Objective: to optimize surgical tactic of endoscopic endonasal transsphenoidal (EET) approaches in cases of tumors with intra-and extracranial extension.Material and methods. For the period of 2013-2019, we retrospectively reviewed 39 patients with tumors of intra-extra skull base location or just extracranial extension. Tumor location and pathology: tumors in pterygopalatine fossa (paraganglioma, carcinoma, neurilemmoma, neurofibroma, chondrosarcoma) -10 (25.6 %), pituitary adenomas with sphenoid sinus and/or parasellar extension -14 (35.9 %), sphenoid sinus tumors (carcinoma, neurilemmoma, fibrous dysplasia, angiofibroma, esthesioneuroblastoma) -8 (20.5 %), petroclival tumors -6 (15.4 %): hemangiopericytoma -1, clival tumors -5 (chordoma), sella turcica lesion with posterior clinoid recess extension (osteoma) -1 (2.5 %). The extended EET approaches used were as follows: EET + transpterygoid approach -22 (56.4 %) (in 4 (18.1 %) cases transmaxillary approach was additionally used), extended EET + transclival approach -4 (10.2 %), EET + transcavernous approach -2 (5.1 %), EET + transethmoidal approach -11 (28.2 %). In all cases, we used Karl Storz rigid 4mm 18cm with 0 and 30-degree angled optics. The extent of resection was determined based on routine postoperative CT scans performed within 24 hours after surgery. The volume of resection was evaluated using gadolinium. Gross total resection was defined as the resection of 100 % of the target lesion, subtotal resection as less than 100 % volumetric reduction of the lesion on postoperative CT scans. Further follow-up was done in three, six months and 1 year after surgery, then annually by MRI scanning with gadolinium.Results. Gross total resection was achieved in 7 (77.8 %) cases of tumor in pterygopalatine fossa. In cases of pituitary adenomas with Knosp 3, Knosp 4 cavernous sinus extension, gross total resection was achieved in 7 (53.8 %) individuals. Sphenoid sinus tumors were totally removed in 5 (62.5 %) cases. Subtotal resection was achieved in 11 (28.2 %) cases. Partial resection was achieved in 8 (20.5 %) cases. Postoperative complications were observed in 5 (12.1 %) cases. ConclusionsTransethmoidal extended endoscopic endonasal approach is sufficient and good to access the anterior wall of the cavernous sinus improving visualization and better removing of cavernous sinus pathology extension. Transpterygoid extended endoscopic endonasal approach provides sufficient visualization of pterygopalatine fossa, petroclival region. Transmaxillary extension allows reaching the subtemporal region.
Мінімізація хірургічних втручань з приводу серединних краніофаціальних пухлинВступ. Для мінімізації хірургічних втручань за наявності серединних краніофаціальних пухлин застосовують субкраніальну хірургію, зокрема, ендоназальну ендоскопічну хірургію чи субкраніальний доступ, мікрохірургічну методику (доступ через лобову пазуху).Матеріали і методи. У 93 хворих з приводу злоякісних краніофаціальних пухлин виконана передня краніофаціальна резекція, з них у 63 -з використанням біфронтального доступу, у 30 -субкраніального. Гістологічна форма, інтракраніальне поширення пухлин в групах хворих однакові.Результати. Тотальність видалення пухлин при застосуванні субкраніального та біфронтального доступів різнилися незначною мірою (відповідно 63 і 68%). Показники онкологічного виживання хворих не відображають достовірних відмінностей залежно від хірургічного доступу (Р>0,0500). Післяопераційні ускладнення частіше виникали після застосування біфронтального доступу -у 15% хворих, ніж субкраніального -у 8%. Поліпшення загального стану хворих відзначали в обох групах, проте, при застосуванні субкраніального доступу воно було достовірним.Висновки. Ефективність субкраніального доступу аналогічна такій біфронтального за радикальністю видалення пухлин та показниками загального виживання хворих, оперованих з приводу злоякісних краніофаціальних пухлин. В той же час, субкраніальна хірургія злоякісних новоутворень серединних відділів основи черепа пов'язана з меншою частотою післяопераційних ускладнень (у нашому дослідженні вдвічі) та кращими показниками загального стану хворих за шкалою Карновські. Коломійченка, вул. Зоологічна, 3, Київ, Україна, 04119, e-mail: p_orest@ukr.net Загальноприйнятою практикою хірургії пухлин інтра-екстракраніальної локалізації є виконання краніофаціальної резекції [1][2][3], яка передбачає здій-снення інтракраніального (як правило, біфронтальної трепанації черепа) та фаціального етапів [4][5][6][7]. Це дає змогу збільшити радикальність операції шляхом видалення пухлини одним блоком з суміжними м'якими тканинами та кістковими структурами [8,9]. Блочне видалення можливе при застосуванні краніального (біфронтального чи субкраніального) і фаціального доступів одночасно [10][11][12][13]. За такої ситуації вдається виконати резекцію інфільтраційних ділянок прилеглої кісткової тканини (дно передньої черепної ямки, стінки очної ямки, етмоїдальні пазухи тощо, так зване «три-вимірне видалення»), що, в свою чергу, забезпечує подовження тривалості життя [14]. Блочне видалення пов'язане з значним збільшенням тривалості опера-ції, введенням додаткового операційного поля для пластичних хірургів (виділення м'язового клаптя на судинній ніжці, як правило, це фрагмент м'язів спи-ни) [15] і значними естетичними дефектами обличчя. Оцінка якості життя хворих після виконання блочної резекції краніофаціальних пухлин свідчить про значне обмеження соціальної активності хворих і за кількістю балів по результатах опитувальників наближається до такої у хворих, які перенесли геморагічний інсульт чи тяжку черепно-мозкову травму [16...
We retrospectively analyzed 33 prolactinomacases. Endoscopic endonasal transsphenoidal (EET) surgery can be used as an effective method for microprolactinomastreatment to achieve rapid biochemical and clinical remission. In some macroprolactinomas (<24mm) EET surgery is effective (90% cases
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.