Мета: покращити систему надання медичної допомоги на первинній ланці поколінню нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і які проживають на радіоактивно забруднених територіях.
Матеріали і методи. Загальна когорта становила 35 893 нащадків першого покоління мешканців радіоактивно забруднених територій віком до 18 років, з них 18 138 чоловічої та 17 755 жіночої статей.
Залежно від часу народження нащадків поділено на чотири групи з урахуванням періодичності народження через кожних три роки з 1987 до 1999 рр. Період спостереження склав 1987–2016 рр., з народження до 18 років. Базою даних був державний реєстр України.
Результати. Виявлено 21 390 випадків захворювань, з них хвороби органів дихання, органів травлення, хвороби ендокринної системи разом склали 66,87 %.
Встановлено, що з досягненням 18-річчя тільки 37,3 % нащадків загальної когорти були здоровими (перша група здоров’я), 29,88 % – мали другу групу здоров’я (морфофункціональні відхилення), 31,6 % – третю групу здоров’я (хронічні захворюванння).
Запропоновано триетапну систему моніторингу стану здоров’я нащадків постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС віком від 3 до 18 років, які проживають на радіоактивно забруднених територіях, на первинній ланці. І етап – масовий скринінг задекларованих пацієнтів для виявлення дітей та підлітків із ризиком розвитку захворювань. ІІ етап – селективний скринінг для формування груп спостереження. ІІІ етап – медичне обстеження дітей та підлітків, віднесених до групи ризику, в амбулаторних умовах закладів спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.
Висновки. Запропонована система дозволить забезпечити раннє виявлення дітей з групи ризику, які є нащадками постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, з урахуванням специфіки захворювань та їх перебігу.