У статті наведені дані про різні клінічні варіанти перебігу гіпотиреозу. Автори акцентували увагу на те, що в інтересах ранньої та вірогідної діагностики не слід обмежуватися уявленнями про типову клінічну картину гіпотиреозу, описану в підручниках, оскільки гіпофункція щитоподібної залози все частіше проявляється атиповими, субклінічними формами. Особливо це стосується гіпотиреозу у літніх людей, який трапляється значно частіше, ніж у осіб молодого віку, і його прояви нерідко вислизають серед симптомів інших захворювань або сприймаються як звичайні ознаки старіння. Наводяться два клінічних випадки, що перебігали під різними терапевтичними масками гіпотиреозу.
Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) є одним із соціально значущих захворювань. На момент маніфестації ЦД до 6 % хворих мають ознаки діабетичної полінейропатії (ДПН), через 5 років захворювання її спостерігають у 15 % пацієнтів, а через 15 років — у 25 % хворих на ЦД. Близько 80 % пацієнтів із ДПН мають безсимптомну форму, а больова форма ДПН діагностується в 10–20 % випадків. ДПН у деяких випадках передує появі клінічних ознак ЦД. Для адекватного лікування ДПН необхідно знати, що патогенез нейропатії при ЦД пов’язаний із комплексним ураженням нейрональних мембран метаболічного характеру. Метою нашого дослідження було вивчення ефективності препарату Нуклео Ц.М.Ф. форте в комплексному лікуванні ДПН. Матеріали та методи. Було обстежено 30 хворих на ЦД 1-го і 2-го типу (8 чоловіків і 22 жінки) з ДПН. Рівень глікованого гемоглобіну становив від 7,1 до 10,4 %. Перша група (15 пацієнтів) отримувала: альфа-ліпоєву кислоту в дозуванні 600 мг внутрішньовенно, вітаміни групи В ін’єкційно протягом 10 днів під час перебування в стаціонарі й у таблетованій формі — протягом місяця лікування в домашніх умовах. Друга група (15 пацієнтів) на додаток до терапії, яку отримувала перша група, одержувала Нуклео Ц.М.Ф. форте внутрішньом’язово протягом 10 днів під час перебування в стаціонарі, потім по 1 капсулі 2 рази на день протягом 2 місяців. Усім пацієнтам до прийому препарату, через 10 днів лікування в умовах стаціонару й через 2 місяці після лікування для оцінки неврологічного статусу проводилося клінічне неврологічне обстеження, а також динамічне обстеження пацієнтів за спеціальними клінічними опитувальниками (шкалами): нейропатичного симптоматичного рахунку і загального симптоматичного рахунку. Результати. У хворих як першої, так і другої групи спостерігався статистично позитивний вплив на симптоматику через 10 днів лікування в умовах стаціонару відповідно до шкали нейропатичного симптоматичного рахунку. Cимптоматика нейропатії в першій групі до лікування становила 10,23 ± 0,35 бала, а після лікування — 7,62 ± 0,26 бала, p < 0,001; у другій групі до лікування — 10,23 ± 0,35 бала, а після лікування — 8,00 ± 0,30 бала, p < 0,001. Відповідно до шкали загального симптоматичного рахунку інтенсивність симптомів нейропатії значно зменшилась як у першій групі (8,27 ± 0,47 бала до лікування і 6,27 ± 0,12 бала після лікування, p < 0,001), так і в другій групі (8,40 ± 0,45 бала до лікування і 6,53 ± 0,14 бала після лікування, p < 0,001). Подальші дослідження показали, що через 2 місяці від початку лікування в пацієнтів першої групи показники нейропатичного симптоматичного рахунку (10,23 ± 0,35 бала, p > 0,05) і загального симптоматичного рахунку (7,87 ± 0,38 бала, p > 0,05) повернулися до початкових або зміни були невірогідними. Двомісячне застосування Нуклео Ц.М.Ф. форте мало статистично позитивний вплив на симптоматику нейропатії відповідно до показників нейропатичного симптоматичного рахунку (7,27 ± 0,51 бала, p < 0,001) і загального симптоматичного рахунку (6,53 ± 0,14 бала, p < 0,001). Висновки. Застосування препарату Нуклео Ц.М.Ф. форте в комплексній терапії хворих на цукровий діабет може запобігти порушенням, що виникають унаслідок діабетичної полінейропатії. Виявлено довготривалий статистично значущий позитивний вплив препарату Нуклео Ц.М.Ф. форте на симптоматику нейропатії.
The aim – to describe baseline data of the Ukraine cohort of DISCOVER Global Registry (DGR) with real-world insights on current treatment practices, complications, and associated clinical outcomes in people with type 2 diabetes mellitus (T2DM).Materials and methods. This healthcare provider-led prospective registry involves non‑interventional data collection from adults (aged ≥ 18 years) with T2DM receiving standard medical care as part of routine clinical practice per their treating physician’s discretion.Results and discussion. The initial data of 353 people with T2DM, who were included in the Ukrainian cohort of the DGR Register, were analyzed. The mean (±standard deviation) age of the study population was 58.85±10.02 years with female predominance (64 % [n=226]). The mean T2DM duration was 10.27±12.15 years with a mean glycated hemoglobin (HbA1c) level of 8.62±1.89 %. Only one-fifth (20.5 %, n=59) of the patients had glycemic control (HbA1c < 7.0 %). Among those with any complication, 73.8 % had microvascular and 79.3 % had cardiovascular complications. Retinopathy and heart failure were the most common microvascular and cardiovascular complications, respectively. Overall, 88 % of the patients were taking any antidiabetic therapy; of these, 27.3 % received insulin (monotherapy: n=28; combination therapy: n=57). As oral antidiabetic drugs (OAD), 32.2 % and 12.9 % received metformin and sulphonylurea monotherapies, respectively; minor proportions received newer OAD monotherapy (sodium-glucose co-transporter-2 inhibitors [4.8 %] and dipeptidyl peptidase-4 inhibitor [1 %]).Conclusions. Baseline data from the Ukraine cohort of DGR reveals poor glycemic control, with a higher mean HbA1c and proportion of patients with micro- and cardiovascular complications than that of the global cohort. The landscape of therapeutic agents displayed marked diversities in the management strategies. Robust real-world data from the DGR can help understand the gaps in care of T2DM patients and lights the need of the formulation of region-specific holistic therapeutic strategies to optimize glycemic control and improving clinical patients’ outcomes.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.