future.
Розглянуто основні форми та методи комерціалізації наукових розробок в агропромисловому виробництві. Спираючись на них можливо посилити ефективність поширення, освоєння і впровадження інноваційних розробок серед кінцевих споживачів, що зумовить підвищення конкурентоспроможності національного аграрного виробництва на внутрішньому і світовому ринках, прискорення розвитку трансферної інфраструктури аграрної науки, належне її функціонування та налагодження тісних зв'язків з агровиробниками. Визначені основні умови, що сприяють інноваційному процесу. Окрему увагу приділено механізму впровадження інноваційних технологій в агропродовольчу сферу та регіональним особливостям. Встановлено основні способи комерціалізації науково-технічної продукції та її механізми. Найбільш дієвим механізмом комерціалізації визнано укладання ліцензійних угод про передачу права на використання об'єктів права інтелектуальної власності, угод про виконання науково-дослідних робіт, а саме-випробування добрив, регуляторів росту, гербіцидів, договорів на надання послуг у сфері вимірювання і сфері контролю якості та безпеки продукції рослинництва, визначення агрохімічних властивостей ґрунту. Наведено найбільш вагомі результати виробничого впровадження наукової продукції в господарствах різних форм власності, з'ясовано їх економічну ефективність для конкретних умов виробництва. Одержані результати використано при розробці Галузевої програми «Овочі України-2025».
Актуальність. Питання детального аналізу можливих проблем і перспектив адаптації новітніх зональних техніко технологічних рішень щодо виробництва овочевої продукції в сучасних умовах є достатньо актуальними для функціонування аграрної сфери. Мета – проаналізувати стан галузі, здійснити прогноз розвитку овочівництва на перспективу та навести аналіз результатів досліджень впровадження інноваційних рішень в овочівництві. Матеріали і методи. Методологічною базою дослідження стали наукові праці з проблем формування та функціонування овочевого ринку. Використовувалися методи: групування, монографічний, систематизування. Результати досліджень. У статті здійснено аналіз сучасного стану виробництва овочів в Україні, встановлено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах. На підставі досліджень проаналізовано стан галузі, здійснено прогноз розвитку овочівництва України та наведено результати досліджень з розробки та удосконалення зонально адаптованих технологій вирощування овоче-баштанної продукції. Встановлено доцільність використання запропонованих інновацій, визначено їх привабливість та ефективність для конкретних умов виробництва з метою підвищення науково-технічного прогресу в АПК. Доведено необхідність пошуку базових господарств у різних ґрунтово-кліматичних зонах України для здійснення апробації, виробничої перевірки та трансферу інноваційних розробок, з комплексним науковим забезпеченням. Встановлено, що впровадження зонально адаптованих рішень в овочівництві дозволить вирішити питання економічної самостійності окремих регіонів, продовольчої безпеки громад, підвищити рівень координації системи дій органів управління, суб’єктів господарювання, науковців та інвесторів на з асадах сталого розвитку в умовах військової агресії, або післявоєнного відновлення країни. Висновки. Ефективний розвиток галузі овочівництва необхідно спрямувати по шляху: впровадження інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій виробництва овочевої продукції; оптимізації структури посівних площ основних сільськогосподарських культур на основі науково-обґрунтованих рекомендацій з урахуванням природно-економічних зон; раціонального використання зрошуваних земель; впровадження сучасних сортів, гібридів овочевих культур; науково-методичного забезпечення сільськогосподарського виробництва, поширення інформаційно-комунікаційних технологій.
Мета. Вивчити вплив сірковмісних добрив (елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) на врожайність і якість цибулин цибулі ріпчастої. Методи. Польовий, лабораторні, розрахунково–статистичні. Результати. За результатами досліджень 2017–2019 рр. для агрокліматичної зони Лівобережного Лісостепу України досліджено ефективність сірковмісних добрив (у вигляді елементарної сірки, сульфату амонію і цинку) при вирощуванні гібрида цибулі ріпчастої Дайтон F1. Застосування сірковмісних добрив і мінерального добрива в технології вирощування цибулі ріпчастої сприяло створенню умов для підвищення її врожайності від 8,2 до 11,7 % на фоні N60P60K60, а в разі використання підживлення аміачною селітрою (N40) цей показник збільшувався до 16,8–25,2 %. Урожайність цибулі ріпчастої мала пряму залежність (r=0,88) від запасів мінерального азоту в орному шарі ґрунту 0–20 см у період формування цибулин. Установлено кореляційну залежність між урожайністю цибулі ріпчастої й вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту. Аналіз лінійного рівняння свідчить про сильний прямий зв’язок урожайності із вмістом рухомої сірки в орному шарі ґрунту у період формування цибулин (r = 0,78). Вміст сухої речовини збільшувався на 0,28–0,53 %, сума цукрів – на 0,12–0,15 %, вміст ефірної олії − на 1,75–2,6 мг/100 г. За обробки насіння сульфатом амонію і цинку вміст нітратів у продукції не перевищував МДР і становив –78,0–79,3 мг/кг сирої речовини. Висновки. Передпосівна обробка насіння сульфатом амонію і сульфатом цинку сумісно з унесенням мінеральних добрив у дозі N60P60K60 (фон) забезпечила істотне підвищення врожайності цибулі ріпчастої – на 2,7 т/га (11,7 %) і 2,3 т/га (10 %) у порівнянні з контролем (без добрив, 22,6 т/га), у комплексі із внесенням N60P60K60 (фон) і підживленням азотом (N40)– на 5,7 т/га (25,2 %) і 4,5 т/га (20,0 %) відповідно. Приріст, забезпечений лише обробкою насіння, становив 2,8 т/га (10,1 %) при застосуванні сульфату амонію і 1,0 т/га (4,1%) – сульфату цинку, НІР05 1,51 т/га. Застосування сірковмісних добрив не чинило негативного впливу на вміст компонентів хімічного складу цибулі ріпчастої.
