Clearing A Path Through The Management Fashion Jungle: Some Preliminary Trailblazing

Carson, Paula Phillips; Lanier, Patricia A.; Carson, Kerry D.; Guidry, Brandi N.

doi:10.5465/1556342

Cited by 43 publications

(43 citation statements)

References 48 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…For example, the management fashion literature would recognize the role of knowledge entrepreneurs in promoting IT diffusion through innovation related discourse or "hype" (Swanson and Ramiller 1997) which may lead to transient as opposed to institutionalized adoption (Abrahamson and Fairchild 1999;Fichman 2004;Wang 2010). These studies have highlighted the dynamics by which a new fashion is triggered by the downswing of a prior fashion (e.g., Abrahamson and Fairchild 1999;Carson et al 2000) and have noted the relationship between the nature, content, and type of discourse, and the discourse intensity. An upswing in discourse intensity may be associated with an emotional unreasoned discourse and a downswing likely to involve a more reasoned and unemotional discourse.…”

Section: It Diffusion and Computerization Movements Researchmentioning

confidence: 99%

A Rhetorical Approach to IT Diffusion: Reconceptualizing the Ideology-Framing Relationship in Computerization Movements

Barrett

Heracleous

Walsham

2013

MISQ

View full text Add to dashboard Cite

In this paper we propose rhetoric as a valuable yet underdeveloped alternative paradigm for examining IT diffusion. Building on recent developments of computerization movements theory, our rhetorical approach proposes that two central elements of the theory, framing and ideology, rather than being treated as separate can be usefully integrated. We suggest that IT diffusion can be usefully explored through examining the interrelationship of the deep structures underlying ideology and the type and sequence of rhetorical claims underpinning actors' framing strategies. Our theoretical developments also allow us to better understand competing discourses influencing the diffusion process. These discourses reflect the ideologies and shape the framing strategies of actors in the broader field context. We illuminate our theoretical approach by drawing on the history of the diffusion of free and open source software.

show abstract

Section: It Diffusion and Computerization Movements Researchmentioning

confidence: 99%

A Rhetorical Approach to IT Diffusion: Reconceptualizing the Ideology-Framing Relationship in Computerization Movements

Barrett

Heracleous

Walsham

2013

MISQ

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…The findings also have some implications for debates about the lifecycle of management fashions (Abrahamson 1996;Carson et al 2000). The adoption and diffusion pattern of the BSC in the Norwegian municipality sector lends some support to the view that the BSC is not a typical transient management fashion (cf.…”

Section: Diffusionmentioning

confidence: 66%

The Diffusion and Implementation of the Balanced Scorecard in the Norwegian Municipality Sector: A Descriptive Analysis

et al. 2019

View full text Add to dashboard Cite

The Balanced Scorecard (BSC) has over the last two and a half decades received much attention as a management model for both private and public sector organizations. However, the BSC concept’s use and application in local governments and municipalities remains relatively understudied. This is particularly the case for the Norwegian context. Therefore, the aim of this article is to conduct a descriptive analysis of the diffusion and implementation of the BSC in the Norwegian municipality sector. The article draws on two sources of data: (1) an electronic survey sent to all 428 municipalities in Norway, yielding a response rate of 26%, and (2) follow-up interviews with representatives from 15 municipalities. In the empirical analysis, the article first provides an overall overview of patterns related to the diffusion and implementation of the BSC in the Norwegian municipality sector. With respect to BSC diffusion and implementation, the data show that the BSC is still widely used among Norwegian municipalities and has not yet entered a clear downturn phase. With respect to adoption and implementation, a more fine-grained analysis of five categories of respondents (non-adopters, planners, implementers, current users, ex-users) is also carried out, focusing on the motives, perceptions and applications of the concept. The analysis reveals considerable variation when it comes to perceptions and experiences associated with BSC adoption and implementation.

show abstract

“…Despite the multiplicity of explanations, it is argued in this paper that management fashion theory, although not formerly designed for change explanations, captures the essence of agency vs. structure quarrel better then special institutional change theories. Fashion theory concerned with trends and discourse in management knowledge markets which results in swings in popularity [10][11][12][13][14].…”

Section: The Object Of Research and Its Technological Auditmentioning

confidence: 99%

Resolving epistemological issues in theoretical and methodological apparatus of institutional theories of organizations

Aksom

Chornyi

2018

TAPR

View full text Add to dashboard Cite

Дослідники нової інституційної соціології зосереджені на розгляді мотивів та раціональності постійної зміни вже побудованих історично та культурно інституційних середовищ. На сьогоднішній день найбільш перспективною та розвиненою теорією є теорія управлінських мод, яка передбачає, що інтереси та погляди окремих індивідів та колективів соціально сконструйовані та сформовані під дією інституційних впливів. Відповідно, результатом цих переконань, спричинених інституційними наслідками, є не що інше, як поширення та прийняття адміністративних інновацій. Незважаючи на феноменологічні аргументи нової інституційної соціології, що розглядає інституційний характер індивідуальних переконань, припущень та розумінь, дослідження з fashion management (управлінських мод) прямо суперечить іншим основним інституціональним твердженням про стабільність, інерцію та стійкість до нових ідей та практик в інституційних умовах. Тому об'єктом дослідження є сутність теорії управлінських мод з точки зору визначення її онтологічних та епістомологічних ознак. Унаслідок використання наукових методів логічного узагальнення та морфологічного аналізу в роботі стверджується, що одиницею аналізу мають виступати не макрорівневі процеси гомогенізації чи диверсифікації організаційних середовищ, а мікропроцеси зміни технічних значень та характеристик адміністративних та організаційних практик. Так само, акцент досліджень має бути не на траєкторіях і особливостях поширення організаційних інновацій та практик, а на закономірностях їх інтерпретації та осмислення індивідами та організаціями. Продемонстровано, як поєднання окремих аспектів теоретичного апарату Скандинавського інституціоналізму і теорії управлінських мод дозволяють досягти цієї мети та одночасно уникнути онтологічних розбіжностей. Теоретичні ідеї, запропоновані в роботі, дозволяють уникнути типових недоліків в емпіричних дослідженнях, такі як неточність в інтерпретації інституційних ефектів та помилкове трактування останніх як економічних та технічних факторів. Ключові слова: теорія моди менеджмента, соціальні конструкти, інституціональна соціологія, інституціональні ефекти.

show abstract

Clearing A Path Through The Management Fashion Jungle: Some Preliminary Trailblazing

Cited by 43 publications

References 48 publications

A Rhetorical Approach to IT Diffusion: Reconceptualizing the Ideology-Framing Relationship in Computerization Movements

A Rhetorical Approach to IT Diffusion: Reconceptualizing the Ideology-Framing Relationship in Computerization Movements

The Diffusion and Implementation of the Balanced Scorecard in the Norwegian Municipality Sector: A Descriptive Analysis

Resolving epistemological issues in theoretical and methodological apparatus of institutional theories of organizations

Contact Info

Product

Resources

About