What are the limitations of the non-patient-specific implant in titanium reconstruction of the orbit?

Abstract

There is ongoing discussion about patient-specific implants (PSI) to reconstruct orbital defects. Although PSI offer excellent clinical outcome, they are expensive. Subsequently, their routine application is not indicated. The purpose of this study was to estimate the frequency of implant malposition and revision procedures after primary orbital repair with preformed plates and to identify cases where primary use of PSI would help to prevent revision surgery. All patients included in the study were operated on for orbital fractures at the Royal London Hospital between August 2017 and July 2018. Selection criteria included adult patients treated for orbital fractures with a titanium plate. Revision was planned in symptomatic patients presenting with clear implant malposition. Seventy-nine patients with 81 implants were included, 33 of whom had multiple orbital wall fractures (medial wall and floor or all four walls) and were summarised as group 2. Group 1 consisted of single orbital floor/medial wall fractures. The five patients for whom revision surgery was planned or undertaken because of radiological poorly positioned implants and substantial clinical symptoms all had multiple wall fractures. This finding was significant (p = 0.006). The major reason for revision was a defect that was too large for the prescribed plate. Patients with large orbital defects needing surgical treatment are at risk of implant malposition. The orbital reconstruction with preformed plate evidences good outcome in single wall fractures. However, the risk of malposition increases massively with fracture size. We therefore postulate that in large, two-wall fractures, primary treatment with a PSI has to be considered.

Critical appraisal of patient-specific implants for secondary post-traumatic orbital reconstruction

“…A tentative conclusion may be that not every inaccuracy in implant position will lead to an adverse clinical outcome, but if revision is required, there is a high chance that the implant was malpositioned in the previous reconstruction. Remarkably, Schlittler et al identified the same main reason for revision as can be concluded from Table 3: treating a defect with a mesh that is too small 45 . This can easily be avoided if preoperative surgical planning is conducted.…”

Intraosseous Venous Malformation of the Zygomatic Bone: Comparison between Virtual Surgical Planning and Standard Surgery with Review of the Literature

“…Additionally, in this case, we found an advantage in the use of the PSI, which, in addition to providing a more anatomical reconstruction, does not present irregular surfaces, edges or protrusions of the osteosynthesis material that could compromise the reconstruction or the patient’s comfort. [ 6 , 10 ].…”

Реконструкція Орбіти На Основі Цифрового Моделювання: Оцінка Ефективності Автоматизованих Систем Сегментації

“…Результати. Середня різниця об'єму між інтактною та неушкодженою орбітою до оперативного втручання становила 3,4 ± 2,5 в основній групі та 2,8±1,1 в контрольній (р>0,05), після операції -0,68±0,28 cм 3 та 0,71±0,21cм 3 (р>0,05). Безпосередньо перед хірургічним етапом лікування частка посттравматичного енофтальму в основній групі становила 70,1%, а в контрольній -74,1%, тоді як у віддаленому післяопераційному періоді жодного випадку залишкового енофтальму виявлено не було.…”

“…Середня тривалість етапу комп'ютерного моделювання в основній групі була 36,7±6,9 хвилин проти 72,9±7,7 хвилин в контролі (p<0,001). В основній групі оперативне втручання в середньому тривало 57,5±14,7 хвилин, тоді як у контрольній групі -58.3±11, 3 Результати та їх обговорення. Порівняльний аналіз результатів лікування виявив, що середня різниця об'єму між інтактною та неушкодженою орбітою до оперативного втручання становила 3,4 ± 2,5 в основній групі та 2,8±1,1 -в контрольній (р>0,05), після операції цей показник відповідно склав 0,68±0,28 cм 3 та 0,71±0,21cм 3 (р>0,05).…”

“…Щодо клінічних результатів, то використання ПСІ, створених на основі автоматизованих алгоритмів сегментації та віртуального відновлення орбіти, продемонструвало результати, аналогічні контрольній групі, практично за всіма досліджуваними показниками. В обох групах досягалось точне відновлення форми та об'єму орбіти з різницею між реконструйованою та інтактною орбітою в середньому менше 1 см 3 . При цьому в усіх випадках було виявлено коректне положення імплантатів в орбіті, а їх дизайн абсолютно відповідав наявним анатомічним умовам.…”