Parathyroid Embryology, Anatomy, and Pathophysiology of Primary Hyperparathyroidism

Arrangoiz, Rodrigo; Cordera, Fernando; Caba, David; Juárez, Manuel Muñoz; Moreno, Eduardo; Luque, Enrique

doi:10.4236/ijohns.2017.64007

Cited by 8 publications

(3 citation statements)

References 77 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…H. Chen et al (2013) відзначають, що оксифільні клітини можуть синтезувати паратгормон у відповідь на тривалу стимуляцію прищитоподібних залоз, а також продукують автокринно-паракринні чинники, зокрема паратгормон-зв'язуючий протеїн і кальцитріол [9]. Ймовірно, у генезі цих клітин відіграє роль активація кальцієвих рецепторів головних паратироцитів [14]. У ході нашого дослідження змін секреторної активності оксифільних клітин після введення імунотропних речовин не виявлено.…”

Section: Results It Was Established That On the 3rd Day After Correcunclassified

Morphological changes of parathyroid glands and thymus of rats after correction of induced immunosupression

Erokhina¹,

Avilova²

2019

Buk. Med. Herald

View full text Add to dashboard Cite

Мета дослідження-вивчити особливості електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції циклофосфамід-індукованої імуносупресії імунофаном. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях масою тіла 180±10 г. Тваринам експериментальної серії вводили циклофосфамід одноразово внутрішньом'язово у дозуванні 200 мг/кг. Імунокорекція досягалася введенням імунофану один раз на добу по 50 мкг/кг на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 9-ту доби. Другу групу склали інтактні щури. Тварин виводили з експерименту на 3-тю та 30-ту добу після завершення введення препаратів. Вивчали ультраструктуру органів щурів контрольної групи та після імуностимуляції. Результати. Виявлено, що на 3-тю добу після корекції індукованої імуносупресії імунофаном для ядер паратироцитів характерна нерівна поверхня за рахунок глибоких інвагінацій ядерних мембран. В окремих клітинах визначається спорадичний пікноз ядер. Чисельність секреторних гранул зменшується, кількість глікогену та ліпідних крапель збільшується. У тимусі спостерігаються характерні ознаки акцидентальної інволюції. Через 30 діб після введення імунотропних препаратів відзначається збільшення чисельності активних темних паратироцитів. В ядерцях виявлено переважання гранулярного компонента над фібрилярним. У цитоплазмі клітин наявні добре розвинені органели білкового синтезу. У кірковій речовині тимуса спостерігається збільшення кількості плазматичних клітин, відзначається відновлення популяції як лімфоїдних клітин, так і клітин мікрооточення, зокрема макрофагів. Висновки. На 3-тю добу після введення імунотропних препаратів в окремих клітинах прищитоподібних залоз виявляється зменшення чисельності секреторних гранул, пікноз ядер та глибокі інвагінації ядерних мембран. Використання імунокоректора призводить до розвитку органел білкового синтезу та збільшення чисельності секреторних гранул у цитоплазмі клітин на 30-ту добу після введення препаратів. У кірковій речовині тимуса спостерігається активна проліферація клітин. Динаміка змін електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів свідчить про високу реактивність органів у відповідь на введення імунотропних препаратів.

show abstract

Section: Results It Was Established That On the 3rd Day After Correcunclassified

Morphological changes of parathyroid glands and thymus of rats after correction of induced immunosupression

Erokhina¹,

Avilova²

2019

Buk. Med. Herald

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Generalmente se acompañan de tejido graso periglandular y en el 80 % de los casos su ubicación contralateral es en espejo 3 . Usualmente las paratiroides reciben su irrigación de la arteria tiroidea inferior, sin embargo, hasta en un 45 % de los pacientes, las glándulas superiores pueden recibir ramas de la arteria tiroidea superior 4 .…”

