No abstract

ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ПЕРСИКА НА СТАН МЕТАБОЛІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ПРООКСИДАНТНО/АНТИОКСИДАНТНИЙ БАЛАНС ЩУРІВ В УМОВАХ ХРОНІЧ-НОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ

Місце центральних міорелаксантів у лікуванні неспецифічного болю в спині Резюме. У роботі розглянуто сучасні стратегії фармакологічного лікування неспецифічного болю в спині. Показано, що, незважаючи на деякі контраверсійні підходи до лікування згідно з останніми клінічними рекомендаціями, центральні міорелаксанти продовжують займати значне місце у лікуванні болю в спині. У той же самий час ненаркотичні анальгетики (парацетамол) вже не вважаються препаратами першої лінії терапії гострого болю в спині, як це було рекомендовано ще декілька років тому назад. Проведено аналіз групи міорелаксантів центральної дії. Показані значна неоднорідність групи та індивідуальні розбіжності різних препаратів. Щодо деяких препаратів групи їх виробники отримали приписи від регуляторних органів внаслідок несприятливого співвідношення «користь-ризик». Більш детально розглянутий один з препаратів групи центральних міорелаксантів-циклобензаприн, що є новим на фармацевтичному ринку України. Наголошується, що однією з вагомих переваг є лікарська форма цього препарату з повільним вивільненням діючої речовини. Це дозволяє використовувати циклобензаприн один раз на добу та сприяє покращанню профілю безпеки препарату та комплайєнтності пацієнтів.

У всьому світі: майже 6 млн осіб щорічно звертаються по медичну допомогу з приводу опікових ран. На сьогоднішній день основним методом місцевого лікування ран та опіків, в тому числі інфікованих, є використання лікарських засобів, що містять антисептики, антибіотики, сорбенти, а також їх сполучення. Мета. Визначити вплив композиту нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом на імунологічні показники та показники окислювально-антиоксидантного гомеостазу у крові та осередку ураження щурів з неінфікованим термічним опіком. Матеріали і методи. Дослідження проводилося на 72 щурах, яким моделювали термічний опік ІІ ступеня. Тварини були розподілені на 4 групи: інтактні, контроль, ліковані хлоргексидином, ліковані композитом нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом. На 7-у, 14-у, 21-у та 28-у добу тварин виводили з експерименту та визначали імунологічні показники та показники окислювальноантиоксидантного гомеостазу у крові та шкірі в осередку ураження. Результати. Термічна травма безпосередньо пов'язана з біохімічними змінами в організмі. Нами порівнювалися рівні проти-та прозапальних цитокінів, маркерів вільнорадикального окислення-дієнового коньюгату (ДК), активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП), активність каталази (Кат) та супероксидисмутази (СОД). Було доведено, що композит НДК+ПГМГ-ГХ проявляє значно більш виражений, порівняно з хлоргексидином, фармакологічний ефект щодо зниження рівня прозапальних цитокінів IL-1β і TNF-α та збільшення вмісту IL-10 у крові та вогнищі термічного опіку протягом усього періоду спостереження. Також композит ефективно впливає на окиснювально-антиоксидантний гомеостаз, що виявляється нормалізацією вмісту ДК і ТБК-АП на 14-ту добу, відновленням активності Кат на 14-ту добу, СОД-вже на 7-му добу, порівняно з хлоргексидином. Висновки. Проведене дослідження свідчить про те, що композит НДК+ПГМГ-ГХ має виражені протизапальні та ранозагоювальні властивості, що дає змогу використовувати його як комбінований засіб для лікування термічних опіків Ключові слова: термічний опік, композит нанодисперсного кремнезему з полігексаметиленгуанидіну гідрохлоридом, цитокіни, окислювально-антиоксидантний гомеостаз

