Розширений Клініко-Лабораторний Фенотип При Генетично Детермінованому Порушенні Фолатного Циклу В Дітей З Розладами Спектра Аутизму

Abstract

Актуальність. Генетичний дефіцит ферментів фолатного циклу розглядається на сьогодні як одна з поширених причин розладів аутистичного спектра в дітей, однак зв’язок між генетичними поломками і компонентами клінічного фенотипу охарактеризований недостатньо. Є ряд доказів участі імунної системи в патогенезі таких розладів, включаючи асоціацію з імунодефіцитами, випадки розвитку аутизму після нейроінфекцій і автоімунних енцефалітів, ефективність імунотерапії. Мета дослідження: оцінити розширений клініко­лабораторний фенотип при розладах аутистичного спектра, асоційованих із генетично детермінованим дефіцитом фолатного циклу. Матеріали та методи. У проспективному контрольованому одноцентровому дослідженні брали участь 78 дітей із діагнозом розладів психіки аутистичного спектра і/або дитячого церебрального паралічу. Це були пацієнти з різних регіонів України віком від 2 до 10 років, 47 хлопчиків і 31 дівчинка. Контрольну групу становили 34 здорові дитини зі схожим віковим і гендерним розподілом. Проводили ідентифікацію поліморфізмів генів фолатного циклу (ПЛР), комплексне імунологічне обстеження, діагностику інфекцій (ПЛР, серологічні тести, мікробіологічний метод), визначення біомаркерів (біохімічні методи). З метою встановлення вірогідності відмінностей результатів застосовували T­критерій Стьюдента з розрахунком коефіцієнта довірчої ймовірності р (параметричний критерій) і числа знаків Z за Урбахом (непараметричний критерій). Для вивчення зв’язку між поліморфізмами генів фолатного циклу і показниками імунного статусу використовували критерій хі­квадрат (χ2) Пірсона. Результати. Дефіцит NK­ і/або NKT­клітин відзначався в досліджуваній групі в 91 % випадків, тобто був специфічною ознакою, на той час як серед здорових дітей контрольної групи аналогічний імунофенотип мав місце лише в 27 % випадків, причому зазвичай відзначалося незначне зниження кількості клітин (p < 0,05; Z < Z0,05). Дефіцит NK­ і NKT­клітин був тісно асоційований з наявністю поліморфізмів у генах ферментів фолатного циклу (χ2 = 51,1; р = 0,01), а також продемонстрував менш виражений, але статистично значущий зв’язок з дефіцитом мієлопероксидази фагоцитів (р = 0,05). Показана аномально знижена резистентність пацієнтів досліджуваної групи до вірусних агентів: лімфотропних герпесвірусів, вірусу кору і краснухи, ротавирусів, яку можна пояснити виявленим імунодефіцитом. Охарактеризований пов’язаний з цим розширений клінічний фенотип, який включає, окрім ­ аутистичних розладів, інші імунозалежні ураження: хронічні вірусні інфекції, скроневий медіанний склероз і скроневу медіанну епілепсію (46 %), PANDAS (27 %), рухові розлади (20 %), алергію (32 %) і кишковий синдром (88 % випадків). Лейкоенцефалопатія, особливо залучення перивентрикулярних зон тім’яних часток, пов’язана з нейроінфекціями і автоімунними реакціями, була основною формою ураження центральної нервової системи (96 % випадків). Висновки. Існують підстави говорити про розширений клініко­лабораторний фенотип у дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу, асоційованим з розладами аутистичного спектра, що вказує на доцільність мультидисциплінарного підходу до ведення таких пацієнтів з обов’язковим залученням клінічного імунолога.