The influence of different CO2 levels on hemodynamics: analytical review of literature

Abstract

Проаналізована наукова література, щодо впливу гіпер-і гіпокапнії на центральну та периферичну гемодинаміку людини. Показані зміни опору резистивних судин та швидкості кровотоку при різних рівнях СО 2 в артеріальній крові. Відмічено, що на відміну від прямого судинорозширювального впливу на коронарний кровообіг, гіперкапнія викликає звуження судин у легеневому кровообігу. Також спостерігається реактивність варіабельність серцевого ритму, частоти серцевих скорочень і роботи серця при таких впливах. За сучасними даними чиста зміна серцевої діяльності під час гіперкапнії залежить від балансу між прямим гальмуючим ефектом CO 2 та компенсаторними корективами, опосередкованими шляхами хеморефлексу. Охарактеризовані прояви та механізми дії карбон (IV) оксиду на серцево-судинну систему. Оскільки зменшення концентрації вуглекислого газу в крові приводить до збільшення спорідненості кисню до гемоглобіну, а отже до розвитку гіпоксії з усіма її наслідками, показано порівняно більшу важливість CO 2 для регулювання мозкового кровотоку ніж О 2. Описані механізми активації оксиду азоту при гіперкапнічних станах та його участь у вазодилатації. Показані сфери застосування контролю рівня карбон (IV)оксиду та можливі порушення при коливаннях його концентрації. Ключові слова: гіперкапнія, гіпокапнія, СО 2 , гемодинаміка, респіраторний алкалоз, гіпервентиляція. Постановка проблеми. Всупереч загальновідомій думці, що вуглекислий газ шкідливий для людини, на коливання його концентрації лише на 0,1% організм відразу реагує і, завдяки включенню десятків компенсаторних механізмів, повертає його до норми. Нормокапнія-це стан, при якому концентрація вуглекислого газу в артеріальній крові відповідає 35-45 мм рт. ст. [1, 2]. Оптимальний рівень карбон (IV) оксиду в крові, при якому кровопостачання життєво важливих органів здійснюється на 100% знаходиться в межах від 6% до 6,5% [3, 4], а за деякими джерелами становить 5,6% [5]. Концентрація СО 2 від 4,5% до 4% вважається зоною ризику, а 4-3,6%-зоною хвороб. Подальше його зниження від 3,6% до 3% говорить про можливість виникнення небезпечних для життя захворювань. З цього випливає, що рівень вуглекислого газу в артеріальній крові є найважливішим інформаційно-діагностичним показником, а розробка ефективних способів його нормалізації сприятиме ефективному підтриманню здоров'я [6]. Для збереження вмісту СО 2 в нормі існують наступні механізми: спазм бронхів і судин, збільшення продукції холестерину в печінці, як біологічного ізолятора, що ущільнює клітинні мембрани в легенях і судинах, зниження артеріального тиску (гіпотонія), яка призводить до зменшення виведення карбон (IV) окcиду [7]. Найбільш суттєві фізіологічні зміни в організмі виникають при гіперкапнічних впливах на організм. Гіперкапнія-це стан, при якому спостерігається надлишок вуглекислого газу в крові (концентрація його більша за 45 мм рт. ст.). Однією з причин виникнення гіперкапнії, вважають, є погана вентиляція в офісних приміщеннях [8, 9]. Гіпокапнія ж супроводжується зниженням напруження СО 2 в артеріальній крові (≤35 мм рт. ст), щ...

Endothelial Dysfunction in Patients With Cardiovascular Complaints and Anxiety During the Russian-Ukrainian War: Case Series

“…It corresponds with Sara J. D. S. et al In this research with the usage of invasive coronary reactivity testing and chart review, it was revealed that in women anxiety was significantly associated with coronary endothelial dysfunction [17]. Overall, etCO2 in all observed patients is decreased drastically indicating the risk of life-threatening disorders manifestation [9].…”

“…In patients with hyperventilation, hypocarbia was registered in two-thirds of patients [7]. The crucial role of CO2 is defined in vascular tone regulation [8], heart contractility [9], and endothelium functioning [10].…”