No abstract

Our purpose was to assess the feasibility of the endoscopic delivery of surfactant directly to the fetus during active preterm labor. A gassterilized intraoperative fiberscope was introduced through the cervical canal into the amniotic cavity after spontaneous rupture of membranes during preterm labor in 3 patients. The flexible fiberscope was inserted under constant endoscopic visual control to avoid possible trauma to the fetus and the mother. Surfactant was injected into the mouths of 3 preterms fetuses through a catheter placed through the biopsy channel of the fiberscope. Fetal heart rate tracings as well as neonatal and maternal outcome are reported for each case. In utero surfactant placement was successfull in each case. The fetal heart rate remained normal throughout the procedure. No maternal or neonatal complications/infections were detected. Our preliminary experience indicates that in utero endoscopic delivery of surfactant to a preterm human fetus is feasible. The usefulness of intrapartum endoscopy in the prophylactic administration of surfactant directly to the fetus, prior to the first breath, has to be assessed in a prospective controlled study.

No abstract

<p> Обґрунтована доцільність лікування нутритивної магнієвої недостатності з метою зниження частоти і важкості ускладнень гестаційного процесу. Встановлено, що використання дієтичної добавки «Biolectra» (Hermes, Німеччина) забезпечує ефективну корекцію гіпомагніємії в прегравідарному періоді.<br /><br /></p>

The aim: Taking into consideration the increase in the frequency of urgent C-sections in the second stage of labor and significant technical difficulties in the extraction of deeply impacted fetal head during this operation, the aim of our work was to analyze the current published biomedical data to identify the optimal technical strategies for conducting this type of surgical interventions. Materials and methods: The search and analysis of current clinical data available in PubMed was performed. We analyzed 9 retrospective and randomized prospective studies with collected data from a total of 974 women (2002-2019). Conclusions: Analysis of nine prospective and retrospective studies, comparing reverse breech extraction with abdominovaginal technique, revealed a significant advantage and safety of reverse breech extraction. This procedure has been associated with the decrease of traumatic uncontrolled extension of uterine incisions in 2.3-10 times, the time of surgical intervention decreased by 6.5-33 minutes, and intraoperative blood loss was less by 149.5-444 ml as compared with abdominovaginal delivery. Moreover, less intra- and postoperative complications were observed. In conclusion, reverse breech extraction during cesarean section with impacted fetal head is a safe delivery technique that helps to significantly decrease the incidence of maternal complications.

Мета дослідження -вивчення гемодинамічних процесів у системі мати -плацента -плід у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією.Матеріали та методи. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровоплину у 43 вагітних із первинною артеріальною гіпотонією та 32 здорових вагітних з нормальним артеріальним тиском у терміни гестації -20-24 тиж., 28-32 тиж., 37-41 тиж. Для оцінки стану гемодинаміки в системі мати -плацента -плід проводилось доплерометричне дослідження кровоплину за допомогою приладу «SA-8000 EX» (Medison, Південна Корея) в акушерських програмах конвексним датчиком (3,5 МГц). Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових артеріях, артеріях пуповини та середній мозковій артерії плода.Результати дослідження та їх обговорення. Виявлено закономірності становлення гемодинамічних процесів у системі мати -плацента -плід у двох групах спостереження. У групі вагітних з первинною артеріальною гіпотонією індекси судин-ного опору в правій і лівій маткових артеріях були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій матковій артерії. Гемодинамічні прояви при первинній артеріальній гіпотонії з боку матково-плацентарного контуру виглядали при ультразвуковому дослідженні як розширення інтервільозного простору, збільшення поперечного розміру крайового синуса, варикозне розширення параметральних вен. Явища венозного застою у матково-плацентарному контурі супроводжувались вищими показниками індексів судинного опору у маткових артеріях і частіше при динамічному спостереженні призводили до розвитку затримки росту плода. Вивчення гемодинамічних показників в артерії пуповини виявило тенденцію до зростання всіх індексів упродовж вагітності у І групі та зменшення -у ІІ групі; при цьому у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією в ІІІ триместрі спостерігалось достовірне збільшення показників порівняно з контрольною групою. Вивчення плодової гемодинаміки виявило зниження резистентності кровоплину в середній мозковій артерії плода із прогресуванням вагітності та розвитком централізації кровообігу. Посилення мозкового кровообігу плода є компенсаторною реакцією на хронічну тканинну гіпоксію.Висновки. Порушення матково-плацентарного кровоплину, які розвиваються у вагітних з первинною артеріальною гіпотонією, починаючи з ІІ триместру вагітності, в подальшому призводять до фетального дистресу.Ключові слова: вагітність; первинна артеріальна гіпотонія; матково-плацентарно-плодова гемодинаміка.

Назначение скорректированной поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременностиодно из наиболее эффективных средств, способствующих снижению репродуктивных потерь. Цель работы-усовершенствование поддерживающей гормональной терапии в ранние сроки индуцированной беременности у пациенток с эндокринным бесплодием различного генеза в анамнезе. Материалы и методы. У 44 женщин с индуцированной одноплодной беременностью и ановуляторным бесплодием в анамнезе и у 20 здоровых беременных проводили ультразвуковой и гормональный мониторинг I триместра беременности. В зависимости от динамики гормональных изменений пациенткам с индуцированной беременностью назначали корректирующую гормональную терапию. Основным критерием эффективности лечебных мероприятий считали пролонгирование беременности до 12 недель. Статистическую обработку проводили с применением пакета программ StatSoft «Statistica» v.6.0, Microsoft Excel XP. Результаты. Несмотря на экзогенное введение гестагенов, в группе женщин с ановуляторным бесплодием в анамнезе установлена высокая частота угрозы выкидыша (47,7 %), патологии хориона (29,5 %), прерывания беременности (27,3 %). У пациенток с прерванной беременностью с гипоталамо-гипофизарной недостаточностью (ГГН) гормональный мониторинг показал изначально низкий уровень β-субъединицы хорионического гонадотропина (β-ХГ), нормальный уровень прогестерона (П), однако неадекватный прирост β-ХГ и П в динамике; у пациенток с гиперпролактинемией (ГПРЛ)-сверхвысокие концентрации П, нормальный уровень β-ХГ в ранние сроки беременности и постепенное снижение их уровня в течение І триместра; у пациенток с гиперандрогенией (ГА)-сверхвысокие концентрации П в начале и прогрессирующее их снижение в течение І триместра, недостаточный прирост β-ХГ с начала исследования, сочетавшийся с повышенным уровнем андрогенов-дегидроэпиандростерона сульфата и/или свободного тестостерона.

Asymptomatic bacteriuria refers to the category of pathological conditions that are caused by infection in the urinary tract and are in particular importance for pregnant women, as in the case of late diagnosis or inadequate treatment in 20,0-40,0 % of cases they realizes in gestational pyelonephritis and becomes one of the factors of the development of intrauterine infection. The usage of the herbal remedy Nefrokea in the treatment of asymptomatic bacteriuria helpes to reduce the incidence of pyelonephritis and associated obstetric complications.