Мета. Визначити якісні та кількісні характеристики буферності ґрунтів Донецької області до важких металів (ВМ). Методи. Дослідження проводили на території Донецької області у 2016-2018 рр. Використано методи: польовий, лабораторний, розрахунково-порівняльний і математичної статистики. Результати. Досліджено властивості ґрунтів, які визначають їх буферність до ВМ. Ґрунти Донецької області переважно нейтральні, для основної їх частини (92,8%) показники вмісту гумусу коливаються від підвищеного до дуже високого, що формує достатньо високу буферність до забруднення ВМ (середній уміст гумусу по районах області-3,8-4,6%). Оцінювання буферності до ВМ за шкалою В.Б. Ільїна показало, що чорноземи звичайні середньо-і малогумусні, які найбільш поширені на території області, мають 37 балів і характеризуються підвищеною буферністю. Чорноземи щебенюваті та солонцюваті мають 27,5 і 30 балів відповідно, що вказує на середню буферність. Експериментально виявлено, що в зоні впливу породних відвалів вугледобування уміст рухомих ВМ також залежить від буферної здатності ґрунту. Чорноземи щебенюваті порівняно з чорноземами звичайними середньогумусними містять майже удвічі більше свинцю і кадмію у рухомій формі. Виявлено значну частку впливу рН на формування буферності: для чорнозему щебенюватого вона однакова з часткою фізичної глини і становить близько 36%. Частка участі гумусу і полуторних оксидів для досліджених типів ґрунту перебуває у межах 11,7-13,5% і 13,3-18,9% відповідно. При віддаленні від джерела забруднення уміст ВМ зменшувався незалежно від типу ґрунту. Висновки. Буферність ґрунтів Донецької області до важких металів оцінюється від 27,5 до 37 балів. Чорноземи звичайні характеризуються підвищеною буферністю, чорноземи щебенюваті та солонцюваті-середньою. Отримані результати дають можливість оцінювати ризики забруднення рослинної Агроекологія, радіологія, меліорація АГРОЕКОЛОГІЯ, РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ Буферність ґрунтів агроландшафтів Донецького регіону до забруднення важкими металами 54 2020, №9 (810)