У статті представлені дані щодо теперішнього стану та перспектив розвитку безперервного професійного розвитку лікарів в Україні та світі в умовах пандемічного сьогодення. Метою цієї роботи є вдосконалення запроваджуваної системи безперервного професійного розвитку лікарів, що має відповідати потребам галузі, запитам лікарів та сучасним викликам системі охорони здоров’я. Наступним генераціям лікарів безперервний професійний розвиток має стати доступним, персоналізованим, спрямованим на потреби лікаря. Він має базуватися на даних доказової медицини, використовувати широкий спектр можливостей освітніх та медичних платформ, 3D-реальності, симуляторів, дистанційних технологій та інтернет-ресурсів. Проте частка державного фінансування на заходи щодо безперервного професійного розвитку лікарів та перелік заходів безперервного професійного розвитку в державних закладах медичної освіти з року в рік скорочується, що сприяє розширенню комерціалізації цих заходів, екстенсивного збільшення кількості надавачів освітніх  послуг на тлі відсутності поки дієвого контролю за їх якістю та контролю за провайдерами. Cуттєвою проблемою є не тільки якісна підготовка медичних кадрів, але й прогресуюче скорочення їх кількості. Необхідно долучати провідних експертів лікарських асоціацій та товариств до експертної оцінки й сертифікації Центром тестування МОЗ України контенту, рівня доповідачів, порядку проведення освітньо-наукових заходів. Потребує узгодження також кількість таких заходів, кількість і рівень кваліфікації провайдерів. Наявна система безперервного професійного розвитку лікарів потребує подальшого вдосконалення, ефективність якого залежить, по-перше, від рівня професіоналізму залучених до роботи з медичними працівниками фахівців, а по-друге, від того, наскільки ця система відповідає викликам сьогодення, потребам і можливостям лікарів.

Анотація. Вимоги, зумовлені реформуванням системи медичної освіти у зв’язку зі вступом нашої країни до єдиного європейського і світового простору, і водночас умови війни та пандемії визначають підвищену потребу пошуку ефективних методів підготовки майбутніх фахівців. Дана робота присвячена аналізу результатів анонімного опитування студентів 6 курсу медичного факультету, спеціальність 222 «Медицина», які завершили дисципліну «Педіатрія» на кафедрі педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, щодо оцінки засвоєння дисципліни, форм і методів навчання. На думку студентів, змішана форма навчання є найбільш ефективною системою організації навчального процесу при вивченні педіатрії на сучасному етапі. Аналіз результатів анкетування виявив певні труднощі у студентів при вивченні окремих розділів педіатрії (кардіології, нефрології), опануванні надання екстреної допомоги дітям при деяких невідкладних станах, навичок маніпуляцій та інтерпретації результатів інструментальних методів дослідження. Серед ймовірних причин труднощів під час вивчення педіатрії переважна більшість студентів зазначила брак часу для вивчення теми, недостатній рівень засвоєння знань при вивченні попередніх дисциплін та недостатню кількість аудиторних занять. Найбільш ефективним методом навчання переважна більшість студентів вважає вирішення та обговорення клінічних кейсів. Водночас самостійне вирішення клінічних завдань є складним для значної кількості студентів. Збільшення застосування можливостей цифрових технологій у навчальному процесі, посилення інтегративних міждисциплінарних зв’язків та пререквізитів, надання можливості студентам додаткових тренінгів з опанування маніпуляцій є потужними інструментами підвищення ефективності засвоєння педіатрії.

Навчання за кредитно-модульною системою є ключовим моментом у поліпшенні процесу освіти у вищій медичній<br />школі на сьогоднішній день. Це, безумовно, стосується і хірургічних дисциплін. Важливим є і те, що такий тип навчання<br />дозволяє результативно застосовувати нові навчальні технології, які довели свою ефективність у світовому навчально-<br />освітньому просторі, зокрема Центральної та Західної Європи. При аналізі педагогічного процесу виявилось, що методи-<br />ка проведення занять за кредитно-модульною системою вимагає певних змін загальноприйнятих правил у педагогіці<br />вищої медичної школи, настоюючи на головному пріоритеті – контролі.