Since the world economy has been confronted with an increasing risk of supply shortages of critical raw materials (CRMs), there has been a major interest in identifying alternative secondary sources of CRMs. Bauxite residues from alumina production are available at a multi‐million tonnes scale worldwide. So far, attempts have been made to find alternative re‐use applications for bauxite residues, for instance in cement / pig iron production. However, bauxite residues also constitute an untapped secondary source of CRMs. Depending on their geological origin and processing protocol, bauxite residues can contain considerable amounts of valuable elements. The obvious primary consideration for CRM recovery from such residues is the economic value of the materials contained. However, there are further benefits from re‐use of bauxite residues in general, and from CRM recovery in particular. These go beyond monetary values (e.g. reduced investment / operational costs resulting from savings in disposal). For instance, benefits for the environment and health can be achieved by abatement of tailing storage as well as by reduction of emissions from conventional primary mining. Whereas certain tools (e.g. life‐cycle analysis) can be used to quantify the latter, other benefits (in particular sustained social and technological development) are harder to quantify. This review evaluates strategies of bauxite residue re‐use / recycling and identifies associated benefits beyond elemental recovery. Furthermore, methodologies to translate risks and benefits into quantifiable data are discussed. Ultimately, such quantitative data are a prerequisite for facilitating decision‐making regarding bauxite residue re‐use / recycling and a stepping stone towards developing a zero‐waste alumina production process. © 2018 The Authors. Journal of Chemical Technology & Biotechnology published by John Wiley & Sons Ltd on behalf of Society of Chemical Industry.

No abstract

No abstract

No abstract

Технологiя спiльного спалення вiдходiв у цементних печах зарекомендувала себе надiйним, ефективним та зручним методом утилiзацiї вiдходiв (побутових та промислових). Проте країни по всьому свiту зiштовхуються з наступними ключовими бар'єрами на шляху до впровадження технологiї сумiсної переробки вiдходiв у цементних печах: нечiтке законодавство, вiдсутнiсть фiнансової пiдтримки, сприйняття громадськiстю, тощо. Цi бар'єри можуть бути частково усунутi за допомогою заходiв, запропонованих у цьому дослiдженнi. Крiм того, сортування та переробка вiдходiв часто не проводяться систематично. Нацiональнi та мiжнароднi цементнi компанiї працюють iз сучасними печами, якi можуть замiнити частину викопного палива та сировини вiдповiдними потоками пiдготовлених вiдходiв, якi пiдлягають спiльному спаленню. Спiльне спалення вiдходiв, що не пiдлягають вториннiй переробцi, є надiйним варiантом закриття iснуючих прогалин для впровадження принципiв циркуляцiйної економiки. Ця технологiя широко використовується в рiзних країнах Європи, але з рiзним екологiчним впливом на навколишнє середовище. Отже, важливим є дослiдити екологiчний потенцiал цiєї технологiї, який є змiнним для рiзних умов морфологiї вiдходiв. Дослiджено потенцiйнi переваги впровадження технологiї спiльного спалення твердих побутових вiдходiв у цементних печах. Застосовано методику оцiнки викидiв парникових газiв для бiогенних викидiв при визначеннi переваг та екологiчного потенцiалу при впровадженнi технологiї. На прикладi української цементної промисловостi визначено можливiсть: зменшення споживання антрацитового вугiлля у виробництвi клiнкеру до 262 тис. т/рiк; запобiгання утворенню до 284 тис. т викидiв CO 2 екв/рiк вiд замiщення вугiлля. Для сектору поводження з вiдходами було визначено можливий потенцiал вiд спiльного спалення: утилiзацiя побутових вiдходiв до 1 213 тис. тТПВ/рiк; запобiгання утворенню парникових газiв до 111 тис. тCO 2 екв/рiк на звалищах. Цi висновки важливi для ряду країн, оскiльки ключовi бар'єри для здiйснення спiльного спалення вiдходiв у цементних печах є спорiдненими. Результати екологiчного аналiзу та запропонованi заходи щодо уникнення визначених ключових бар'єрiв впровадження технологiї можуть бути використанi для умов багатьох країн Ключовi слова: спiльне спалення, ресурсозбереження, цементна промисловiсть, викиди парникових газiв, ключовi бар'єри