Прихильність До Лікування Військовослужбовців, Хворих На Ішемічну Хворобу Серця

Abstract

Мета дослідження – провести комплексний аналіз прихильності до лікування та готовності до змін поведінкових факторів ризику у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця.
 Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анкетне опитування 72 військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які прийшли на плановий прийом до лікаря загальної практики в Клініку амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Всі військовослужбовці були чоловічої статі віком 30-58 років, середній вік – 47,6±6,5 років. Для дослідження вікових особливостей пацієнти були розділені на дві підгрупи: до 50 років (І група – 39 військовослужбовців, середній вік 42,8±5,0) та старше 50 років (ІІ група – 33 військовослужбовців, середній вік 53,2±2,4 років). За результатами дослідження сформована комп’ютерна база даних. Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. 
 Результати. Низький рівень прихильності до медикаментозного лікування визначено у 84,7% військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця (84,6±5,8% в І групі та 87,9±5,7% в ІІ групі, р=0,70). Потребує уваги, що 79,2% опитаних військовослужбовців мали низький рівень поінформованості щодо необхідності лікування, 81,9% мали низький рівень мотивації. Встановлено недостатню прихильність опитаних військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, до виконання рекомендацій лікарів щодо немедикаментозного лікування – більшість з них оцінили виконання рекомендацій лікаря на три бали і менше за п’ятибальною шкалою, зокрема, 79,2% щодо здорового харчування та 69,4% щодо фізичної активності. Визначено високий рівень поширеності тютюнокуріння у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця – 86,1±2,0%, (84,6±5,8% І групі та 87,9±5,7% в ІІ групі, р=0,67). При цьому більшість перебувають на стадії перед-роздум зміни поведінки щодо тютюнокуріння, тобто не збирались позбутися цієї шкідливої звички. Не визначено статистично вірогідної різниці між військовослужбовцями І та ІІ групи. Встановлено, що більша частка військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, перебуває на стадії обдумування зміни поведінки щодо покращення фізичної активності – 29,2% та здорового харчування – 38,9%; тільки 27,8% і 18,1%, відповідно, намагаються дотримуватись рекомендацій.
 Висновки. Встановлено низький рівень прихильності військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, до медикаментозного і немедикаментозного лікування та недостатню готовність щодо зміни поведінкових факторів ризику. Обґрунтовано доцільність удосконалення організації медичної допомоги військовослужбовцям, хворим на ішемічну хворобу серця, зокрема, запровадження пацієнт-орієнтованої медичної допомоги, спрямованої на залучення пацієнтів до участі в лікуванні, посилення мотивації та підвищення прихильності до лікування.

Залучення Військовослужбовців, Хворих На Ішемічну Хворобу Серця, До Партнерської Участі В Процесі Лікування

“…Значною проблемою сучасної медицини залишається низька прихильність пацієнтів до лікування ІХС [3,17,24] навіть після перенесеного інфаркту міокарда [12,19,21,22,23]. На сучасному етапі має місце низький рівень прихильності військовослужбовців, хворих на ІХС, як до медикаментозного, так і немедикаментозного лікування, недостатня готовність щодо зміни поведінкових факторів ризику [6].…”