Обострения бронхиальной астмы (БА) влекут за собой многочисленные негативные последствия. Среди факторов обострений астмы первое место занимают инфекции. Антибиотики обычно не показаны для лечения инфекционных обострений БА, поскольку вирусы являются более распространенной причиной обострений астмы, чем бактерии. Относительно вирусных возбудителей продолжается поиск возможностей неспецифического противовирусного лечения. Актуальным является изучение возможностей этиотропной терапии инфекционных обострений астмы с помощью антисептических средств. Декаметоксин -антисептик, который имеет лекарственную форму для местного (ингаляционного) применения с помощью небулайзера -Декасан ® небулы.Результаты. Эффективность небулайзерной терапии декаметоксином в составе комплексной терапии инфекционного обострения БА исследовалась в 3 этапа. На I этапе была установлена чувствительность вирусных и бактериальных возбудителей к декаметоксину in vitro. На втором -было доказано, что ингаляции 0,02 % раствора декаметоксина не оказывают отрицательного влияния на функцию внешнего дыхания. На III этапе было показано, что включение декаметоксина в состав комплексной терапии больных с инфекционным обострением БА способствовало достоверной положительной динамике относительно интоксикационного синдрома, уменьшению симптомов астмы в дневное, ночное время и потребности в бронхолитиках. Частота бактериальных осложнений в группе наблюдения была в 2,3 раза меньше по сравнению с контролем. По данным показателей функционального обследования выявлена тенденция к более выраженному улучшению объема форсированного выдоха за первую секунду в исследуемой группе. При проведении исследования установлена хорошая переносимость терапии.Выводы. Инфекционное обострение БА является показанием к назначению 10-дневного ингаляционного курса 0,02 % раствора декаметоксина. Использование 0,02 % раствора декаметоксина в виде ингаляций через небулайзер является действенной помощью больному астмой при респираторных инфекциях, целесообразным будет его применение уже при первых симптомах респираторных инфекций, не дожидаясь ухудшения симптомов астмы, поскольку декаметоксин устраняет инфекционные факторы, которые провоцируют обострение БА.Ключевые слова: инфекционное обострение бронхиальной астми, декаметоксин, небулайзерная терапия.
Резюме. Загострення хронічного бронхіту (ХБ) є фактором ризику смерті, госпіталізацій, погіршення респіраторних симптомів, обмеження фізичної активності та інвалідизації хворих. Причинами від 60 до 80 % всіх загострень ХБ складають інфекційні збудники. Мета роботи: вивчити спектр збудників інфекційного загострення ХБ та покращити ефективність лікування хворих з цією недугою. Матеріали та методи. Для вивчення збудників загострення проводили вірусологічне та мікробіологічне дослідження мокротиння, змивів або мазків із слизової оболонки носової порожнини у 100 хворих з інфекційним загостренням ХБ. У дослідженні ефективності лікування приймали участь 146 пацієнтів, яких було поділено на три групи в залежності від об'єму протиінфекційної терапії (І група-антибактеріальний препарат + мукорегулятор, ІІ група-антибіотик, мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину, ІІІ група-мукорегулятор + інгаляції 0,02 % стерильного розчину декаметоксину). Оцінку ефективності лікування проводили на 3-5-й день (візит 2) та 10-14-й (візит 3) від його початку. Результати. При вивченні збудників загострення ХБ у 44,0 % випадках ідентифіковані віруси, у 35,0 %-бактерії, у 21,0 %-вірусно-бактеріальні асоціації. Під впливом лікування кількість хворих, у яких до 2 візиту зменшився сильний кашель, в І групі склала 9,5 %, в другій-10,5 %, в третій-5,6 %. Наприкінці лікування помірний кашель зберігався у 41,5 % хворих І групи, 7,0 % хворих ІІ групи та 22,2 % хворих ІІІ групи. До 3 візиту нормалізація температури тіла в групах спостереження була досягнута у 73,6 % хворих першої групи, 89,5 % хворих ІІ групи та 72,2 %-ІІІ групи. Гіперемія зіву та утруднене носове дихання у хворих ІІ групи до кінця лікування зменшилися у більшої кількості (у 54,4 %) хворих у порівнянні з хворими І групи (у 30,2 %), p < 0,05. Симптоми риніту до кінця лікування зменшилися у більшої кількості хворих ІІІ групи (у 52,7 %) порівняно з хворими І групи (у 32,1 %), p < 0,05. Загальна тривалість антибактеріальної терапії у пацієнтів 1-ї групи становила в середньому (7,8 ± 0,8) дні, а у хворих 2-ї групи-(5,7 ± 0,6) дні (p < 0,05). Висновки. Додаткове інгаляційне застосування 0,02 % стерильного розчину декаметоксину в комплексному лікуванні пацієнтів з інфекційним загостренням ХБ дозволило зменшити вираженість та тривалість (в середньому на 1-2 дні) проявів інтоксикації та катаральних явищ. Небулайзерна терапія 0,02 % стерильним розчином декаметоксину дозволяє скоротити тривалість інфекційного загострення ХБ в середньому на 1,6 дня, скоротити тривалість застосування антибіотиків на 2 дня, а також надає можливість уникнути невиправданого призначення антибактеріальних препаратів при нетяжкому перебігу інфекційного загострення ХБ. Ключові слова: інфекційне загострення хронічного бронхіту, декаметоксин, небулайзерна терапія.
