Технологiя спiльного спалення вiдходiв у цементних печах зарекомендувала себе надiйним, ефективним та зручним методом утилiзацiї вiдходiв (побутових та промислових). Проте країни по всьому свiту зiштовхуються з наступними ключовими бар'єрами на шляху до впровадження технологiї сумiсної переробки вiдходiв у цементних печах: нечiтке законодавство, вiдсутнiсть фiнансової пiдтримки, сприйняття громадськiстю, тощо. Цi бар'єри можуть бути частково усунутi за допомогою заходiв, запропонованих у цьому дослiдженнi. Крiм того, сортування та переробка вiдходiв часто не проводяться систематично. Нацiональнi та мiжнароднi цементнi компанiї працюють iз сучасними печами, якi можуть замiнити частину викопного палива та сировини вiдповiдними потоками пiдготовлених вiдходiв, якi пiдлягають спiльному спаленню. Спiльне спалення вiдходiв, що не пiдлягають вториннiй переробцi, є надiйним варiантом закриття iснуючих прогалин для впровадження принципiв циркуляцiйної економiки. Ця технологiя широко використовується в рiзних країнах Європи, але з рiзним екологiчним впливом на навколишнє середовище. Отже, важливим є дослiдити екологiчний потенцiал цiєї технологiї, який є змiнним для рiзних умов морфологiї вiдходiв. Дослiджено потенцiйнi переваги впровадження технологiї спiльного спалення твердих побутових вiдходiв у цементних печах. Застосовано методику оцiнки викидiв парникових газiв для бiогенних викидiв при визначеннi переваг та екологiчного потенцiалу при впровадженнi технологiї. На прикладi української цементної промисловостi визначено можливiсть: зменшення споживання антрацитового вугiлля у виробництвi клiнкеру до 262 тис. т/рiк; запобiгання утворенню до 284 тис. т викидiв CO 2 екв/рiк вiд замiщення вугiлля. Для сектору поводження з вiдходами було визначено можливий потенцiал вiд спiльного спалення: утилiзацiя побутових вiдходiв до 1 213 тис. тТПВ/рiк; запобiгання утворенню парникових газiв до 111 тис. тCO 2 екв/рiк на звалищах. Цi висновки важливi для ряду країн, оскiльки ключовi бар'єри для здiйснення спiльного спалення вiдходiв у цементних печах є спорiдненими. Результати екологiчного аналiзу та запропонованi заходи щодо уникнення визначених ключових бар'єрiв впровадження технологiї можуть бути використанi для умов багатьох країн Ключовi слова: спiльне спалення, ресурсозбереження, цементна промисловiсть, викиди парникових газiв, ключовi бар'єри

No abstract

STATIC-DYNAMIC LOOSENING OF FROZEN ROCKS Рихлення мерзлих порід та ґрунтів є одним із найбільш складних, трудоємних та економічно затратних технологічних процесів в гірничо-енергетичному та військовому комплексах, будівництві автошляхів та промислових об'єктів, прокладанні каналів, меліорації та інших галузях промисловості. З усіх розрихлювачів, що мають механічні засоби руйнування мерзлих гірських порід та ґрунтів, переважні гідропневматичні ударні інструменти. Вони руйнують мерзлі породи значними динамічними навантаженнями. Гідропневматичні ударні механізми характеризуються високою питомою енергією, автономністю подачі, компактністю, низькою металоємністю, простотою конструкції та управлінням в роботі. Також знаходять все більше визнання розрихлювачі з комбінованими способами розробки вибоїв. У цій статті представлені результати практичних досліджень розпушування мерзлих гірських порід та ґрунтів. Встановлено залежності зміни швидкості антифазного розпушувача гідропневматичного молотка, енергії та частоти ударів. Вибрані та обґрунтуванні робочі параметри активного розрихлювача з антифазним робочим органом. Промисловими випробуваннями підтверджено, що оптимальним режимом активного рихлення породного масиву з числом ударів щільноміра ДорНДІ С=100…110 є режим при середній швидкості руху базової машини 0,88 м/с і активізації зуба ударами енергією 7,5 кДж з частотою 2,0 Гц. Оптимальність цього режиму підтверджена мінімальною питомою енергоємністю 1282 кДж/м 3 , при продуктивності 0,175 м 3 /с. Натурні випробування активного розрихлювача проводилися в зимовий період на полігоні селища Гореничі Київської області.

The objective of this paper is to provide new research on the linkages between voltage asymmetry, energy efficiency, and resource efficiency to inform policymaking in this area about the possibilities of electricity saving potential. Asymmetry voltage coefficients value in Ukrainian grid were experimentally identified based on assessments of 23 Ukrainian companies during 2016-2018. It was estimated, that 26 % of transformers have asymmetry voltage coefficient of reverse sequence lower than 2 % and 12 % of transformers have asymmetry voltage coefficient of zero sequence lower than 2 %. The estimated resource saving potential for Ukrainian power generating plants is up to 1’978 GWhel/a, which is up to 1.5 % of total electricity produced. Equivalent reducing electricity generation at coal power plants could prevent emissions up to 292.79 t/a of ash emissions; 733 kt/a of CO2 emissions; 5.9 kt/a of SOx emissions; 2.9 kt/a of NOx emissions; 9.03 m3/a of nuclear waste.

No abstract