Вплив Синтетичних Стимуляторів Росту На Морфофізіологічні Характеристики Та Біологічну Продуктивність Культури Картоплі

Abstract

Досліджено вплив синтетичних стимуляторів росту рослин на ріст, розвиток і продуктивність культури картоплі. Застосування гіберелової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти та 6-бензиламінопурину – високоефективний засіб регуляції морфогенезу та продуктивності картоплі. Лінійні розміри рослин картоплі та маси сухої та сирої речовини цілої рослини збільшувалися лише за умов застосування гіберелової кислоти. Інші регулятори росту показників достовірно не змінювали. За дії гіберелової кислоти та 6-бензиламінопурину збільшувалася кількість листків на рослині, маса сирої та сухої речовини листя, що є однією з основних передумов посилення фотосинтетичної активності рослини. Усі три стимулятори росту збільшували площу листкової поверхні. Гіберелова та 1-нафтилоцтова кислоти зумовлювали потовщення хлоренхіми та зростання об’єму клітин стовпчастої паренхіми. Наслідком збільшення площі листя та розростання мезофілу стало підвищення листкового індексу та питомої поверхневої щільності листків. Зміни фітометричних і мезоструктурних показників листків та збільшення вмісту суми хлорофілів за дії регуляторів росту сприяли посиленню фотосинтетичної активності листкового апарату, наслідком чого було підвищення показника чистої продуктивності фотосинтезу та зростання урожайності культури. Найефективнішим було застосування гіберелової кислоти та 6-бензиламінопурину.

Morphogenesis, pigment content, phytohormones and productivity of eggplants under the action of gibberellin and tebuconazole

“…There are two approaches in the regulation of plant growth and development. The first involves the use of exogenous hormones of stimulants: auxins, gibberellins and cytokinins or their synthetic analogues, which activate histo-and morphogenesis, accelerate proliferation and differentiation of cells, resulting in the formation of a branched root system, anatomical and morphological generative and morphological changes in vegetative and generative organs, increasing power, increasing photosynthetic activity (Rogach & Rogach, 2015;Rohach, 2017;Khodanitska et al, 2019). With these changes, the synthesis of plastic compounds, the flow of which is directed to the generative and reserve organs, is enhanced (Kuryata et al, 2019b;Poprotska et al, 2019).…”

“…Plant gibberellin hormones stimulate activity of meristematic fabrics, first of all, the apical meristem. They enhance cell division and stretching (Rogach & Rogach, 2015;Rogach et al, 2016). Preparations with antigibberellin activity are able to inhibit and even remove apical dominance (Kuryata & Polyvanyi, 2018b), which leads branch strengthening, which is important in terms of regulation of the productivity (Kuryata & Golunova, 2018;Kuryata & Polyvanyi, 2018a;Kuryata et al, 2019a).…”

The impact of growth stimulators and retardants on the utilization of reserve lipids by sunflower seedlings

“…Відповідно до сучасних уявлень вища рослина являє собою цілісну систему, де донор асимілятівфотосинтетичні органи, перш за все листки, а інші частини рослини виступають як акцептор. Основні закономірності фун-кціонування донорно-акцепторних відносин вивчають, в основному, під час аналізу співвідношення інтенсивності процесів росту та фотосинтезу, де процеси росту виступають як основний акцептор, а фотосинтезяк донор асимілятів (Kuryata and Polyvanyj, 2015;Rogach and Rogach, 2015;Yu et al, 2015;Kuryata et al, 2016;Rogach et al, 2016). Під асимілятами при цьому мають на увазі різні сполуки, асимільовані рослиною у процесі фотосинтезу вуглецю, у першу чергу транспортні та запасні форми вуглеводівоснову енергетичних і метаболічних процесів, а також «будівельний матеріал» у процесах росту та розвитку на всіх рівнях організації рослинного організму (Kiriziy et al, 2014).…”

Features of gas exchange and use of reserve substances in pumpkin seedlings in conditions of skoto- and photomorphogenesis under the influence of gibberellin and chlormequat-chloride

“…The basic law of "donor -acceptor" relations (the concept of "source-sink") as a system of redistribution of assimilates between organs and tissues of plants during ontogenesis has been studied mainly in the analysis of the ratio of growth and photosynthesis intensity where the growth acts as the main acceptor, and photosynthesis as a donor of assimilates (Rogach and Rogach, 2015;Yu et al, 2015;Kuryata et al, 2016;Rogach et al, 2016). However, the role of interim deposition of plastic materials, features of utilization of reserve compounds of different chemical nature in the heterotrophic growth perіod (germination), the initial stages of the photosynthetic apparatus formation and switching connections in the "source-sink" system have been insufficiently studied (Kuryata and Kiriziy, 2008).…”