Arterial hypertension (AH) belongs to the diseases with genetic predisposition that determines the necessity of research on the genetic component’s influence on this disease development. It is suggested that one of the salt-sensitive arterial hypertension potential markers may be the alpha-adducin gene because its protein product is involved in the ion transport regulation in the renal epithelium. Thus, the aim of the study was to investigate the association between ADD1 Gly460Trp-polymorphism and the AH development risk among patients with different risk factors in the Ukrainian population. The study included 232 Ukrainians: 120 patients with diagnosed arterial hypertension and 112 practically healthy individuals. Polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism (PCR-RFLP) analysis was used for ADD1 Gly460Trp-polymorphism genotyping. The ADD1 Gly460Trp-polymorphic locus is an important predictor of arterial hypertension development in the Ukrainian population, but other nongenetic factors should be considered in further studies.

Резюме. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) та цукровий діабет (ЦД) 2-го типу є компо-нентами метаболічного синдрому, захворюваність на який у світі зростає з кожним роком. У статті на-ведені результати лікування 110 пацієнтів iз НАЖХП та її поєднанням iз ЦД ВступЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі нараховується понад 2 мільярди (майже 30 % на-селення) людей із захворюваннями печінки. Це наба-гато перевищує поширеність цукрового діабету (ЦД) чи інших хронічних захворювань [2]. Європейська асо-ціація з вивчення печінки (EASL, 2013) повідомила, що поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у загальній європейській популяції стано-вить 2-44 %, у пацiєнтiв iз ЦД 2-го типу -42,6-69,5 %, а у людей iз надмірною масою тіла -до 57-74 %. По-ширеність НАЖХП у США сягає 46 %, за наявності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) -12,2 % [8, 9]. На думку провідних міжнародних організацій у галу-зі гепатології (AASLD, AGA, ACG), під НАЖХП слід розуміти наявність ознак стеатозу за відсутності при-чин для вторинного накопичення жиру. Таким чином, НАЖХП -самостійна нозологічна одиниця хронічно-го ураження печінки невірусного генезу, представлена спектром морфологічних змін, що включають стеатоз печінки, НАСГ, фіброз і цироз печінки і розвиваються в пацієнтів, які не вживають алкоголь в гепатотоксич-них дозах [12]. За Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду НАЖХП відповідає шифру К76.0 та разом з алкогольною входить до рубрики «Жирова хво-роба печінки» [3].Щорічне зростання захворюваності на НАЖХП спонукає науковців до дослідження нових ланок па-тогенезу та причин виникнення стеатозу печінки. Од-ним iз важливих і недостатньо вивчених механізмів розвитку та прогресування НАЖХП є підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові. Завдяки наявності у складі гомоцистеїну SH-групи він має прооксидантнi властивостi: при підвищеному вмістi його в крові він окислюється і утворює вільні радикали, що індукує пе-рекисне окислення ліпідів, порушує виділення окси-ду азоту ферментом NO-синтазою, змінює гомеостаз і активує запальні процеси у печінці через активацію нуклеарного фактора NF-kB. Високі концентрації го-моцистеїну шляхом індукування пошкодження ендо-плазматичного ретикулуму призводять до порушень регуляції стеролзв'язуючого регуляторного білка (SREBPs), підвищеного синтезу і засвоєння триацил-гліцеридів та холестерину, зумовлюючи жирову інфіль-трацію печінки.Гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) у плазмі крові через зниження вмiсту плазмової протеїнліпази провокує збільшення рiвнiв ліпопротеїнів низької (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у мембранах гепато-Адреса для листування з авторами: Кучма Н.Г.

No abstract

In Ukraine more than 13,000 lower limb amputations are performed per year, of which about 8,000 are due to vascular lesions, and more than 3,000 are associated with diabetes mellitus (DM). The effectiveness of photodynamic therapy (PDT) in group 1 was assessed by the VCSS-1 and VCSS-2 scales. At baseline, the total score of clinical severity of CVI was 20.9 points, and two weeks later – 15.71 points, which shows an improvement by 24.83% (p≤0.05). The effectiveness of PDT in group 2 was assessed by the S(AD) SAD-1 scales at baseline and S(AD) SAD-2 at 2 weeks. The overall score on the scale S(AD) SAD-1 was 13.91 points, two weeks later it improved by 11.65% (12.29 points), which shows a much slower rate of normalization of the clinical picture in patients with diabetes compared with CVI. The effectiveness of plasma therapy in group 1 was assessed by the VCSS-1 and VCSS-3 scales. The total score of clinical severity of CVI after 6 weeks of treatment was 9.72 points, indicating an improvement in clinical status by 53.49% from baseline (20.9 points) (p≤0.05). In group 2, the evaluation of the effectiveness of plasma therapy was based on a comparison of the scales S(AD) SAD-1 and S(AD) SAD-3. The overall score of clinical severity at 6 weeks was 6.39 points, indicating an improvement by 54.06% from baseline (13.91 points). Analysis of the ulcer healing dynamics in group 1 revealed 0 points (no active ulcers) in 87.5% of patients (28 patients), while in the remaining 4 patients the size of active ulcers was 1 point. In group 2, the dynamics of the area reduction showed slower results: in 74.2% of patients the TU area was 2 points, 0 points were achieved in 12.9% patients, in the remaining patients (12.9%) – 4 points. Due to using of combined scheme of basic therapy, supplemented with PDT at the initial stage and plasma therapy in the granulation phase, it was possible to improve the dynamics of the rate of healing of TU and reduce the duration of treatment.