Section: Embriología Y Anatomíaunclassified

Hiperparatiroidismo primario: conceptos para el cirujano general

Guzmán

Ariza

2021

Rev Colomb Cir

View full text Add to dashboard Cite

Durante las últimas décadas, la incidencia del hiperparatiroidismo primario ha venido en aumento, muy probablemente relacionado con la mayor accesibilidad a los estudios diagnósticos; sin embargo, la forma más común de presentación clínica del hiperparatiroidismo primario es asintomática, en más del 80% de los pacientes. En la actualidad, es menos frecuente el diagnóstico por las complicaciones renales (urolitiasis) u óseas (osteítis fibrosa quística) asociadas. Un tumor benigno de la glándula paratiroides (adenoma único), es la principal causa de esta enfermedad. Por tanto, su tratamiento usualmente es quirúrgico. A pesar de ello, no es frecuente el manejo de esta patología por el cirujano general. En este artículo se revisan conceptos claves para el diagnóstico y manejo de esta enfermedad para el médico residente y especialista en Cirugía general.

show abstract

“…Авторы высказали предположение, что различия в данных обусловлены сложностями интраоперационной оценки анатомической картины (некоторые ветви НЩА и ВГН остаются незамеченными во время хирургических вмешательств) [20,30]. Кроме того, в исследованиях не отмечен факт агенезии НЩА, который имеет место быть в 10% случаев [27,[31][32][33][34].…”

Section: синтопия возвратного гортанного нерва и нижней щитовидной артерииunclassified

Extralaryngeal branching of the recurrent laryngeal nerve. Autopsy case series

et al. 2021

View full text Add to dashboard Cite

Background. The thesis «thyroid surgery is the surgery of the recurrent laryngeal nerve», which was defined in the XX century, remains relevant to this day. Thus, despite the use of modern scientific and technological achievements, vocal cord paresis is diagnosed on average in 9.8% patients after thyroid and parathyroid surgery.According to many authors, the main problem which a surgeon encounters is a difficult and sometimes individual anatomy of the recurrent laryngeal nerve. For example, in one study authors identified 28 variants of relationships between the recurrent laryngeal nerve and the inferior thyroid artery. In a recent meta-analysis, it was noted that the frequency of extralaryngeal branching remains underestimated and reaches 73% of cases. Anatomical variants of the recurrent laryngeal nerve or its thin branches, which have not been noticed in time, can lead to inevitable consequences — to nerve injury and a laryngeal dysfunctions, and if anatomical features are not detected on both sides — to a tragedy.Aim. The aim of this study is to determine anatomical variants of the extralaryngeal branches of the recurrent laryngeal nerve and their frequency in autopsy case series.Materials and methods. 46 (100%) recurrent laryngeal nerves were dissected in 23 cadavers. Their path was traced, their relationships with the inferior thyroid artery were determined, and the extralaryngeal branches of the recurrent laryngeal nerve were identified.Results. Few extralaryngeal branches of the recurrent laryngeal nerve were identified during dissection: tracheoesophageal branches, laryngeal branches, aberrant branches. Tracheoesophageal branches were determined in all cadavers. In 37 (80.4%) cases the recurrent laryngeal nerve had got two or more extralaryngeal laryngeal branches. In 6 (13.0%) cases aberrant branches were presented.The inferior thyroid artery was detected in 42 (91.3%) cases. The vessel was in close location with the recurrent laryngeal nerve, forming a neuro-arterial chiasm. In 39.1% of cases the recurrent laryngeal nerve was located between the branches of the inferior thyroid artery, in 39.1% of cases — deeper than the artery, and in 10.9% of cases — more superficial than the artery.Conclusion. The variable anatomical configuration of the recurrent laryngeal nerve inevitably causes difficulties during intraoperative nerve dissection. Tardy identification of these anatomical features can lead to the injury of nerves or its branches, which determines the amount of postoperative vocal cord paresis.

show abstract

Parathyroid Embryology, Anatomy, and Pathophysiology of Primary Hyperparathyroidism

Cited by 8 publications

References 77 publications

Morphological changes of parathyroid glands and thymus of rats after correction of induced immunosupression

Morphological changes of parathyroid glands and thymus of rats after correction of induced immunosupression

Hiperparatiroidismo primario: conceptos para el cirujano general

Extralaryngeal branching of the recurrent laryngeal nerve. Autopsy case series

Contact Info

Product

Resources

About