Резюме. У роботі наведено аналіз результатів обстеження та лікування 35 хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями артерій нижніх кінцівок, яким виконано малоінвазивні ендоваскулярні операційні втручання. Використання комплексу клініко-інструментальних методів дослідження (ультразвукове дуплексне сканування, рентгеноконтрастна ангіографія, мультиспіральна комп'ютерна томографія з внутрішньовенним контрастуванням) дозволило розробити алгоритм хірургічної тактики. Прохідність після ендоваскулярної черезшкірної балонної ангіопластики і/або стентування до кінця 3 років спостереження склала 65,7%, при цьому зберегти кінцівку вдалося у 28 (80%) пацієнтів. Ключові слова: критична ішемія нижніх кінцівок, рентгеноконтрастна ангіографія, черезшкірна транслюмінальна балонна ангіопластика, стентування.
<p>Проблема хірургічного лікування гострого варикотромбофлебіту є важливою не тільки в медичному, а й у соціальному аспекті. Без чіткого уявлення про патогенез захворювання неможливе його ефективне лікування. Немає чіткої позиції щодо застосування флебосклерозивної терапії у хворих на гострий варикотромбофлебіт. Ми не знайшли відомостей про дію склерозантів на змінену тромбофлебітичним процесом стінку вени. Проаналізовано результати стану гемостазу в 50 хворих із гострим варикотромбофлебітом вен нижніх кінцівок стадії С4, С5 згідно з класифікацією СЕАР. Першу групу склали 25 хворих зі стовбуровим гострим варикотромбофлебітом, другу — 25 пацієнтів із субтотальним гострим варикотромбофлебітом. Контрольну групу склали 20 добровольців з варикозним розширенням вен СЕАР 3—4.</p><p>У 25 хворих зі стовбуровим гострим варикотромбофлебітом великої пішкірної вени виконано традиційну венектомію. У 25 пацієнтів із субтотальним гострим варикотромбофлебітом виконано кросектомію, короткий стрипінг на стегні з катетерною склерооблітерацією 2 % розчином фібровейну за методикою “foam-form” дистальної частини великої підшкірної вени на гомілці.</p><p>Методом імуноферментного аналізу визначали Р-селектин, а за допомогою хроматогенного аналізу досліджували рівень фактора фон Віллебранда у сироватці крові — до та після хірургічного лікування.</p><p>У своїй роботі дійшли таких висновків: збільшення Р-селектину є свідченням запальних змін в організмі у ранньому післяопераційному періоді; збільшення фактора фон Віллебранда може бути маркером не тільки ендотеліальної дисфункції, але і гострого варикотромбофлебіту; ні хірургічне лікування, ні застосування скле-розантів не викликають значимого дисбалансу в системі гемостазу у хворих на гострий варикотромбофлебіт.</p>
Резюме. У роботі наведено аналіз результатів обстеження 64 хворих з тромбозами глибоких вен нижніх кінцівок з локалізацією процесу в гомілково-підколінному сегменті. Включення в комплекс клініко-інструментального обстеження пацієнтів (ультразвукові дуплексне сканування та доплерографія, рентгеноконтрастна флебографія) радіоізотопної флебосцинтиграфії дає можливість оцінити шляхи компенсації колатерального венозного кровоплину у підколінному колекторі при тромбозах глибоких вен гомілково-підколінного сегмента. Впровадження активної хірургічної тактики при тромботичній оклюзії гомілкових вен дозволяє попередити формування посттромбофлебітичного синдрому та хронічної венозної недостатності. Ключові слова: тромбоз глибоких вен, підколінний колектор, колатералі, радіоізотопна флебосцинтиграфія.
Кафедра хірургічних хвороб (зав.-проф. В.І. Русин) Ужгородського національного університету ВЕНОЗНИЙ РЕФЛЮКС ПРИ ГОСТРОМУ ВАРИКОТРОМБОФЛЕБІТІ МАЛОЇ ПІДШКІРНОЇ ВЕНИ Резюме. На базі хірургічної клініки ЗОКЛ імені Андрія Новака м. Ужгород обстежено та проліковано 53 хворих з ГВТФ МПВ. У 41(82%) пацієнта з ГВТФ системи МПВ мав місце перехід тромботичного процесу на глибоку венозну систему. При цьому рефлюкс по підколінній вені і суральних венам спостерігався у 9 (17%). Неспроможність сафено-підколінного співустья виявлена у 39 (73,6%). Патологічний венозний рефлюкс по стовбуру МПВ до місця проксимальної межі тромбозу спостерігався у 12 (22,6%). При виконанні втручань на МПВ слід обов'язково ліквідувати усі джерела рефлюксу, що у свою чергу запобігає поширенню тромбозу та переходу його на глибоку венозну систему. Ключові слова: гострий варикотромбофлебіт, мала підшкірна вена, рефлюкс.
Ключові слова: тромбоз глибоких вен; трансфасціальний тромбоз; тромбектомія; комбіноване лікування; нижня порожниста венаДля кореспонденції: Бойко Сергій Олександрович, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургічних хвороб, медичний факультет, Ужго-родський національний університет, пл.