The article is focused on microbiological and silvicultural properties of bacterial wetwood of silver birch (Betula pendula), also known as European white birch. During the active phase of the disease, bacterial wetwood (i.e. bacterial dropsy, vascular parenchymatous bacteriosis or flux slime) is characterised by crust and periderm bloating, necrotic wet stains and abundance of exudate. The disease is more likely to occur in older (r = 0.56, p < 0.01) and less-dense (r = −0.29, p < 0.01) stands.The statistical model showed that the chance of bacterial wetwood increases with birch age by 0.36% per year. The stands with birch proportion of over 70% demonstrated 15.3% lower infection rate compared to the stands with lower birch presence. The stands with lower stocking demonstrated a higher proportion of infected tree distribution by 7.5% compared to the stands with higher birch representation. The most vulnerable were larger, older B. pendula trees with longitudinally fissured bark that grow on poorer soils and experience frequent water stress.Birch associations with Pteridium aquilinum and Vaccinium myrtillus were more susceptible to infection (31.6% and 44.3%, respectively), whereas associations with Brachypodium sylvaticum, Sphagnum palustre and Calluna vulgaris were at lower risk. Strong ecological and trophic association of bacterial wetwood was present between silver birch and Tremex spp., particularly Tremex fuscicornis. Mycobiota was represented by Rhizopus microsporus, Mucor mucedo, Penicillium aurantiogriseum, Penicillium purpurogenum and Acremonium strictum.Enterobacter, Xanthomonas, Pantoea and Bacillus spp. associated with bacterial wetwood of silver birch were isolated. Enterobacter nimipressuralis was found to be the primary causative agent through means of artificial infection, while other bacteria were found to be either weak pathogens or concomitant. E. nimipressuralis formed the largest number of colony-forming units (CFU) for bark and cambium (164 and 127 CFU, respectively) and was also found in a small amount as a vital obligate in the automicrobiota in healthy birch trees.

З’ясовано причини усихання березових насаджень у Житомирському Поліссі України. Акцентовано увагу на глибокій патології берези повислої, яка спричинена комплексом факторів і передусім пов’язана з бактеріальною етіологією. Встановлено, що мокра деревина у стовбурі беріз – бактеріального походження. Відібрано зразки деревини й ексудату для лабораторних досліджень із рослин, які мали яскраво виражені ознаки патології (тріщини, здуття). Експериментально доведено, що збудником бактеріозу берези повислої є фітопатогенна бактерія-полібіотроф Enterobacter nimipressuralis Carter, яка спричинює водянку хвойних і листяних лісових деревних рослин. Встановлено, що на ступінь всихання беріз дещо впливає склад насаджень – складні за формою і мішані за складом деревостани є стійкішими до бактеріозу. Поширеність бактеріальної водянки в березових насадженнях різних вікових груп зростає зі збільшенням їхнього віку і зниженням повноти. Відзначено неоднаковий ступінь ураження бактеріальною водянкою різних груп рослинних асоціацій: чорницевих, злакових, зеленомохових та вересових. Під час обстеження стовбурів модельних дерев виявлено закономірність висотного розташування осередків ураження. Наведено дані щодо характеру типу ураження і щільності розташування виразок на стовбурі, описано видовий склад і рівень домінування рогохвостів, котрі екологічно та трофічно пов’язані з березою повислою.

No abstract

Інформаційно-аналітичні матеріали до науково-практичної конференції з питань напрацювання заходів попередження поширення шкідників і хвороб лісу Масове всихання хвойних л іс ів-прогноз невтішний! В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема глобальним потеплінням. За підвищеної температури повітря та зменшеної кількості атмосферних опадів знижується рівень ґрунтових вод, що не є сприятливим для дерев, і вони втрачають опір до заселення шкідливими комахами та ураження збудникам хвороб. Якщо раніше патологічні процеси розвивалися переважно у пристигаючих соснових лісах (віком понад 80 років), то нині часто інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молод няки. Перші осередки усихання соснових лісів були зафіксовані в Україні в 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 року межа осередків усихання посунулася в північнозахідному напрямку. Ще через рік соснові насадження практично усіх північно-західних області України вже були пошкоджені. У кінці 2017 року усихання сосни як наслідок атак шкідників було виявлене в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 року показало, що ці осередки поширилися також у лісостеповій зоні, зокрема на Лівобережжі. Осередки масового усихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області і продовжують поширюватися. Прогноз дуже невтішний: за декілька десятків років Україна може втратити значну частку соснових насаджень, за останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає біля 350 тис. га. Заселення верхівковим короїдом майже завжди спричиняє всихання соснових лісів Всихання дерев сосни відбувається за верхівковим типом-короїд спочатку заселяє товсті гілки та частину стовбура з тонкою корою. Після проникнення жуків під кору, прогризання маточних ходів, відкладання яєць, вилуплення личинок і початку їхнього живлення хвоя заселених дерев починає змінювати колір від зеленого на тьмяно-сіро-зелений, а в кінці-на рудий, гілки відмирають, дерево гине. Одночасно ходами поширюється синява, спричинена дерево-забарвлювальними грибами. Спочатку всихають окремі дерева, далі цілі куртини, а потім всихання охоплює значну частину деревостану. Аналіз загиблих дерев в осередках всихання сосни виявив поселення верхівкового короїда в гілках і верхівках, шестизубчатого короїда-в окоренкових частинах стовбура і чорного соснового вусача на ділянках стовбурів із перехідною корою. Насамперед осередки масового розмноження короїдів виникають в одноярусних одновікових лісові масивах з однією чи двома основними породами, переважно штучного походження. Такі деревостани найменш стійкі до дії різноманітних несприятливих чинників-вітру, ураження грибами, пошкодження комахами, серед яких короїди є найбільш агресивними, оскільки заселяють ледве ослаблені дерева. Здорова сосна виділяє живицю, яка є токсичною для короїдів і навіть просто заливає жуків під час спроб заселення дерева. Водноч...

