Вступ. За розповсюдженістю та несприятливими наслідками гострий інфаркт міокарда (ІМ) залишається однією з актуальних проблем кардіології протягом багатьох років. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз показників метаболізму вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на інфаркт міокарда з нормальним і підвищеним індексом маси тіла та осіб з метаболічним синдромом. Методи дослідження. У дослідження було включено 77 чоловіків, хворих на гострий ІМ з елевацією сегмента ST. У всіх пацієнтів визначали масу тіла (кг), зріст (м), індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), окружність талії (ОТ, см) і окружність стегон (ОС, см), відношення ОТ/ОС. За ІМТ хворих поділили на 3 групи: нормальна маса тіла (18,5<ІМТ<24,9 кг/м2) – 1-ша група (n=23); надлишкова маса тіла (25<ІМТ<29,9 кг/м2) – 2-га група (n=33); ожиріння (ІМТ>30 кг/м2) – 3-тя група (n=21). Під час біохімічного дослідження визначали рівні кардіальних тропонінів І та Т, МВ-фракції креатинфосфокінази (КФК-МВ), ліпідного спектра крові, глікемії і концентрації інсуліну у вихідному стані, натще після 8-годинного голодування та на 12-ту добу. Одночасно у хворих визначали також постпрандіальні рівні глікемії, а при необхідності проводили тест на толерантність до вуглеводів за загальноприйнятою методикою. Статистичну обробку отриманих результатів виконували за допомогою пакета статистичних програм Statistica 10.0 та програми Microsoft Exel-2013. Результати й обговорення. У вихідному стані в більшості пацієнтів усіх досліджуваних груп показники ОТ і ОТ/ОС перевищували верхню межу гендерної норми: в 1-й групі – у 69,5 % (n=16), у 2-й – у 81,8 % (n=27), в 3-й – у 85,7 % (n=18) хворих (р<0,05), що свідчить про дисметаболічні порушення в організмі не лише хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням, але й пацієнтів з нормальною масою тіла. Одночасно в цих пацієнтів діагностували гіперглікемію, гіперінсулінемію та атерогенну дисліпопротеїнемію. Висновок. Розвиток інсулінорезистентності й метаболічного синдрому у хворих на ІМ супроводжується значущими порушеннями вуглеводного і ліпідного обміну, що проявляється гіперглікемією, гіперінсулінемією та атерогенною дисліпідемією в гострий і підгострий періоди хвороби у пацієнтів з вісцеральним ожирінням незалежно від маси тіла.
Частота мультифокального атеросклерозу (МФА) варіює від 18 до 54 % і значно ускладнює діагностику, прогноз та вибір об’єму і методики лікування. Мета – визначити вплив критичної ішемії нижніх кінцівок на вираженість змін лабораторно-інструментальних параметрів та тяжкість клінічного перебігу і прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST. Матеріал і методи. Обстежено 105 хворих на ГКСл ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) унаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних методів проводили детальне лабораторне та інструментальне обстеження: біохімічний аналіз крові, ЕКГ, УЗД аорто-стегнових артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE. Результати. В доповнення до «клінічного портрету» хворого на ГКС (ІМ) в поєднанні з КІНК, який у 73 % випадків представлений чоловіками у віці понад 55 років, з наявними коморбідними станами (АГ, некомпенсованим ЦД 2-го типу, МС, ХОЗЛ, дисфункцією ЩЗ) та факторами ризику ІХС (дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість), тяжким і ускладненим перебігом хвороби, зумовленим наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій та великим об’ємом міокардіального некрозу, «параклінічний портрет» доповнюється такими лабораторно-інструментальними рисами (ознаками) як виражені прояви некро-резорбтивного та запального синдромів: лейкоцитоз понад 11×109/л, ШОЕ понад 20 мм/год, гіперглікемія >8,4 ммоль/л, гіпераспартатамінотрансфераземія >60 Од/л, Т-тропонінемія понад 600 нг/мл та МВ-креатинфосфатемія понад 50 Од/л і симптомами систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної дисфункції серця за рахунок його післяінфарктного ремоделювання. Висновки. Для «параклінічного портрету» хворого на ГКСлST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента характерні яскраво виражені прояви некро-резорбтивного та запального синдромів у комбінації з високою частотою розвитку загрозливих для життя ускладнень, симптомами систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної дисфункції серця за рахунок його післяінфарктного ремоделювання та ризиком серцевої смерті (понад 160 балів за шкалою GRACE).
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.