Background: There is insufficient information in the literature on the comparative efficacy and tolerability of methotrexate (MTX) and methylprednisolone (MP) in patients with pulmonary sarcoidosis in assessing primary outcomes and the relapse rate. Purpose: The aim of our study was to evaluate primary and long-term outcomes of using MTX and MP in patients with pulmonary sarcoidosis. Methods: A total of 143 patients with newly diagnosed pulmonary sarcoidosis, verified by high-resolution computed tomography (CT) data, were examined. Corticosteroid (CS) therapy was used in 97 patients using MP at a dose of 0.4 mg/kg body weight for 4 weeks, followed by a dose reduction to 0.1 mg/kg by the end of the sixth month. The total duration of CS therapy was 12 months on average. Forty-six patients were treated with MTX at a dose of 10 mg/week (28) and 15 mg/week (18) per os for 6 to 12 months. The study of the relapse rate was conducted within 12 months after the CT data normalization in 60 patients after CS therapy and in 24 after MTX treatment. Results: MP treatment was successfully completed in 68 (70.1%), and MTX in 29 (60.4%) patients. In five MP patients (5.2%) and in five (10.9%) MTX, treatment was discontinued due to serious side effects. In seven (7.2%) MP patients and ten (21.7%) MTX patients, treatment required additional therapy due to the lack of efficacy. Progression with MP treatment (17–17.5%) was more common than with MTX (2–4.3%; Chi square = 4.703, p = 0.031). Relapses after MP therapy were observed in 26 (43.3%) patients, and after MTX therapy in 2 (8.3%; Chi square = 9.450, p = 0.003). Conclusion: In patients with pulmonary sarcoidosis, MTX monotherapy does not differ significantly from MP monotherapy in terms of the level of efficacy and the rate of serious side effects. Increasing the MTX dose from 10 to 15 mg/week accelerates the rate of regression of sarcoidosis, improves treatment efficacy, and does not affect the rate of serious side effects. When using MTX, there is a significant decrease in the incidence of treatment resistance and the relapse rate.
Методические рекомендации посвящены актуальной проблеме повышения эффективности лечения больных саркоидозом легких. В рекомендациях освещены современные принципы глюкокортикостероидной и иммуносупрессивной терапии больных саркоидозом, представлен алгоритм персонифицированного лечения, основанный на учете противопоказаний, переносимости и резистентности к ГКСтерапии, а также характера ответа на лечение в каждом отдельном случае. Алгоритм составлен с учетом положений Унифицированного клинического протокола первичной, вторичной (специализированной) и третичной (высокоспециализированной) медицинской помощи «Саркоидоз», адаптированных клинических рекомендаций, основанных на доказательствах, «Саркоидоз», разработанных с участием авторов, консенсусного документа Американского торакального общества (ATS), Европейского респираторного общества (ERS) и Всемирной ассоциации саркоидоза и других гранулематозных поражений (WASOG) "Statement on Sarcoidosis (1999), а также на основании многолетнего опыта авторов.
Рекомендації призначені для фахівців в області променевої діагностики, пульмонологів та фтизіатрів. У попередній публікації (Укр. пульмонол. журнал, 2019, № 4) була дана характеристика радіологічних симптомів ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів при саркоїдозі. У даній статті представлені різні види уражень паренхіми легень. Сучасні критерії комп'ютерно-томографічної діагностики саркоїдозу легень підрозділяються на класичні і атипові. До класичних відносяться симптоми, що характерні для саркоїдозу і рідко спостерігаються при інших захворюваннях. І навпаки, атипові зміни частіше характерні для інших захворювань органів грудної порожнини і рідко зустрічаються при саркоїдозі. До класичних симптомів ураження паренхіми легeнь при саркоїдозі відносяться: ретикуло-вузликовий патерн змін (мікровузлики розміром 2-4 мм, добре визначаються, з білатеральним розподілом), перилімфатичнаий розподіл вузликів (уздовж бронхо-судинних пучків, субплеврально, в міждолькових перетинках), ураження паренхіми переважно у верхніх і середніх зонах. Атиповими змінами прийнято вважати макровузлики (від 5 до 10 мм), що з'єднуються в вузли (від 10 до 30 мм), утворення та консолідації (> 30 мм); «Galaxy»-симптом і «cluster»-симптом, ретикулярний патерн, ізольовані порожнини, ділянки «матового скла» без мікровузликів, мозаїчний патерн зниження прозорості, плевральний випіт, потовщення плеври, хилоторакс, пневмоторакс. На закінчення відзначено, що комп'ютерна томографія є досить надійним методом діагностики саркоїдозу легень. Атипові КТ-ознаки саркоїдозу в більшості випадків поєднуються з класичними високоспеціфічними симптомами, і тільки в 2 % випадків атипові ознаки є єдиними проявами захворювання, що вимагає проведення хірургічної біопсії легень. Рекомендації ілюстровані комп'ютерними томограмами з архіву багаторічних спостережень авторів. Ключові слова: саркоїдоз, ураження паренхіми легень, комп'ютерна томографія. Укр. пульмонол. журнал. 2020, № 1. С. 33-40.