Мета - здійснити огляд ринку насіння овочевих і баштанних культур, встановити основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначити напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насіннєвого підкомплексу та розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо розв’язання проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Методи. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний (пізнання процесів і явищ); монографічний (аналіз сучасного стану та перспективи розвитку виробництва насіння); порівняльного аналізу (аналіз проблем розвитку галузі); абстрактно-логічний (узагальнення та формулювання висновків). Результати. У статті розглянуто ринок насіння овочевих та баштанних культур, визначено основні проблеми його розвитку в сучасних умовах; визначено напрями стабілізації та підвищення ефективності функціонування насінницького підкомплексу та розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вирішення проблем розвитку та забезпечення ефективності виробництва насіння в Україні. Проведено аналіз сучасного стану та перспектив насінництва в Україні, визначення потенціалу виробництва сортового насіння та садивного матеріалу та наявності таких сільськогосподарських виробників, підходи до оцінки ефективності насінництва овочевих і баштанних культур. Окреслено перспективні шляхи прискорення розвитку організації ринку насіння та садивного матеріалу в Україні. Практичне значення. Теоретико-методичні положення щодо розвитку насінництва в Україні отримали подальший розвиток, що прискорить міжнародне співробітництво для виробництва нових високоврожайних та якісних сортів вітчизняної селекції та підвищить ефективність насінництва. Висновки. В умовах всебічного врахування сучасних засад ринкової економіки, вступу України до ЄС, докорінно змінюються основні підходи щодо перспективи розвитку вітчизняного насінництва. Гостро назріло питання перерозподілу ринку насіння овочево-баштанних культур та овочевої продукції для збереження вітчизняного генофонду. Тому в умовах військової загрози, як ніколи, постало питання про гарантію продовольчої безпеки, збереження в повному обсязі насіннєвого фонду для забезпечення повноцінної діяльності компанії в Україні. Також, виходячи з того, що весь сектор, включно із виробниками та державними органами, працює над розробкою нових моделей процесу створення додаткової вартості, формування системи сплати роялті - питання щодо порядку денного не лише галузі насінництва в Україні, а й для українського АПК. Ефективне вирішення проблем овочівництва можливо лише у зменшенні його ресурсо- та енергоємності, впровадження перспективних сортів і гібридів овочевих та баштанних рослин інтенсивного типу, технологій, сучасної техніки, поєднання інтересів науки й практики через потребу ринку. Вирішення цих проблем дасть можливість налагодити міжнародне співробітництво України із закордонними країнами у виробництві насіння та садивного матеріалу, сприятиме залученню додаткових інвестиційних коштів для підтримки та розвитку вітчизняної селекції.
Мета статті полягає у вивченні стану виробництва моркви в Україні та його наукове забезпечення, обґрунтуванні сучасних проблем та шляхів ефективного розвитку цього сегменту ринку овочів на перспективу. Результати. Розглянуто сучасний стан виробництва м’ясистої в України. Встановлено частку цієї культури у загальних посівних площах і валовому виробництві овочів, наведено дані щодо розміщення виробництва моркви м’ясистої за природно-кліматичними зонами України та окремими категоріями господарств. Викладено загальну стратегію і пріоритетні напрямки наукового забезпечення виробництва моркви м’ясистої на перспективу. Визначено причини, що стримують ефективний розвиток цього сегменту овочевого ринку, до яких належать: застосування застарілих технологій та практична відсутність інновацій; недостатня кількість необхідних потужностей для доробки, фасування, заморозки, зберігання; відсутність професійного брендингу та ефективної інфраструктури, низький розвиток агрологістики, невідповідність вітчизняної овочевої продукції європейським стандартам. Висновки. Подальший розвиток виробництва моркви м’ясистої в Україні необхідно направити по шляху організації високо інтенсивного їх виробництва на основі впровадження сучасних технологій виробництва та нових високопродуктивних, технологічних сортів і гібридів, що володіють високими харчовими показниками, що відповідають вимогам переробки. Підвищення ефективності виробництва моркви м’ясистої дасть можливість отримати овочеву продукцію в кількості і асортименті, визначених науково-обґрунтованими нормами споживання на базі соціально-економічного та інноваційно-інвестиційного розвитку з урахуванням передових досягнень науки і техніки та передових досягнень науки і техніки, нарощування великотоварного виробництва якісної овочевої продукції, її переробки, зберігання та реалізації. При цьому в перспективі необхідно технічне переоснащення галузі овочівництва, розвиток систем інформаційного забезпечення, створення служб маркетингу і подальший розвиток інфраструктури ринку.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.