Проведено наукометричне дослідження законодавства України за 1991-2016 роки в контексті формування та реалізації державної науково-технологічної політики. Для отримання результатів дослідження використовувалися такі наукометричні методи як сленговий (класичний) та тематичної концентрації (лінгвостатистичний), а також метод кореляційного аналізу. Виявлені закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства дозволяють класифікувати такі акти за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Обґрунтовано поняття «наукоємність законодавства», а також обчислено показники наукоємності законодавства України протягом 1991-2016 років, у тому числі за видами актів законодавства. Показано можливість використання по казників наукоємності законодавства для розв'язання наукової проблеми узгодженості між прийняттям підзаконних актів і змінами законодавчих актів. Економічне підґрунтя індексу наукоємності законодавства підтверджено через встановлення його статистичного взаємозв'язку із динамікою економічних показників наукоємностіваловими внутрішніми витратами на науково-технологічну діяльність, бюджетними видатками на науково-технологічну діяльність, а також питомою вагою валових внутрішніх витрат на науковотехнологічну діяльність у ВВП. Отримані наукові результати підтвердили можливість використання наукометричних методів дослідження законодавства як частини наукознавчої методології.

No abstract

No abstract

оЦІНюваННЯ ІстоРИЧНИХ тЕНДЕНЦІЙ фоРМуваННЯ вІкової стРуктуРИ ДосЛІДНИкІв-ГуМаНІтаРІїв за 100 РокІв Ц и т у в а н н я: бублик с.г. Оцінювання історичних тенденцій формування вікової структури дослідників-гуманітаріїв за 100 років.

Стаття написана за матеріалами доповіді на Міжнародній конференції з наукометрії та бібліометрії: Бублик С.Г., Велентейчик Т.М. Наукометричне оцінювання тематич ного ядра публікацій дослідника. Міжнародна конференція з наукометрії та бібліо метрії (Київ, 4 червня 2019 р.). URL: https://drive.google.com/file/d/ 1LDyhk-inNN cA1 CD7 TfoPcOEaVQ49a4KU/ view?usp=sharing.

Кількісні та якісні аспекти зв'язку науково-освітніх установ (НОУ) України з реальним сектором економіки на сьогодні не є пріоритетом у переліку проблем, пов'язаних із сучасним станом і перспективами вітчизняного науково-технологічного та науково-освітнього потенціалу. Це обумовлює важливість аналізу участі вітчизняних та іноземних суб'єктів науково-освітньої діяльності у науково-технологічних та інноваційних процесах, формування їх зв'язків із іншими секторами економіки, для виокремлення показників, які відображають ключові проблеми вітчизняних суб'єктів науково-освітньої діяльності та мають враховуватися в процесі удосконалення державної науково-освітньої політики.Головну увагу приділено показникам світових рейтингів дослідницьких університетів і річних фінансових звітів іноземних і вітчизняних НОУ, які відображають зв'язки НОУ з галузями економіки. Джерелом інформації є методики оцінювання і складання рейтингів найбільших дослідницьких університетів («Academic Ranking of World Universities», «QS World University Rankings» та «Times Higher Education»), а також річні наукові і фінансові звіти вітчизняних та іноземних університетів.

Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.м. Доброва НАН України»,

Introduction.The ability to build a scienceintensive economy in Ukraine depends on the implementation of strategic approaches to the formation and implementation of a unified government science and technology policy. One of the main conditions for the implementation of effective government policy is to amend, in terms of qual ity and quantity, the applicable laws and regulations with documents of scholarly research focus.Problem Statement. АActual task is to assess the sciencecentric orientation of legislative acts as a quantita tive criterion of "knowledge intensity" of the national legislation.Purpose. To obtain scientometric evaluation of sciencecentric orientation of the national legislative acts. Materials and Methods.The main methods of research are as follows: the scientometric (slang) method for the analysis of texts of legal acts and the statistical methods for structuring and comparative analysis of legisla tive acts as statistical units.Results. A survey of the statistical base of legislative acts of the supreme government bodies in 1992-2018 has revealed inconsistency in the managerial decisions of the top government authorities. In addition, there have been established periodic, stable statistical relationships between the intensity of scientific lawmaking and the expenditure on scholarly research and R&D activities. The original scientometric approaches to assessing the sciencecentric orientation of the national legislation have been developed.Conclusions. Within the period of independence, the main problems of public administration regarding sci ence and technology sphere in Ukraine have been as follows: competition for executive powers between the Cabi net of Ministry and the Presidential Administration; the focus of the Cabinet of Ministers on the redistribution of expenditures on science; the absence of strategic (longterm) approaches to the formation and implementation of a single R&D policy at the government level. It is necessary to reform the system of legislation of Ukraine for the sake of its sciencecentric orientation, in particular, because of the urgent need to harmonize it with the legislation of the European Union in the field of science, technology, and innovation.