The level of regulatory and modifying role was estimated on example of ecological and trophic interactions of population of aphids and their entomophages -Aphidiidae and Aphelinidae. Long-term researches (1986-2012 years) were conducted in biocenoses of the exclusion zone of the Chernobyl nuclear power plant. This is primarily, woody and shrub plants, including fruit crops. Seasonal monitoring of aphid populations was carried out by known methods in entomology and parasitology. Regular collections are provided for subsequent identification of aphid species. The level of infection of different stages by parasites was determined in laboratory conditions. The species composition and level of predation were established. The level of regulation of aphids from side of entomophages was determined. This process was evaluated on the basis of statistical materials and biocenotic role of zoophages. The life strategies of aphids and their entomophages were formulated. The researches were carried out by route surveys of habitats and ecosystems in spring, summer and autumn periods and regular observations and counts of entomological populations in nature, followed by laboratory and field experiments. As result of conducted researches were found 9 species of aphids on plants of Rosaceae family. We have established that most of them prone to r-selection with accent on tactics of reproduction and trophic connections. The character and specificity of settlement of aphids on plants were identified. Their trophic specialization with respect to different organs of plants was determined. The character of harmfulness of larvae and aphid adults was investigated in detail. We have established that significant quantity of entomophages with population of aphids ecologically and trophically are associated, mainly various predators: ladybird beetles (Coccinellidae), Syrphidae, gall midges (Cecidomyiidae) and Chrysopidae. The types of functional reaction in system «aphids-aphidophages» were investigated. Modifying role of aphidophages in dynamic of strength of population of aphids was shown. Authors of this article have established that Aphidiidae are manifesting elements of regulatory role sporadically, parasitizing on insignificant part of effective population of aphids.

Акцентовано увагу на тому, що саме фітопатогенні бактерії, зокрема складники аутомікробіоти, є надзвичайно шкодочинними і беруть безпосередню участь у епіфітотійному відмиранні лісів. Для дослідження бактеріальних хвороб Pinus sylvestris, Quercus robur, Fraxinus excelsior, Betula pendula використано рекогносцирувальні та детальні методи лісопатологічних обстежень і фітопатологічних досліджень, а також загальноприйняті в експериментальній мікробіології методи, зокрема відбір уражених органів і тканин; ізоляцію міко-і мікроорганізмів у чисту культуру; перевірку патогенних властивостей виділених ізолятів та їх ідентифікацію тощо. Наведено результати багаторічних експериментальних досліджень бактеріальної патології лісових деревних рослин в Україні. Із сосни звичайної ізольовано Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Enterobacter nimipressuralis, Pseudomonas fluorescens, Paenibacillus polymyxa, Pantoea agglomerans, Bacillus sublis, B. pumilus та різні систематичні та функціональні групи мікоміцетів. Досліджено взаємодію складників міко-і мікроорганізмів у системі «бактерія-бактерія»,

The paper presents the results on technology of cultivation of apple-tree saplings and the ways to regulate the phytophage population. The nature of distribution of one of the main nursery pests such as woolly aphid and its specialized entomophage-aphelinus-has been studied. A woolly aphid-typical representative of sucking phytophages-is characterized as a dominant species in the gardens and nurseries of Ukraine and Kazakhstan. Standard methods of research were used in the course of work. Based on the studies, a set of factors forming the structure and dynamics of red woolly aphids in apple tree nurseries has been determined. The natural populations of parasites and predators play an essential role for its population dynamics. The principle possibility of regulating the population and protection of nurseries from woolly aphids using the method of settling the natural populations of the hymenopteran entomophage aphelinus has been established.

No abstract