The impact of growth stimulators and retardants on the utilization of reserve lipids by sunflower seedlings

Abstract

Using growth stimulators and anti-gibberillin preparations of different chemical compounds, we created different pressures in the coordinate covalent bond systems during germination of sunflower seeds. Using gibberellin and treptolem growth stimulators and Paclobutrazol and Chlormequat-Chlorid anti-gibberillin preparations is an efficient method of reconstructing coordinate covalent bond during the germination of seeds of oil-bearing crops. It allows determination of the role of the hormone factor in the utilization of reserve lipids over the heterotrophic phase of plant development. Blocking the synthesis of gibberellins by retardants caused decrease in activity of lipase, hydrolysis of reserve lipids and the meristem, which resulted in decrease in the energy of germination. Compared to the control, the impact of gibberellin increased the content of butyric acid, and the impact of Paclobutrazol reduced the content of butyric acid. Linoleic acid showed exactly the opposite changes. In relation to the control, a significant increase in the content of non-saturated linoleic acid was observed in both variants of the experiment. Gibberellic acid stimulated and Paclobutrazol slowed the usage of free higher fatty acids for the process of morphogenesis.

Effect of gibberellin and retardants on the germination of seeds with different types of reserve substances under the conditions of skoto- and photomorphogenesis

“…The problem of artificial redistribution of assimilates and nutrition elements between plant organs is one of the central in modern phytophysiology since its solution will allow to effectively regulate the activity of physiological functions of the plant and purposefully redistribute the flows of assimilates to economically valuable organs (Bonelli et al, 2016;Kuryata et al, 2017;Kuryata, Golunova, 2018). Research into the source-sink system of plants is mainly carried out on growth processes and photosynthesis.…”

“…These relationships in plants are regulated at different levels (Matysiak, Kaczmarek, 2013;Savage et al, 2015;Sugiura et al, 2015;Humplík et al, 2015). At the same time, there is much less information about the functioning of this system during the period of germination of bulbs, tubers, and rhizomes in the heterotrophic phase of development (Kuryata et al, 2017). During this period, reserve compounds of various chemical structures -carbohydrates, nitrogen-containing compounds, oils etc., which are deposited in the reserve organs -are used for the needs of morphogenesis.…”

Дія Ретарданту Фолікуру На Морфогенез, Накопичення Вуглеводів Та Елементів Живлення Органами Рослин Аґрусу У Зв’язку З Урожайністю Культури

“…У рослинах функціонує донорно-акцепторна система, де в ролі донора (джерела) виступають фотосинтезуючі органи й тканини та процеси фотосинтезу, а в якості акцептора (стоку) -процеси росту, відкладання речовин у запас та зони активного метаболізму [1,2]. Із погляду фізіології, штучна зміна швидкості росту під впливом фітогормонів і синтетичних фізіологічноактивних речовин дає змогу змоделювати різний ступінь напруження між донорною та акцепторною сферами рослини, а отже, можливість корегувати формування й функціонування донорноакцепторних відносин на різних етапах онтогенезу [3,4,5]. Пізнання шляхів і механізмів функціонування та регуляції активності цієї системи, зокрема за допомогою штучного перерозподілу асимілятів до господарсько важливих органів (плодів, коренеплодів, інших органів запасу) під впливом фітогормонів і різних груп синтетичних регуляторів росту, відкриває нові можливості для оптимізації продуктивності сільськогосподарських культур [6].…”

Peculiarities of the anatomic structure of vegetable organs and productivity of linseed plants (linum usitatissimum l.) under the application of the growth stimulant

“…Фітогормональна регуляція морфогенезу рослин є перспективним напрямком у розвитку технологій вирощування сільськогосподарських культур [1,2]. Екзогенне внесення композицій з аналогами фітогормонів, їх антагоністами чи регуляторами активності, що інтенсивно впливають на процеси метаболізму та призводять до змін у ростових процесах, дозволяє покращувати насіннєву продуктивність рослин [3,4]. При застосуванні рістрегулюючих сполук відмічається підвищення дружності і енергії проростання насіння, пришвидшення росту пагона та кореневої системи, що зумовлює посилення використання поживних речовин з ґрунту, зростання стійкості рослинного організму до дії екстремальних факторів середовища [5][6][7].…”