Objective: The relevance of the subject matter is connected with the emotional burnout and its long-lasting negative consequences for both the individual and society becoming commonplace. Background:The paper covers the psychological reconstruction of the concept of "burnout" in terms of its implicit understanding and differentiated diagnosis. Method:The consolidated empirical data on the commonness of burnout among various categories of employees obtained using the MBI questionnaire. The descriptive statistics were presented for nine different professional groups (total of 441 people) of different age, degree of personal responsibility and emotional involvement in their job -the frequency analysis of expressiveness of emotional burnout syndrome performed in the context of the proceduraldynamic model.Results: Results revealed that the symptoms of burnout are quantitatively and qualitatively vary in different occupational settings. Based on the content analysis of the data obtained through face-to-face psychological counselling of clients, a list of manifestations and experiences was developed, accompanying burnout complaints as a component of a difficult life situation: emotional and motivational-semantic sphere, life position, behavioural, and psychological and physiological aspects. Conclusion:Attention was drawn to the necessity of clarification of social-psychological norms and clinical signs, which reliably and differentially diagnose its symptoms (in contrast to fatigue, depression or normative age crises). The conclusions provide suggestions and solutions on the principles of psychological prevention and assistance (self-help) in situations of emotional burnout.

Abstract. The article deals with the problem of spiritual and personal development of the individual, which is relevant both in science and in social practice. The urgency of this problem is due to reasons of several types: First, the current youth committed to the fullest identify and implement their capacity as seeks to "meet" the modern world as an "equal partner"; secondly, to modern human problem of implementation of all its possibilities connected with quite influential social trends of today derived from "the need for self-actualization", which has acquired the status of social need and value in modern society. The research shows modern approach to spiritual and personal development of young people. We presented the idea of an integrated approach to nature, mechanisms spiritual and personal development of young people. It was established that the sociopsychological meaning of spiritual and personal development of students is the realization of cognitive-intellectual, sensory, emotional, volitional, creative potential, the implementation of advanced qualitative and quantitative change in the value orientations and actions that result in achieving mental integrity and harmony. We established that this can be interpreted as a form of art, because it is individual knowledge of nature, the discovery of own possibilities and implementation.

У статті розкрито особливості волонтерської роботи та соціального забезпечення в умовах сучасного проблемогенного соціуму. В результаті запровадження заходів щодо активізації напрямів волонтерської діяльності залежно від потреб і настроїв суспільства, зорієнтованих головним чином на заохочення волонтерських ініціатив, очікується активізація суспільно корисної діяльності та розвиток доброчинної сфери.Для розвитку волонтерства також передбачається: створення ефективної соціальної реклами в засобах масової інформації, що значною мірою забезпечить стимулювання суспільної довіри та морального заохочення до волонтерської діяльності; удосконалення системи нормативно-правового регулювання соціальної реклами (включаючи механізми оподаткування та розробку методів заохочення розповсюджувачів такої реклами), яка передбачає формування соціально-свідомого та соціально-відповідального суспільства; введення спеціального навчального курсу у закладах вищої освіти, що забезпечить створення наукового підґрунтя і засад для більш активного розповсюдження новітніх тенденцій благодійництва та залучення до суспільно корисної сфери; організація тренінгової діяльності, яка призведе до покращення кадрового забезпечення благодійних організацій та вмотивованості праці їх персоналу; створення інформаційних центрів, що забезпечить вільний доступ до вичерпної інформації про наявні можливості отримання та надання благодійної допомоги; налагодження системи обліку волонтерів та звітності їхньої діяльності, що дозволить раціонально перерозподілити трудові ресурси та кошти в соціальній сфері на користь менш задоволених потреб суспільства; забезпечення відкритості і прозорості діяльності волонтерських організацій для громадськості, що призведе до популяризації доброчинності шляхом висвітлення об’єктивної оцінки ролі філантропів у житті суспільства. Ключові слова: волонтерська робота, соціальне забезпечення, проблемогенний соціум.

У статті проведено соціально-психологічний аналіз асертивності особистості та функціонального навантаження групових норм. Показано, що групова норма, як соціально-психологічна категорія, є системно-структурним компонентом групи, яка регулює процес взаємодії членів групи, опосередковує міру девіантності, діапазон санкцій, контролює діяльність членів групи; це стандарт (рівень якості, досягнень), визначені правила поведінки суб’єктів групової взаємодії.Групова норма, як структурний компонент динамічного функціонування групи, як складова соціальної нормативної бази може позитивно і негативно опосередковувати та детермінувати міжособистісну взаємодію членів групи та впливати на асертивність її членів. Наголошується, що інститут нормотворення має тривалу історію й національні особливості. Його розглядають з позиції різних соціально-психологічних теорій і концепцій. Порівняльний аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дослідження групової норми, а також систематизація результатів емпіричного дослідження, дозволив вибудувати системно-концептуальну модель групового нормотворення. Вона ґрунтується на взаємоузгодженні та взаємовпливові різних складових двох основних блоків, які опосередковують формування як прогресивних, так і регресивних групових норм, що впливають на асертивність особистості. Обґрунтовано сукупність показників поліфункціональності групової норми, що дозволило отримати цілісне уявлення про досліджуваний феномен. Зокрема, групові норми: дисциплінують членів групи; підвищують рівень асертивності особистості, групової продуктивності і згуртованості; допомагають групі створити і підтримувати систему координат і зв’язків у соціумі; визначають правила поведінки і відносин із соціальним оточенням, з іншими групами та їх членами; сприяють прийнятним стосункам у групі, адаптації індивіда до умов життя у групі, розв’язанню конфліктів.

У статті розкрито соціально-психологічні особливості групової норми в контексті проблеми безпечної поведінки та нормативного впливу у групі. Показано, що процес нормотворення зумовлюється змістом і якістю пропозицій соціального оточення. Зафіксована тенденція до переважання в освітянському середовищі негативних групових норм, норм деструктивного змісту та руйнівного характеру. Показано середній рівень самоактуалізації як у хлопців, так і у дівчат та низький рівень ініціативності. Значна кількість кореляційних взаємозалежностей знайшла свій вираз між умовами впливу меншості групи та шкалами «висока потреба в пізнанні», «автономність».Визначено тенденції та соціально-психологічні умови і чинники нормативного групового впливу. Умовами впливу більшості є: невпевненість у власних можливостях; довіра і симпатія до лідера більшості; невизначеність ситуації; довіра до інформації, яка надходить від більшості. Виявлено умови, за яких нормативний вплив більшості члени групи будуть ігнорувати, а саме: коли члени групи впевнені у своїй правоті та коли вони втратили довіру до більшості, а також будуть нехтувати тими нормами більшості, які не дисциплінують членів групи. Умовами впливу меншості є: переконаність членів групи у раціональності та доцільності пропозицій меншості, а також непостійність більшості у своїх позиціях, часта їх змінність. Респонденти мають високий рівень домагань до меншості, до їх професійних якостей, вимагають з їх боку креативності, самобутності, а отже норми, які ініціює меншість, повинні дисциплінувати членів групи, тобто творча ірраціональність може трактуватися членами групи, як відхилення від норми і не одразу сприйматись членами групи. Репрезентовані гендерні відмінності умов впливу більшості і меншості групи. Емпіричні відомості щодо регіональних особливостей нормативного впливу більшості і меншості не виявили значних розбіжностей. Ключові слова: особистість, безпечна поведінка, групова норма, стимуляція нормативної поведінки.