Відомі сьогодні імуносупресивні препарати характеризуються різною активністю: м'яку імуносупресивну дію спричиняють нестероїд-ні протизапальні засоби, гепарин, препарати золота, пеніциліни, про-дукти 4-амінохіноліну та ін., в зв'язку з чим їх називають "малими" имуносупресантами. Помірним імуносупресивним ефектом володіють глюкокортикостероїди в середніх дозах. Найбільш потужними імуно-супресивними властивостями володіють цитотоксичні препарати, що застосовуються як протипухлинні, зокрема, антиметаболіти та алкіліру-ючі сполуки, антилімфоцитарні і моноклональні антитіла, деякі анти-біотики та ін., які називають "великими" імуносупресантами.Глюкокортикостероїди є основними препаратами в лікуванні цілої низки інтерстиціальних захворювань легень, серед яких − ідіопа-тичні інтерстиціальні пневмонії, саркоїдоз легень, Лангерганс-клітинний гістіоцитоз легень, гранульоматоз із поліангіітом (Вегенера), еозинофільний гранульоматоз із поліангіітом (Черджа-Стросса), гіпер-сенситивний пневмоніт, токсичні (в тому числі індуковані лікарськими препаратами) пневмоніти, синдром Гудпасчера, легеневі еозинофілії, інтерстиціальні ураження легень при дифузних захворюваннях спо-лучної тканини.Разом з тим у багатьох хворих спостерігається резистентність до глюкокортикостероїдів, що обумовлює необхідність імуносупресивної терапії.У статті наведені результати аналізу літератури, з метою предста-вити загальну характеристику препаратів, які використовуються для імуносупресивної терапії інтерстиціальних захворювань легень, відо-мості про механізми їх дії та побічні ефекти. Widely used at present time immunosuppressive medicines exhibit different activity. Mild immunosuppressive effect is a predominant feature of non-steroid anti-inflammatory agents, heparin, gold, penicillins, 4-aminochinolone derivates and others so called «smooth» immunosuppressants. Moderate immunosuppressive effect is associated with corticosteroids, used in moderate doses. The cytotoxic drugs, used for treatment of neoplasms, such as antimetabolites, alkylating compounds, antilymphocytic and monoclonal antibodies, some antibiotics, have most powerful immunosuppressive activity. They are also called «great» immunosuppressants.Glucocorticosteroids are basic drugs for management of the number of interstitial lung diseases, including such conditions as idiopathic interstitial pneumonia, pulmonary sarcoidosis, Langerhans cell hystiocytosis, granulomatosis with polyangiitis (Wegener's syndrome), eosinophilic granulomatosis with polyangiitis (Churg-Straus' syndrome), hypersensitive pneumonitis, toxic (including drug toxicity) pneumonitis, Goodpasture's syndrome, lung eosinophilic syndromes, lung involvement in connective tissue diseases.At the same time a resistance to glucocorticosteroids is observed quite often, which determines the necessity of initiation of immunosuppressive therapy.Current article contains a literature review data, which give a general characteristics of drugs, used for immunosuppressive therapy of patients with interstitial lung diseases, describing th...
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.