No abstract

Dental diseases are often accompanied by painful sensations, so usually symptomatic treatment of these pathologies includes local anesthetics, as which we have selected anesthetic of local action – lidocaine hydrochloride. The aim of the research is to substantiate the rational concentration of lidocaine hydrochloride in the composition of the dental gel being developed by pharmacological screening of its model samples. The object of the study is dental gel with tincture "Phytodent" (PJSC “CPP “Red Star”, Ukraine), choline salicylate 80% (Basf Pharma, Switzerland) and lidocaine hydrochloride (Societa Italiana Medicinali Scandicci, Italy). The anesthetic was injected into the gel at various concentrations – 1.0%, 1.5% and 2.0%. The study of local anesthetic/analgesic activity of gel test samples was performed by the Randall-Selitto method using an electronic Pressure Analgesiometer (IITC Life Science, USA). The study was conducted on male rats weighing 190–210 g. The animals were divided into three groups: animals of the 1st group were applied with 2.0% lidocaine hydrochloride gel (sample number 1), the second group – with 1.5% concentration (sample number 2), the third group – with 1.0% lidocaine content (sample number 3). The animal was held in the hands of a researcher, its limb was placed in analgesiometer. Determined the force of pressure in grams, which causes the reaction of the paw pull back / squeal in response to a painful stimulus.  Analgesic activity was studied on the model of kaolin edema, which was simulated by sub-planar introduction of kaolin solution (10 mg/ml) in the amount of 0.1 ml/100 grams of body weight (administration under the aponeurosis of the posterior paw). In animals, the initial pain sensitivity was evaluated 1 hour after the introduction of the phlogogenic agent, after which the gel was applied to the foot, and in 1 hour 15 minutes, 1 hour 30 minutes and 2 hours after the exudative edema modelling. Calculated the percentage of change to the initial threshold of tactile sensitivity, as well as the percentage of change to the level of algesia (pain response) 1 hour after the introduction of the phlogogenic agent. Statistical processing of the data was performed using Student's t-criterion. According to the results, pronounced pain syndrome was detected in animals of all three groups 1 hour after the introduction of the phlogogenic agent. The use of gel with 1.0% concentration of lidocaine hydrochloride did not show a significant antinociceptive effect and could be considered as a tendency for analgesia. The pronounced local anesthetic effect was observed with the use of gel test specimens with the anesthetic concentrations of 1.5% and 2.0% after 15 and 30 minutes and lasted for at least 2 hours. The drug developed was compared with the dental gel “Kamistad®” (Stada Arzneimittel AG, Germany), which also contains lidocaine hydrochloride in an amount of 2.0%. Taking into account the fact that reliable statistical differences in the severity of analgesic activity between the test samples of gel number 1 and number 2 were not detected, it can be argued that lower lidocaine concentration 1.5% in the composition of the developed dental gel can be used. In addition, the claimed dental gel exceeded the referent drug "Kamistad®" (Stada Arzneimittel AG, Germany) by the expressiveness of antinociceptive effect.

Мета-вивчення впливу густого екстракту з листя персика звичайного (ГЕЛП) на стан органів тиміколімфатичної ланки імунної системи щурів за умов хронічного іммобілізаційного стресу. Матеріали та методи. Модель хронічного іммобілізаційного стресу (ХІС) відтворювали протягом 18 діб шляхом щоденної чотирьохгодинної іммобілізації щурів у тісних пеналах. Досліджуваний ГЕЛП, що був отриманий на кафедрі хімії природних сполук НФаУ, з листя персика сорту «Сальве», заготовленого в Таджикистані, вводили внутрішньошлунково в умовноефективній дозі 100 мг/кг. Як препарат порівняння використовували сироп «Імуно-Тон» у дозі 3 мл/кг внутрішньошлунково. Стан тиміколімфатичної ланки імунної системи в умовах ХІС визначали після проведення евтаназії тварин під легким інгаляційним наркозом за результатами дослідження коефіцієнтів маси тимуса і селезінки, а також гістологічного дослідження їх структури на мікропрепаратах, що були приготовлені за загальноприйнятою методикою. Для оцінки характеру впливу ГЕЛП на стан органів тиміко-лімфатичної системи щурів в умовах ХІС проводили порівняння з інтактним контролем та контрольною патологією. Результати дослідження. Встановлено протективний вплив ГЕЛП на стан тиміко-лімфатичної ланки імунної системи в умовах ХІС. У селезінці відмічали збільшення ширини маргінальної зони лімфоїдних фолікулів і муфт та кількості периваскулярних лімфатичних муфт у 1,2 разу (р<0,05) порівняно з контрольною патологією, зниження ознак стресогенної гіпоксії-кількості структур білої пульпи зі спазмом центральних артерій. У тимусі встановлено зниження ступеня змін з третьої-четвертої до першої фази акцидентальної трансформації, що підтверджується підвищенням коефіцієнту маси тимуса на 2,7 % порівняно з контрольною патологією. Висновки. Доведена здатність ГЕЛП відновлювати порушену в умовах стресу активність органів тиміко-лімфатичної ланки імунної системи. Ймовірно стверджувати, що поліфенольні сполуки ГЕЛП виявляють антиоксидантні властивості, посилюючи активність антиоксидантної системи, а полісахариди  імуностимулювальні, результатом виявлення яких є стреспротекторна дія. За ефективністю ГЕЛП не поступався препарату порівняння «Імуно-Тон» Ключові слова: густий екстракт, листя персика звичайного, хронічний іммобілізаційний стрес, тимус, селезінка, стреспротекторна дія Дата надходження рукопису 24.04.2018

No abstract