The Main Determinants of Diabetes Mellitus Vascular Complications: Endothelial Dysfunction and Platelet Hyperaggregation

Abstract

Diabetes mellitus is a common disease that affects 3–5% of the general population in Italy. In some countries of northern Europe or in North America, it can even affect 6–8% of the population. Of great concern is that the number of cases of diabetes is constantly increasing, probably due to the increase in obesity and the sedentary nature of the population. According to the World Health Organization, in the year 2030 there will be 360 million people with diabetes, compared to 170 million in 2000. This has important repercussions on the lives of patients and their families, and on health systems that offer assistance to patients. In this review, we try to describe in an organized way the pathophysiological continuity between diabetes mellitus, endothelial dysfunction, and platelet hyperaggregation, highlighting the main molecular mechanisms involved and the interconnections.

Berberine for prevention of dementia associated with diabetes and its comorbidities: A systematic review

“…Thus, lowering total cholesterol while restoring HDL-C would be most beneficial for treating diabetes-associated cardiovascular diseases and VaD. On the other hand, studies have suggested that impaired endothelial dysfunctions and platelet hyperaggregation, causing microvasculature injuries, are the main causes of increased morbidity and mortality of T2DM [176]. Impaired eNOS activity and hypercoagulable states associated with atherosclerosis and vascular dysfunction are observed in the vascular system of diabetes and associated MetS [177,178].…”

Therapeutic efficacy of Boerhaavia diffusa (Linn.) root methanolic extract in attenuating streptozotocin-induced diabetes, diabetes-linked hyperlipidemia and oxidative-stress in rats

“…The modification of these proteins present in tissues, such as lens, vascular wall, and basement membranes, are associated with the development of complications of diabetes, such as cataracts, microangiopathy, atherosclerosis and nephropathy 6 . Circulating risk factors like hyperglycemia, increased free fatty acids (FFAs), and hypertension, all of which are common in diabetes, can damage endothelial cells (ECs), leading to their dysfunction 7 . Currently available antidiabetic drug classes like insulin sensitizers, dipeptidyl peptidase-4 (DPP-IV) inhibitors, sodium-glucose cotransporter (SGLT-2) inhibitors, insulin, and GLP-1 agonists are extensively prescribed.…”

Поліморфізм rs1800629 гена TNF-α при цукровому діабеті 2-го типу. Зв’язок із розвитком нефропатії

“…Висновки. Поліморфізм rs1800629 гена TNF-α мав зв'язок із розвитком ЦД 2-го типу у хворих з української популяції, а серед ускладнень - із розвитком нефропатії за швидкістю клубочкової фільтрації, що було пов'язане з наявністю мінорної алелі А та більш вираженою ЕДФ у таких хворих порівняно з носіями алелі G. Оригінальні дослідження /Original Researches/ А поліморфізму rs1800629 гена TNF-α (відношення шансів (ВШ) = 1,63; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,17-2,25) та генотипів за домінантною моделлю успадкування (G/A + AA) проти G/G (ВШ = 1,47; 95% ДІ 1,17-1,85) [5]. Такий результат метааналізу показав, що поліморфізм rs1800629 гена TNF-α був сильно пов'язаний із ризиком ЦД 2-го типу і алель А є алеллю ризику.…”

“…З іншого боку, у пакистанському дослідженні встановлено, що хворі на ЦД 2-го типу з популяції Панджабі Ражпут не мали мінорної алелі А поліморфізму rs1800629 гена TNF-α [6], хоча рівень TNF-α у них був істотно більшим, ніж у контрольній групі. З іншого боку, дослідженнями Програми 1000 Genomes Project Phase 3 (http://www.internationa lgenome.org/) показана наявність мінорної алелі А в представників Східної Азії (f = 0,059), а в численних дослідженнях показано, що у хворих на ЦД 2-го типу частота цієї алелі збільшена (до 0,11-0,20) [5,9,11,13].…”