Scientometric Study of the Legislation

Abstract

Проведено наукометричне дослідження законодавства України за 1991-2016 роки в контексті формування та реалізації державної науково-технологічної політики. Для отримання результатів дослідження використовувалися такі наукометричні методи як сленговий (класичний) та тематичної концентрації (лінгвостатистичний), а також метод кореляційного аналізу. Виявлені закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства дозволяють класифікувати такі акти за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Обґрунтовано поняття «наукоємність законодавства», а також обчислено показники наукоємності законодавства України протягом 1991-2016 років, у тому числі за видами актів законодавства. Показано можливість використання по казників наукоємності законодавства для розв'язання наукової проблеми узгодженості між прийняттям підзаконних актів і змінами законодавчих актів. Економічне підґрунтя індексу наукоємності законодавства підтверджено через встановлення його статистичного взаємозв'язку із динамікою економічних показників наукоємностіваловими внутрішніми витратами на науково-технологічну діяльність, бюджетними видатками на науково-технологічну діяльність, а також питомою вагою валових внутрішніх витрат на науковотехнологічну діяльність у ВВП. Отримані наукові результати підтвердили можливість використання наукометричних методів дослідження законодавства як частини наукознавчої методології.

Scientometric Evaluation of Science-Centric Orientation of the National Legislation

“…Many researchers have contributed to addressing the problems related to the content of the texts of applicable legislation [9][10][11][12]. In particular, they have identified the general problem of interpreting science, r&D, and innovation in the regulatory framework of Ukraine as an indirect indicator of the knowledge intensity level and assessed the science centricity of the acts adopted by top public bodies in the context of the formation and implementation of national r&D policy [11,13].…”

“…the terminological criterion to assess the knowledge centricity of legislative acts is the keywords from the thematic area of the text of the framework legislative act on rDS [14][15][16][17], whereas the criterion of science-centric orientation of any act is the presence in the text of the word "science" together with the first-order predicates. As evidenced by the results of the selection of slang thematic words for the definition of sciencecentered legislative acts using the scientometric (slang) method, the word "science", together with the first-order predicates, also belongs to the keywords of the text of the framework law [13][14][15]. therefore, from the point of view of terminological criteria, the scientific focus of legislative acts can be considered as knowledge centricity, in the first approximation.…”

“…In previous studies, the authors have substantiated scientific assumptions about the expediency of using such a concept as "science-centered" legislation [11,13]. the basis for such a statement (scientific hypothesis) is the logical-semantic relationship between the shares of the documents that have direct or indirect influence on regulating the conditions of r&D activity in the framework legislation.…”

“…We will try to find out to what extent the activation of lawmaking influences investments in science and r&D and in which types of legislative acts there is a significant correlation between these two factors. this approach is less indirect than comparing the dynamics of derivatives, the share of science-focus acts in the aggregate dataset and the share of scientific expenditure in gross domestic product (GDP) [13]. It eliminates the overall intensity of lawmaking (which may not relate to science at all) and changes in GDP itself (which may be caused by factors not related to scientific development).…”