Резюме. Актуальність. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)- ВступНеалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) охоплює спектр захворювань, тісно пов'язаних із ме-таболічними факторами ризику. Іншими словами, вона є печінковим проявом метаболічного синдрому. НАЖХП включає стеатоз, неалкогольний стеатогепа-тит (НАСГ) з цирозом або без нього та гепатоцелюляр-ну карциному за відсутності зловживання алкоголем, що визначається як добове споживання алкоголю в пе-рерахунку на чистий спирт більше ніж 30 г для чоло-віків та більше ніж 20 г для жінок [1]. Стеатоз печінки має сприятливий клінічний перебіг, оскільки запаль-не пошкодження печінки не розвивається. Необхідно розрізняти цю форму НАЖХП, що пов'язана зі спри-ятливим довгостроковим прогнозом, і НАСГ, для якого характерно прогресування: приблизно у 20 % пацієнтів із НАСГ розвиваються криптогенний цироз і гепатоце-люлярна карцинома [2].Актуальність проблеми полягає в тому, що НАЖХП є найбільш поширеним захворюванням печінки в за-хідних країнах; патологія охоплює 17-46 % дорос-лого населення з відмінностями залежно від методу діагностики, віку, статі та етнічної приналежності [1]. За даними УЗД, поширеність НАЖХП серед доросло-го населення в цілому становить приблизно 25-30 % у Європі і Сполучених Штатах Америки. Найвища

Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a leading etiological factor of chronic liver diseases in children in industrialized countries. The high prevalence of small intestinal bacterial overgrowth (SIBO) is common in patients with NAFLD. Therefore, the purpose of our work is to study the impact of SIBO on the structural and functional parameters of the liver in obese/overweight children. Materials and methods. We examined 73 children aged 6 to 17 years, mean age of patients was (11.41 ± 2.68) years. Depending on the presence of overweight/obesity and the results of glucose hydrogen breath test (HBT), patients were divided into 2 groups: group 1-30 overweight/obese persons with SIBO, group 2-28 overweight/obese children without SIBO. The control group consisted of 15 apparently healthy children with normal weight and without SIBO. The presence of liver steatosis was established by means of transient elastography with controlled attenuation parameter. Additionally, we performed lactose HBT and a biochemical blood test with biochemical hepatogram, determination of lipid and carbohydrate parameters. Results. It was found that 70 % of children in group 1 had NAFLD, compared to 32 % in group 2. Also, erythrocyte sedimentation rate was higher in group 1 than in groups 2 and 3 (p < 0.05). Patients of group 1 had 1.5 times higher levels of triglycerides and very low-density lipoproteins. There was a tendency towards higher values of insulin and homeostatic model assessment in group 1 compared to group 2. Lactose malabsorption was diagnosed in 17 (56.7 %) children with NAFLD, lactose-dependent SIBO-in 15 (50.0 %). Among obese patients without NAFLD, lactose malabsorption was found in 10 (35.7 %) cases, and lactose-dependent SIBO-in 9 (32.1 %). Thus, in children with NAFLD, lactose malabsorption was detected 1.6 times more frequently than in children without NAFLD. Conclusions. It has been found that NAFLD is a risk factor for SIBO development. SIBO was associated with low-grade inflammation and adverse metabolic profile. The high frequency of lactose malabsorption and lactose-dependent SIBO among children with NAFLD was demonstrated.

Резюме. Актуальність. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)-хронічне дифузне захворювання печінки, що включає простий стеатоз, неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) з можливістю прогресування до цирозу або навіть гепатоцелюлярної карциноми. Відомо багато причин стеатозу печінки, однак НАЖХП асоціюється переважно з інсулінорезистентністю і метаболічним синдромом (МС), що дало підставу розглядати НАЖХП як печінкову маніфестацію останнього. Печінка відіграє ключову роль в обміні жирних кислот (ЖК) і тригліцеридів, забезпечуючи синтез, накопичення, секрецію і окислення ЖК. При властивому МС абдомінальному ожирінні відзначається ексцесивний потік ЖК від вісцерального жиру через портальну вену в печінку з розвитком стеатозу. Накопичення ліпідів у печінці запускає каскад прооксидативних гепатотоксичних подій, що призводять до розвитку НАСГ і можливого його прогресування. Мета: визначення особливостей метаболічних змін на різних етапах розвитку НАЖХП. Матеріали та методи. В дослідження увійшли пацієнти з НАЖХП, які проходили обстеження та лікування у відділенні захворювань печінки та підшлункової залози ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Усім хворим виконували ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, проводили стандартні біохімічні дослідження та визначення в сироватці крові загального холестерину, β-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, ліпопротеїдів дуже низької щільності, ліпопротеїдів високої щільності, глюкози, інсуліну. Результати. Метаболічні зміни у вигляді інсулінорезистентності та проатерогенних змін ліпідограми, що характерні для всіх хворих із НАЖХП, були більш виражені при стеатозі печінки. Висновки. Отримані результати обумовлюють необхідність обов'язкового дослідження показників ліпідного та вуглеводного обміну у пацієнтів зі стеатозом печінки для своєчасної корекції порушень, що зменшить прогресування НАЖХП.

