Features of gas exchange and use of reserve substances in pumpkin seedlings in conditions of skoto- and photomorphogenesis under the influence of gibberellin and chlormequat-chloride

Abstract

We investigated the effect of gibberellin and the antigibberellic agent chlormequat-chloride on gas exchange and use of reserve substances in pumpkin seedlings during germination in the light and in the dark. We established that an artificial strengthening or growth inhibition of pumpkin seedlings in conditions of skotomorphogenesis caused an increase in of respiration intensity. Gibberellin treatment increased the proportion of assimilation processes in carbon dioxide gas exchange of seedlings, and growth inhibition by retardant caused an increase in respiratory costs when the nutrition type switches in the light from heterotrophic to autotrophic. The formation by seedlings of the demand for reserve assimilates from cotyledons was largely determined by change of activity of subapical meristems, which is manifested in the acceleration of seed germination, enhancing of histogenesis for the actions of gibberellin and in the weakening of these processes under the influence of retardants. Reserve substances used both oil and nitrogen-containing compounds. The content of protein nitrogen in pumpkin cotyledons decreased more in the light than in the dark, moreover growth inhibition by the retardant slowed down and growth increase by gibberellin accelerated this process both in conditions of photomorphogenesis and skotomorphogenesis.

Дія Ретарданту Фолікуру На Морфогенез, Накопичення Вуглеводів Та Елементів Живлення Органами Рослин Аґрусу У Зв’язку З Урожайністю Культури

“…У рослинах функціонує донорно-акцепторна система, де в ролі донора (джерела) виступають фотосинтезуючі органи й тканини та процеси фотосинтезу, а в якості акцептора (стоку) -процеси росту, відкладання речовин у запас та зони активного метаболізму [1,2]. Із погляду фізіології, штучна зміна швидкості росту під впливом фітогормонів і синтетичних фізіологічноактивних речовин дає змогу змоделювати різний ступінь напруження між донорною та акцепторною сферами рослини, а отже, можливість корегувати формування й функціонування донорноакцепторних відносин на різних етапах онтогенезу [3,4,5]. Пізнання шляхів і механізмів функціонування та регуляції активності цієї системи, зокрема за допомогою штучного перерозподілу асимілятів до господарсько важливих органів (плодів, коренеплодів, інших органів запасу) під впливом фітогормонів і різних груп синтетичних регуляторів росту, відкриває нові можливості для оптимізації продуктивності сільськогосподарських культур [6].…”

The influence of antigibberellin preparations on the accumulation and redistribution of different forms of carbohydrates in potato plants

“…Відносини в системі «депо асимілятів -ріст» пов"язані як з прямими, так і зворотними зв"язками між листком, як джерелом пластичних речовин, та іншими вегетативними і генеративними органами -споживачами асимілятів [5,6]. Вказані процеси знаходяться під гормональним контролем, а застосування інгібіторів гібереліну з різним механізмом дії по-різному впливає на них [7]. Вплив антигіберелінових препаратів пов"язаний із двома фізіологічними ефектами.…”

Influence of growth stimulants on photosynthetic apparatus, morphogenesis and production process of eggplant (Solanum melongena)

“…Дія фізіологічно активних речовин зумовлює перебудову асиміляційного апарату рослини, зміну габітусу, співвідношення мас її органів, появу додаткових атрактивних центрів і посилення або послаблення функціонування вже існуючих, що свідчить про зміни характеру донорно-акцепторних відносин у рослині (Kuryata et al, 2017;Poprotska and Kuryata, 2017). Вплив рістстимулювальних препаратів пов'язаний із пришвидшенням процесів поділу, розтягуванням і диференціюванням з одночасним збільшенням лінійних розмірів рослин (Mesejo et al, 2012;Aremu et al, 2017;Madzikane-Mlungwana et al, 2017;Rai et al, 2017), площі асиміляційної поверхні (Rogach, 2009;Polyvanyj and Kuryata, 2015;Ren et al, 2017), підвищенням концентрації хлорофілу (Xiaotao et al, 2013;Luo et al, 2016;Ren et al, 2017) і як наслідок, активізацією фотосинтетичних процесів (Mоhammad and Mоhammad, 2013;Rai et al, 2017;Ren et al, 2017) і зростанням продуктивності культури (Gonzatto et al, 2016;Khalid et al, 2016;Alexopoulos et al, 2017).…”

“…Функціонування рослини залежить від значної кількості екзогенних і ендогенних факторів, серед яких регуляція нативними гормонами та їх синтетичними аналогами чи модифікаторами досить суттєва, оскільки зміни в ростових, фізіологічних та біохімічних процесах у такий спосіб зумовлюють пребудову всього рослинного організму (Kuryata et al, 2017;Poprotska and Kuryata, 2017). Стимуляція процесів росту та розвитку пов'язана з мобілізацією генетичного потенціалу рослини та спрямування асиміляційних ресурсів на зростання біологічної продуктивності, на відміну від ефектів, що викликаються інгібіторами, хоча дія останніх, як відомо, теж може супроводжуватися підвищенням урожайності за рахунок перерозподілу пластичних речовин між органами рослини.…”