I Introduction. In generalizing the experience of providing medical care to the wounded in armed conflicts, a special place belongs to the analysis of the magnitude and structure of casualties, which depend on the conditions, forms and methods of hostilities. The purpose. Conduct a clinical and epidemiological analysis of the proportion of gunshot and mine injuries in the structure of combat surgical trauma during the Anti-terrorist operation / Joint Forces operation. Materials and methods. The total number of wounded as a result of the armed conflict in eastern Ukraine in the period from 2014 to 2019 was more than 41 thousand people, from them killed among the civilian population – 3350 people and 4100 – servicemen. Results. It was proved that the wounded with non-severe combat surgical trauma are 36.5%, severe – 48.9%, extremely severe – 14.6%. Shrapnel wounds were received by 35.3%, bullet wounds – 48.3%, mine injuries – 16.6%. Isolated combat surgical trauma was found in 16.8%, multiple – in 34.3%, combined – in 48.9% of the wounded. Impenetrable combat surgical trauma was diagnosed in 63.7% of the wounded, penetrating into the pleural cavity – in 17.2%, in the abdominal cavity – in 16.0%, in the pelvic cavity – in 3.1%. Conclusions. In the structure of sanitary losses of the surgical profile during the ATO / OOS, the wounded with injuries of the extremities are 56.7%, with injuries of the chest – 10.1%, abdomen – 5.1%, pelvis – 3.0%.

Реферат. У структурі сучасної бойової хірургічної травми поранення тільки м’яких тканин становить 68%, тому важливим є визначення хірургічної тактики лікування на етапах медичної евакуації для швидкого повернення поранених у стрій. Матеріали і методи. Проведений аналіз наявних класифікацій ранових дефектів і методів вимірювання розмірів ран. Результати. На сьогодні не існує єдиного методу обчислення площі та об’єму ранового дефекту та уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин. Визначена методика обчислення площі та об’єму ранового дефекту, на основі якої запропонована класифікація дефектів м'яких тканин з урахуванням їх лінійних характеристик та локалізації. Обговорення. Запропонований комплексний клінічно–організаційний підхід щодо пластичного закриття дефектів м’яких тканин із застосуванням адаптованої для етапів медичної евакуації концепції «реконструктивної драбини». Висновок. Впровадження уніфікованого алгоритму пластичного закриття вогнепальних дефектів м’яких тканин дозволить скоротити терміни лікування, зменшити кількість ускладнень і покращити функціональні результати лікування поранених і травмованих.

Resume. The experience of providing medical care during the anti-terrorist operation in eastern Ukraine has shown that in the structure of modern combat surgical trauma gunshot wounds with soft tissue defects are 64.9-68.2%, of which 36.4-37.5% small and medium, 28.5-30.7% are large and very large defects. Goal: To improve the results of surgical care for soft tissue defects by introducing differentiated surgical tactics for wound closure to each level. Material and methods. The total amount of the study was 136 wounded with shrapnel, bullet and explosive injuries from April 2014 to September 2018. Determination of surgical tactics for closing soft tissue defects was performed on the basis of metric classification, taking into account the area, volume and anatomical areas of the lesion. Results. The combination of metric characteristics of wound defects by area, volume and location of wounds in a single classification allowed to offer a comprehensive approach to sorting the wounded by the level of medical care and determine further reconstructive surgical tactics to close soft tissue defects. Conclusions. The introduction of differentiated surgical tactics in wounded with gunshot defects of the soft tissues at the all levels of medical care improved functional results: the proportion of satisfactory increased from 46.9% to 53.7%, the relative number of unsatisfactory decreased from 18.8% to 11.6%

Мета дослідження: покращити результати надання травматологічної допомоги пораненим із дефектами м’яких тканин на основі впровадження диференційованої хірургічної тактики закриття ран на етапах медичної евакуації (ЕМЕ). Матеріали та методи. Загальний масив дослідження становили 2051 поранений з осколковими, кульовими та мінно­вибуховими ушкодженнями кінцівок, що трапилися з квітня 2014 р. по вереснь 2016 р. Визначення хірургічної тактики закриття дефектів м’яких тканин здійснювали на основі метричної класифікації з урахуванням площі, обсягу й анатомічних зон ушкодження. Результати. Поєднання метричних характеристик ранових дефектів за площею, обсягом із локалізацією поранень в єдину класифікацію дозволило запропонувати комплексний підхід до сортування поранених на ЕМЕ і визначити подальшу хірургічну тактику закриття дефектів м’яких тканин. Відповідно до сортувально­евакуаційного призначення поранених із вогнепальними ушкодженнями стопи та кисті (третя зона ушкодження) лікували в спеціалізованих центрах ІІІ та IV рівнів. При середніх та великих ранах стегна, гомілки, плеча та передпліччя медичну допомогу надавали на ЕМЕ ІІ та ІІІ рівнів, при великих та надвеликих ранах означеної локалізації — в спеціалізованих клініках IV рівня. Висновки. Впровдження диференційованої хірургічної тактики в поранених із дефектами м’яких тканин дозволило покращити функціональні результати: збільшити питому вагу добрих — з 46,9 до 53,7 %, зменшити відносну кількість незадовільних — з 18,8 до 11,6 %.