The article presents information about the possibilities of computed tomography (CT) in the examination of patients with bronchial asthma (BA), chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and in the study of bone mineral density. CT allows to establish the morphofunctional state of pulmonary parenchyma and using densitometric indices to evaluate the degree of fibrous and emphysematous changes in patients with BA and COPD, which in combination with clinical and functional examinations gives a notion of the course of the disease, allows to objectively evaluate the effectiveness of treatment. The data show that patients with BA and COPD have a systemic disorder of mineral metabolism. Computer densitometry is the most informative method of diagnosing disorders of bone mineral metabolism. The clinical case demonstrates the possibilities of computed tomography in the examination of the patient with chronic obstructive pulmonary disease and in the study of bone mineral density. Conclusion: CT and computer densitometry should be included in the list of mandatory examination methods in standardized protocols for medical care of patients Резюме. У статті представлено інформацію про можливості комп'ютерної томографії (КТ) в обстеженні хворих на бронхіальну астму (БА), хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та в дослідженні мінеральної щільності кісткової тканини. КТ дозволяє встановити морфофункціональний стан легеневої паренхіми і за допомогою денситометрических показників оцінити ступінь фіброзних та емфізематозних змін у хворих на БА та ХОЗЛ, що в комплексі з клінічним і функціональним обстеженнями дає повне уявлення про перебіг захворювання, дозволяє об'єктивно оцінити ефективність лікування. Наведено дані про те, що у хворих на БА та ХОЗЛ спостерігається системне порушення мінерального обміну. Комп'ютерна денситометрія є найбільш інформативним методом діагностики порушень мінерального обміну кісткової тканини. На клінічному прикладі продемонстровано можливості комп`ютерної томографії в обстеженні хворого на хронічне обструктивне захворювання легень та в дослідженні мінеральної щільності кісткової тканини. Висновок: КТ та комп'ютерну денситометрію необхідно впроваджувати до переліку обов'язкових методів дослідження в стандартизованих протоколах надання медичної допомоги хворим на БА та ХОЗЛ, що дозволить проводити ранню діагностику морфофункціональних змін легеневої паренхіми та порушень мінерального обміну кісткової тканини у даного контингенту хворих. Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, комп'ютерна томографія, комп'ютерна денситометрія.
Introduction: One-third of all the patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) additionally take mucolytics as per GOLD recommendation due to complaints of productive cough despite their compliance with the basic treatment regimen. Aim: To assess the efficacy and safety of inhaled N-acetylcysteine (NAC) in comparison with oral NAC in patients with COPD. Material and methods: The study included 46 patients with stable COPD and difficult expectoration of sputum who were divided into two groups. The first group (n = 22) took 600 mg/day NAC orally, and the second one (n = 24) inhaled 600 mg/day NAC by a nebulizer for 10 days. In the beginning and after the 10-day treatment the questionnaires (CAT, mMRC, CCQ, SGRQ, SF-36), 6-minute walk distance test and day and night cough symptoms were evaluated, spirometry and sputum analysis were performed. Results and discussion: In the first group, CCQ showed improvement in the status of patients (by 9.7%). The severity of night cough also decreased. Other indices were not changed statistically. In the other group, positive changes in the CAT (by 13.1%) and SF-36 were reported, night cough decreased. Additionally, forced expiratory volume in 1 s (FEV1) values increased (by 10.3%). No changes in FEV1 2 hours after the first oral usage or inhalation of NAC were found. Conclusions: Both oral administration and inhalation of NAC by a nebulizer for 10 days has a similar positive effect on the manifestations of COPD, but the inhalation route of the drug is also accompanied by improved quality of life and lung function test (FEV1) as well.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.