Non-alcoholic fatty liver disease is characterized by fatty liver infiltration without any another common cause of steatosis (severe alcohol, drugs, etc.). Non-alcoholic fatty liver disease is associated with metabolic risk factors, which are diabetes type 2, dyslipidemia, obesity, and in some cases, it has a genetic predisposition as a main cause. The liver biopsy remains the “gold standard” for assessing the degree of steatosis, necrosis and liver fibrosis. However, non-invasive investigations, especially biochemical markers and visualization methods remain the first-line diagnostic analyses, as well as assessment of the response to treatment. In view of this, the aim of our research was to evaluate the validity of biochemical parameters of liver function and ultrasound in the diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease. Patients diagnosed with non-alcoholic fatty liver disease were studied in this research Every patient underwent to both an examination and treatment in the Department of Liver and Pancreatic Diseases at the Institute of Gastroenterology, NAMS of Ukraine. All patients were exposed to ultrasound visualization of the abdominal organs, standard biochemical studies (content analyses of alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase, total bilirubin and its fractions, activity of alkaline phosphatase, gammaglutamyltranspeptidase, X-lipoproteins, total protein, albumin, fibrinogen, international normalized ratio) were performed in the blood serum . Increased echogenicity of the liver and distal decrement of ultrasound, as the main ultrasonographic symptoms of liver steatosis, were determined with high incidence in all patients with non-alcoholic fatty liver disease. A number of symptoms (heterogeneity of the echo-structure of the liver of medium and coarse-grained nature, roundness of the lower edge of the liver, inequalities in the liver contour), the frequency of which is more closely related to the severity of inflammatory, as well as fibrotic changes, were observed more often in patients with non-alcoholic steatohepatitis and cirrhosis compared with steatosis. The deterioration in the visualization of small branches of the liver veins was determined as a result of the smoothness of the vascular pattern and its depletion. Moreover, the results showed an increment of the spleen volume, along with the enlargement of the splenic vein of patients with cirrhosis. All observed changes were considered as a component of portal hypertension and were induced with fibrotic transformation of the liver. The lack of correlation of the degree of fibrosis with the content of transaminases confirms the low diagnostic significance of these indicators. Nevertheless, the moderate direct correlation of the determined ultrasonographic indexes with degree of the fibrosis in the liver indicates the possibility of using this method for screening non-alcoholic fatty liver disease.

Резюме. Протягом останнього десятиліття поширеність неалкогольної жирової хвороби печінки досягла масштабів епідемії, вона стала одним з найбільш поширених хронічних захворювань печінки в дитячій популяції. Мета: вивчити взаємозв'язок функціонального стану жовчного міхура зі структурними змінами печінки в дітей з неалкогольною жировою хворобою печінки. Матеріали й методи. Обстежені 34 дитини віком від 8 до 17 років. Визначення стеатозу печінки проводили з використанням апарата FibroScan ® 502 touch з визначенням контрольованого параметра ультразвукового затухання (CAP). За даними еластометрії й УЗД органів черевної порожнини з дослідженням функції жовчного міхура пацієнти були розподілені на 4 групи: 1-ша група складалася з 7 пацієнтів зі стеатозом і гіпофункцією жовчного міхура (20,5 %), 2-га група-6 пацієнтів зі стеатозом і нормокінезією жовчного міхура (17,65 %), 3-тя група-11 пацієнтів без стеатозу печінки з гіпофункцією жовчного міхура (32,35 %), 4-та група-10 пацієнтів без стеатозу печінки з нормофункцією жовчного міхура (29,4 %). Результати. Результати сонологічного обстеження продемонстрували, що в дітей 1-ї групи (стеатоз із гіпокінезією жовчного міхура) визначалися значно більші розміри часток печінки порівняно з 4-ю групою (діти без стеатозу з нормофункцією жовчного міхура). Крім того, показники жорсткості паренхіми печінки були максимальні у хворих зі стеатозом печінки й гіпокінезією жовчного міхура. Обговорення. Поєднання стеатозу печінки та гіпокінезії жовчного міхура в дітей супроводжується значним збільшенням розмірів печінки, підвищенням жорсткості паренхіми печінки зі збільшенням ступеня стеатозу. Отримані дані вказують на взаємозв'язок функції жовчного міхура та структурних змін печінки.

Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) ranks first among chronic liver diseases and covers almost a quarter of the population. Enough data have been accumulated on the mutual influence of metabolic changes and steatosis of the liver of varying degrees on the existence and progression of each other. The coexistence of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) with various comorbidal conditions has already been recorded in many studies, a direct relationship has been determined between the presence of fatty degeneration and various components of the metabolic syndrome — arterial hypertension, type 2 diabetes, obesity and dyslipidemia. The purpose was to determine the relationship between carbohydrate and fat metabolism in patients with NAFLD depending on the degree of fat accumulation in the liver. Materials and methods. Data were obtained from 72 patients with NAFLD, who were divided into two groups according to the degree of steatosis. The I group included 46 patients with moderate steatosis (the proportion of hepatocytes containing fatty is 33–66 %). The indicator of the controlled parameter of ultrasonic attenuation (CAP) ranged from 232 to 256 dB/m. The II group consisted of 26 patients with severe steatosis (the proportion of hepatocytes containing fatty inclusions more than 66 %), with CAP more than 256 dB/m. The trophological status, the parameters of carbohydrate and fat metabolism were determined. A statistical analysis of the data was carried out — the mean values in the groups were compared and the contribution of variables to the value of CAP was estimated ­using the method of multiple regression analysis. Results. The level of insulin and HOMA-IR in patients with severe fatty degeneration of the liver was (22.7 ± 9.7) and (5.4 ± 2.7) μU/ml, respectively. These indicators were higher than the corresponding indicators of group I (p < 0.05), (17.1 ± 10.3) and (4.01 ± 2.9) μU/ml for insulin and HOMA-IR, respectively. Glucose, lipid spectrum did not differ significantly between the groups, except for the fraction of very-low density lipoproteins (VLDL), which were significantly higher in patients with a higher degree of fatty degeneration and amounted to 3.4 (2.3–4.1) and 3.0 (2.4–3.8) mmol/L in groups II and I, respectively. Multiple regression analysis was performed to determine the contribution of fat and carbohydrate metabolism to CAP values. As a result of step-by-step analysis, two indicators remained in the model, namely the HOMA index (regression coefficient β 5.285, p = 0.04) and BMI (regression coefficient β 4.666, p = 0.001). It was determined that changes in BMI and HOMA are responsible for 31 % of changes in the value of CAP. Conclusions. Insulin values, HOMA index, BMI and VLDL are higher in patients with severe steatosis. According to the results of multiple regression analysis, a significant contribution of HOMA and BMI values to the CAP was revealed.

У статті наведені сучасні погляди на причини, механізми розвитку та лікування неалкогольної жирової хвороби печінки (НЖХП). Основними механізмами накопичення жирів у печінці є їх надлишкове надходження, синтез та недостатнє виведення. Крім численних адипоцитокінів, на прогресування жирової хвороби печінки та формування цирозу впливає оксидативний стрес. Для діагностики НЖХП використовують сучасні інструментальні та лабораторні методи дослідження, але найбільш чутливим методом залишається морфологічне дослідження. Головна мета лікування НЖХП — попередження її прогресування. Лікувальні стратегії ґрунтуються на терапії асоційованих метаболічних порушень (діабету, гіперліпідемії), містять рекомендації з модифікації способу життя, застосування інсуліносенситайзерів. У статті розглянуті нові напрямки в патогенетичному лікуванні жирової дистрофії печінки.

У статті наведений огляд літератури, присвяченої найпоширенішій із лізосомальних хвороб накопичення — хворобі Гоше. Патологія пов’язана з дефектом гена, що кодує фермент глюкоцереброзидазу, яка розщеплює цереброзиди. При зниженні активності ферменту в клітинах ретикулоендотеліальної системи накопичуються сфінголіпіди, здорові клітини заміщаються дефектними. Описано клінічні прояви трьох форм хвороби, алгоритми її діагностики та сучасне специфічне лікування.