No abstract

РефератМета. На основі клінічно-статистичного аналізу змін показників гомеостазу визначити оптимальну схему медичної евакуації поранених з бойовою травмою кінцівок. Матеріали і методи. Проведено комплексне патофізіологічне дослідження щодо 378 поранених з бойовими травмами кінцівок за 26 показниками гомеостазу. Проводили динамічний лікарський контроль та визначали тяжкість травми за шкалою AdTS (Admission Trauma Scale) на всіх рівнях медичного забезпечення. Результати. Встановлено, що у разі послідовного надання травматологічної допомоги пораненим із тяжкою та вкрай тяжкою бойовою травмою кінцівок, оціненою за шкалою AdTS у 5 і більше балів, на рівнях медичного забезпечення за рахунок своєчасно проведених протишокових заходів і виконаних оперативних втручань тяжкі дихально-циркуляційні розлади -(5,2 ± 0,6) ум. од. поступово змінюються на помірні -(7,7 ± 0,2) ум. од. Медична евакуація поранених через один і два рівні призводить до розвитку незворотних дихально-циркуляційних розладів -(2,8 ± 0,9) ум. од., значного зниження разової та хвилинної продуктивності серця з тенденцією до серцево-судинної та дихальної недостатності: ударний індекс -(19,0 ± 4,1) мл/м 2 , серцевий індекс -(2,1 ± 0,3) л/хв/м 2 . У поранених з нетяжкою травмою, оціненою за шкалою AdTS менше 5 балів, скорочення кількості рівнів медичного забезпечення не впливає на загальний стан, а дихально-циркуляційні розлади мають помірний характер -(8,16 ± 1,37) ум. од. Висновки. Медичну евакуацію поранених з нетяжкою травмою (менше 5 балів за шкалою AdTS) необхідно проводити за скороченою схемою; з тяжкою (5-9 балів за шкалою AdTS) та вкрай тяжкою травмою (більше 9 балів за шкалою AdTS) -після проведення протишокових заходів та стабілізації стану на кожному рівні медичного забезпечення. Ключові слова: бойова травма кінцівок; травматичний шок; оцінка тяжкості травми; дихально-циркуляційні розлади; рівні медичного забезпечення. AbstractOnbjective. To determine the optimal scheme of medical evacuation for the wounded persons, suffering the combat trauma of the extremities, bаsing on clinic-statistical analysis of changes in the homeostasis indices. Маterials and methods. Complex pathophysiologic investigation, concerning 378 wounded persons, suffering a combat traumas of the extremities in accordance to 26 indices of homeostasis, was conducted. Dynamic physician's control with determination of the trauma severity in accordance to the AdTS (Admission Trauma Scale) on all levels of medical support was accomplished.Results. There was established, that in a case of organization of a consequent delivery of traumatological help to the wounded persons, suffering severe and extremely severe combat trauma of the extremities, estimated by the AdTS as 5 points and more, on levels of medical support due to timely conducted antishock measures and the operative interventions performed a severe respiratory-circulatory disorders -(5.2 ± 0.6) standard units -have had changed steadily towards moderate -(7.7 ± 0.2) standard units. Меdical evacuation of a wounded persons through ...

Objective. To substantiate the introduction of differentiated surgical tactics, taking into account the trauma severity for improvement of the treatment results in the wounded persons, suffering the gun-shot injuries of the hip (GSIH). Маterials and methods. Differentiated surgical tactics was substantiated by the authors, using as a measure for trauma severity estimation the AdTS (Admission trauma Scare) on different levels of medical support, and introduced in 57 wounded persons, suffering the GSIH. Medical efficacy of the tactics and treatment elaborated for the wounded persons was compared in accordance to conventional methods without application of the AdTS scale. Results. There was reduced the mortality from 7.3 tо 1.8%, the extremities amputation performance rate - from 24.4 tо 8.8%, the local complications quantity, calculated for one wounded person, - from 1.07 tо 0.58 (рα < 0.05), relative quantity of poor functional results - from 34.1 tо 19.3% (рα < 0.05), while the specific weight of good functional results increased - from 29.3 to 47.4 due to introduction of differentiated surgical tactics, taking into account the trauma severity on various levels of medical support. Conclusions. In the wounded persons, suffering nonsevere trauma (lesser, than 5 points) it is necessary to perform a complete volume of surgical aid; while in severe one (5 - 9 points) and in extremely high (more than 9 points) trauma the help must be delivered in a shortened volume, using the damage control principle.

Objective. To improve the results of treatment of the wounded persons, suffering a combat surgical trauma, elaborating and introducing of objective scales of the trauma severity estimation into the medical evacuation system while conduction of Antiterroristic operation / Operation of Joint Forces. Materials and metods. Complex medical-statistical investigation was performed, in which 684 wounded persons, suffering a combat surgical trauma were included. Dynamical medical control and determination of the trauma severity degree in accordance to AdTS (Admission trauma Scale) were applied on all levels of medical support. Results. In the beginning of conduction of Antiterroristic operation / Operation of Joint Forces a mortallty have had occurred during transportation of wounded persons in unstable state (more than 9 points) to military-medical clinical centers. The wounded persons in a traumatic shock state were transported on forth level of medical support, what have been considered an organization defect in the help deliver process, which leaded to death of military persons. At the same time an unjustified delay of transportation of servicemen, suffering wounds of the wrist and foot (up to 5 points), on the first and second levels of medical support, leading to development of severe complications, have occurred. Taking into account the above mentioned, the authors have provided a differentiated approach for medical evacuation of wounded persons, suffering a combat surgical trauma, depending on its severity degree. Conclusion. Evacuation of wounded persons, suffering a combat surgical trauma, constitutes an integral part of the medical support system of Antiterroristic operation/Operation of Joint Forces, closely connected with a medical support process during transportation. Medical evacuation of wounded persons with injuries of the vision organ, the wrist and foot must be accomplished urgently to specialized clinic of the fourth level of medical support.