E-READINESS

No abstract

Виконано огляд гендерних компонентів соціопросторового контенту безпечного міста. Висвітлено геолокаційний потенціал для виявлення координат безпечності/небезпечності міських локацій та оцінки рівня якості міського середовища. Візуалізовано гендерно-сегреговані та гендерно-чутливі просторові данні, необхідні для виконання гендерного моніторингу безпеки міста, у вигляді ГІС-шарів. Розроблено «модель багатокритеріальної оцінки гендерно-сенситивного змісту» для управління міськими інфраструктурними проектамиКлючові слова: безпечне місто, гендер, ГІС, матриця відстеження вимог, урбан-проекти, управління змістом Выполнен обзор гендерных компонентов социопространственного контента безопасного города. Описан геолокационный потенциал для выявления координат безопасности/опасности городских локаций и оценки уровня качества городской среды. Визуализированы гендерно-сегрегированные и гендерно-чувствительные пространственные данные, необходимые для выполнения гендерного мониторинга безопасности города, в виде ГИС-слоев. Разработана «модель многокритериальной оценки гендерно-сенситивного содержания» для управления городскими инфраструктурными проектамиКлючевые слова: безопасный город, гендер, ГИС, матрица отслеживания требований, урбанпроекты, управление содержанием

No abstract

Висвітлено специфіку фемінного та маскулінного контекстів управління потребами клієнтів в будівельному проекті. Описано існуючий гендерний когнітивний розрив стандартів управління проектами в частині окреслення місця і ролі клієнтів. Запропоновано гендерно-збалансовану модель клієнт-орієнтованої системи управління будівельними проектами. Розроблено оціночний інструмент для встановлення фази клієнт-орієнтованості системи управління будівельними проектами у життєвому циклі проекту Ключові слова: управління проектами, будівельний проект, гендерний підхід, офіс управління проектами Выявлена специфика феминного и маскулинного контекстов управления потребностями клиентов в строительном проекте. Описаны существующий гендерный когнитивный разрыв стандартов управления проектами в части определения места и роли клиентов. Предложена гендерно-сбалансированная модель клиент-ориентированной системы управления строительными проектами. Разработан оценочный инструмент для установления фазы клиент-ориентированности системы управления строительными проектами в жизненном цикле проекта.Ключевые слова: управление проектами, строительный проект, гендерный подход, офис управления проектами

No abstract

Кандидат філософських наук, доцент Кафедра історії і культурології Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Революції,

The peculiarities of external quality assurance processes in the higher education management system are considered. It is noted that the quality of educational programs (EP) of higher education institutions is controlled by quality assurance agencies (QAAs) using an accreditation system. The key features of the accreditation process in terms of peer review are identified. The problem of accreditation process management, namely the subjectivity and lack of consistency of expert decisions, is highlighted. The correlation method was applied to determine the interdependencies in expert assessments (competence, meaningful orientation of judgments, and perception of the linguistic rating scale). The identified types of variables make it possible to explain the existing measure of subjectivity that affects the collective conclusion of experts. A comprehensive methodology for quantitative evaluation of the EP quality under conditions of uncertainty based on the relative importance of the relevant criteria and subcriteria, as well as the levels of expert competence using the apparatus of fuzzy mathematics, is proposed. A basic model for the formation of a collegial expert opinion on the EP quality has been developed using the example of a system of quality criteria approved by the Ukrainian QAA. Variations in the expert values of the weight coefficients and parameters of fuzzy numbers in the context of the linguistic rating scale (“A – B – E – F”) made it possible to use the means of a computational experiment. The application of this model will allow managers to positively influence the existing ambiguity of the assessment method, which requires being guided by standard criteria and at the same time determining the EP innovativeness. In general, the application of the proposed evaluation tools on the quality of EP allows experts and managers to make decisions at a higher level of academic and managerial culture.