Вступ. За розповсюдженістю та несприятливими наслідками гострий інфаркт міокарда (ІМ) залишається однією з актуальних проблем кардіології протягом багатьох років. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників метаболізму вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на інфаркт міокарда з нормальним і підвищеним індексом маси тіла та осіб з метаболічним синдромом. Методи дослідження. У дослідження було включено 77 чоловіків, хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST. У всіх пацієнтів визначали масу тіла (кг), зріст (м), індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), окружність талії (ОТ, см) і окружність стегон (ОС, см), відношення ОТ/ОС. За ІМТ хворих поділили на 3 групи: нормальна маса тіла (18,5<ІМТ<24,9 кг/м2) – 1-ша група (n=23); надлишкова маса тіла (25<ІМТ<29,9 кг/м2) – 2-га група (n=33); ожиріння (ІМТ>30 кг/м2) – 3-тя група (n=21). Під час біохімічного дослідження визначали рівні кардіальних тропонінів І та Т, МВ-фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), ліпідного спектра крові, глікемії і концентрації інсуліну у вихідному стані, натще після 8-годинного голодування та на 12-ту добу. Одночасно у хворих визначали також постпрандіальні рівні глікемії, а при необхідності проводили тест на толерантність до вуглеводів за загальноприйнятою методикою. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою пакета статистичних програм Statistica 10.0 та програми Microsoft Exel-2013. Результати й обговорення. У вихідному стані в більшості пацієнтів усіх досліджуваних груп показники ОТ і ОТ/ОС перевищували верхню межу гендерної норми: в 1-й групі – у 69,5 % (n=16), у 2-й – у 81,8 % (n=27), в 3-й – у 85,7 % (n=18) хворих (р<0,05), що свідчить про дисметаболічні порушення в організмі не лише хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням, але й пацієнтів з нормальною масою тіла. Одночасно в цих пацієнтів діагностували гіперглікемію, гіперінсулінемію та атерогенну дисліпопротеїнемію. Висновок. Розвиток інсулінорезистентності й метаболічного синдрому у хворих на ІМ супроводжується значущими порушеннями вуглеводного і ліпідного обміну, що проявляється гіперглікемією, гіперінсулінемією та атерогенною дисліпідемією в гострий і підгострий періоди хвороби у пацієнтів з вісцеральним ожирінням незалежно від маси тіла.
РЕЗЮМЕ. Інсулінорезистентність (ІР) відіграє істотну роль у розвитку серцево-судинних захворювань і має несприятливий прогностичний вплив на перебіг гострого інфаркту міокарда (ГІМ) унаслідок прямого проатерогенного ефекту та метаболізм-пошкоджувального впливу на скоротливу функцію міокарда. Мета – визначити роль ІР та гіперглікемії як тригерів ускладненого перебігу ГІМ у хворих ЦД 2-го типу та МС і апробувати комплексну програму корекції ІР. Матеріал і методи. Аналіз джерел літератури з проблеми ІР при ГІМ. Комплексне обстеження 85 хворих на ГІМ у поєднанні з МС та ЦД 2-го типу з визначенням ІР за допомогою індексу НОМА-ІR та ступеня вираженості ІР за величиною коефіцієнта ІР за F. Caro. Результати. Убільшості коморбідних пацієнтів (ГКС+ЦД2+МС) (87,5 %) був ускладнений перебіг ІМ, причиною якого були метаболічні (енергетичні) зміни в міокарді та коронарних судинах унаслідок додаткових впливів інсулінорезистентності, гіперглікемії та гіперінсулінемії. Про порушення вуглеводневого обміну у цих коморбідних хворих свідчать гіперглікемія, підвищення індексу НОМА та зниження індексу Сaro. Корекція виявлених порушень гемодинаміки шляхом застосування аргінін/карнітинової суміші сприяла зменшенню постінфарктного ремоделювання серця, зростанню ФВ (на 7 %) і зниженню частоти ускладнень, а комплексне лікування з додатковим включенням дапагліфлозину суттєво покращувало порушений вуглеводневий обмін та знижувало рівень ІР. Висновки. У хворих на інфаркт міокарда в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу та метаболічним синдромом у вихідному стані розвивається виражена інсулінорезистентність з порушенням вуглеводневого обміну та зниженням систоло-діастолічної функції серця, які є тригером для розвитку ускладнень. Комплексне лікування з включенням карнітин/аргінінової суміші та дапагліфлозину в цих хворих сприяє відновленню чутливості тканин до інсуліну, покращенню вуглеводневого обміну і достовірному зниженню частоти ускладнень.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.