Люминесценция и термостимулированная люминесценция (ТСЛ) кристаллов BeO : Mg исследованы при T = 6−380 K. Получены кривые ТСЛ, а также спектры люминесценции (1.2−6.5 eV), возбуждения и отражения (3.7−20 eV). Установлено, что внедрение изовалентной примеси магния в BeO приводит к появлению трех новых широких полос люминесценции при 6.2−6.3, 4.3−4.4 и 1.9−2.6 eV. Первые две отнесены к излучательной аннигиляции релаксированного околопримесного (Mg) экситона, возбужденное состояние которого формируется в результате переноса энергии свободными экситонами. Примесные ВУФ-и УФ-полосы сопоставлены с таковыми для собственной люминесценции BeO, обусловленной излучательной аннигиляцией автолокализованных экситонов (АЛЭ) двух типов: в BeO : Mg полоса при 6.2−6.3 eV сопоставлена с полосой BeO при 6.7 eV (АЛЭ 1 ), а полоса при 4.3−4.4 eV -с полосой BeO при 4.9 eV (АЛЭ 2 ). В видимой области спектр люминесценции обусловлен суперпозицией внутрицентровых переходов в примесном комплексе, включающем ион магния. Проявление полос рентгенолюминесценции BeO : Mg при T =6 K свидетельствует об их возбуждении при переходах зона-зона и в рекомбинационных процессах. Определены энергетические характеристики примесных состояний в BeO : Mg, выявлено влияние изовалентной примеси на флуктуационную перестройку структуры BeO : Mg в области термической трансформации АЛЭ 1 → АЛЭ 2 .Работа выполнена при частичной финансовой поддержке постановления № 211 Правительства Российской Федерации (контракт № 02.A03.21.0006, ключевой центр превосходства " Радиационные и ядерные техноло-гии") и Министерства образования и науки Российской Федерации (базовая часть госзадания на выполнение НИР для УрФУ им. Б.Н. Ельцина). DOI: 10.21883/FTT.2018.01.45300.171 ВведениеВпечатляющие успехи в изучении процессов излуча-тельного и безызлучательного распадов низкоэнергети-ческих электронных возбуждений в щелочно-галоидных кристаллах (ЩГК) [1,2] послужили мощным стимулом для многочисленных исследований других кристалли-ческих систем. В их числе следует выделить класс широкощелевых оксидов, отличающихся как уникаль-ными физико-химическими и оптическими свойствами, так и радиационно-оптической устойчивостью. Однако даже ближайший аналог ЩГК -кубический MgO -продемонстрировал существенные отличия в процессах релаксации низкоэнергетических электронных возбужде-ний [3][4][5]. Еще больше отличий от ЩГК было выявлено в ходе исследований кристаллических систем с понижен-ной симметрией.Так, исследование люминесценции гексагонального оксида бериллия имеет продолжительную историю. Еще в 1881 г. В. Крукс (Crookes) первым наблюдал и описал яркую радиолюминесценцию порошка BeO [6]. Однако лишь спустя семьдесят лет были выполнены первые спектроскопические исследования широкополос-ной ультрафиолетовой (УФ) люминесценции BeO при комнатной температуре [7,8] и температуре жидкого воздуха [9]. Появление объемных монокристаллов BeO оптического качества [10,11] стимулировало детальные исследования кристаллографической структуры, люми-несценции и электронных возбуждений в BeO.Кристаллы оксида бери...
The aim of this work was to study the availability of vitamin D in the population of free living elderly people in St. Petersburg and its relationship with laboratory indicators of the risk of cardiovascular complications. In winter were surveyed 209 volunteers who did not take vitamin D during the previous 6 months, with 152 women and 57 men aged 71 to 91 years. In all the examined patients the concentration of D(OH) in serum was below 30 ng/ml (analyzer and reagents «Architect i1000SR, Abbott»). No significant mutual effects were found between level 25(OH)D and lipid spectrum, hemoglobin A1C, testosterone, ultra-sensitive C-reactive protein. The close relationship between vitamin D(OH) concentration and brain natriuretic peptide (BNP) levels was characterized by rs=0.187 (p=0.007). In older people with severe vitamin deficiency (less than 10 ng/ml), the risk of elevated BNP levels was 2.6 times higher than in those with reduced vitamin levels (20-30 ng/ml).
У сучасному світі людина постійно знаходиться в умовах постійного стресу й психотравмуючих си-туацій. Існує багато джерел психологічної травма-тизації індивіда, до яких можна віднести наслідки дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). За останні роки в Україні значно збільшилась кількість автомо-білів, їх чисельність перевищила 9 мільйонів, при-чому щороку в Україні фіксується 200 тисяч ДТП, серед них 30 тисяч -з тілесними ушкодженнями; кожні дві години на українських дорогах гине люди-на та від 2 до 5 осіб зазнають тяжкої або середнього ступеня тяжкості травми [16, 20]. Навіть невелич-ка аварія, безперечно, супроводжується травмою (психологічною, фізичною, психотравмою) та може мати негативні психологічні наслідки, які істотно впливають на водія, пасажира або очевидця ДТП [12]. Якої б інтенсивності вона не була, порушено відчуття безпеки, що може вплинути на розвиток хворобливого стану -стану стресу або посттравма-тичного синдрому. Американські вчені визначили, що від 10 до 40 % жертв тяжких ДТП можуть отрима-ти діагноз посттравматичного синдрому впродовж півроку після пережитого стресу. Подальша робота людини з психологічною травмою і її наслідками перетворюється в тривалий реабілітаційний процес, який в окремих випадках затягується майже на все життя. Посттравматичний стрес може призвести до інвалідизації індивіда [3].На сучасному етапі розвитку нашої держави ви-значається соціальне напруження в суспільстві щодо проведення реформ стосовно Євроатлантичної ін-теграції, що передбачає зміни в пострадянській сис-темі організації, управління та планування в галузі охорони здоров'я. Одним з аспектів реформування в галузі є потреба в удосконаленні судово-психіатрич-ної та психологічної експертизи постраждалих на етапах клінічного, хоспісного лікування та реабіліта-ції. У передових країнах світу надання психологічної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних
Мета. Визначення наслідків психологічної травми та видів можливих психічних розладів у постраждалих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). Матеріали та методи. Проведено огляд сучасної фахової літератури щодо надання медико-психологічної допомоги стосовно визначення видів психічних розладів у постраждалих із психологічною травмою внаслідок ДТП. Результати. Визначено поняття «психічна травма», систематизовані наслідки психологічної травми у постраждалих внаслідок ДТП. У контексті індивідуально-психологічних особливостей даної категорії осіб визначено зміст поняття «алкогольне сп’яніння», а саме фізіологічне (просте) та патологічне сп’яніння, як одного з головних соціально-епідеміологічних предикторів виникнення транспортних аварій. Висновок. Надання медико-психологічної допомоги постраждалим внаслідок ДТП потребує здійснення низки окремих заходів, тобто вивчення дій з боку людини, яка постраждала внаслідок ДТП, з подальшою діагностикою її психологічного стану, а також ініціювання призначення судово-психологічної експертизи з вивченням індивідуально-психологічних, в першу чергу в контексті кримінологічних особливостей винуватців ДТП як суб’єктів необережного злочину, за відсутності медичних і юридичних критеріїв неосудності, особливо водіїв у стані алкогольного сп’яніння.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.