Language, culture, and image-driven interpretations in translation: A case for the university translation classroom in Ukraine

Abstract

In this paper, we develop a theory of image-driven interpretations for the translation studies domain. Interpretations make the core of translation and are explained in terms of mental images. An image-driven interpretation gives a meaning to a source-language word and finds in the target language the word to capture this meaning, which is a creative act and a cross-cultural transfer. An interpretation is ‘drawing’ images in the human mind by the powers of the mind’s representational content. Our theory proposes a role for etymological insight in boosting translation students’ interpretive skills via exposed inner word forms. These archaic archetypal images contain culture-specific information transmitted through human generations with the help of language. Inner word forms are non-trivial triggers in cultural exposure that raise students’ awareness of the native and foreign cultures and add an in-depth dimension to regular vocabulary work and other good practices in the translation classroom. We pin down some of the influences that native Ukrainian words and borrowings have had on the Ukrainians’ interpretive mind.

Must the Pot of Seven Holes Be a Translation Theorist’s Riddle?

“…This is a follow-up paper to Vakhovska (2022b) where word inner forms are discussed from the perspective of the theory of image-driven interpretations that I develop in step with cognitive advances of translation research. Ваховська (2022a), Vakhovska (2021b), Vakhovska & Isaienko (2021), and Vakhovska & Jusuk (2021) are also related to this work. In my view, interpretation is the backbone of translation: it is the creative act of giving a meaning to a sign, and of providing the meaning of a sign, which is driven by mental images and rests on the representational properties of the human mind.…”

Emotions in the Linguistic Worldview: A Cognitive Linguacomparative Analysis of Emotion Names in English and Ukrainian

“…Слово, згідно з давніми віруваннями, було одним із перших створінь, які Божество явило світу; слово було створено разом із вогнем і було його символом; пор., за М. М. Маковським, 75 етимологію англійського слова a word, яке походить від протоіндоєвропейського архетипу *ųer-'горіти, сяяти; священний вогонь' > 'колір, фарба' > 'слово.' Подібно вогню, слово освітило світ навколо себе, вирізавши у цьому світі образи (пор., за В. В. Левицьким, 76 спільну етимологію слів образ і різати: образ -це щось, що було вирізане): те, що люди побачили у світлі, яке випромінювало слово, стало їхньою картиною світу, такою, що була неповторною від самого початку, і залишається неповторною зараз, адже світ населений багатьма народами, кожен з яких має своє особливе бачення цього світу. Перше слово, на думку М. М. Маковського, 77 було символом, зовнішня -фонічна і графічна -форма якого утворювала синкретичну священну цілісність із значенням.…”

“…179 Так, слова як символи мають кожне тлумачитися 180,181 як таке, що має неповторний спосіб позначення, й культурна значущість кожного слова має бути унаочнена і збережена, адже переклад є медіацією культур за допомогою мови, що має бути врахованим у навчанні перекладу як спеціальності, а також у навчанні рідній та іноземній мовам. 182,183 При тому, що перекладні словники дадуть студентам знання слів, маємо розробити методики, аби показати студентам образи в основі цього знання: робота має вестися з тлумачувальним мисленням студентів, аби розвинути їхню здатність 'бачити' образи, що у свій час мотивували слова мови, й на які ці слова обертаються зараз в актах тлумачення. АНОТАЦІЯ У статті показано діахронічну глибину концептів емоцій в англійськомовній та українськомовній картинах світу, за даними діахронічної семантичної реконструкції іменників fear, happiness, sadness і relaxation/serenity й страх, сум, щастя і розслаблення/спокій, які вербалізують в сучасній англійській та українській мовах, відповідно, концепти СТРАХ, СУМ, ЩАСТЯ і СПОКІЙ, що визначаються як кванти структурованого знання про відповідні емоції.…”

Imperatives of Today and Translation: From a Translation Theory to the University Translation Classroom

“…Такий підхід передбачає проведення, як у синхронії, так і в діахронії, етимологічного зрізу словарного фонду рідної мови, здійснений як проста пряма вибірка з кількох першоджерел цією мовою, написаних у різні історичні епохи, значущі для цієї культури у її становленні 31 . Для кожного першоджерела вибірка має налічувати щонайменше 3 000 слів, що загалом відповідатиме загальному порогу мовної компетентності 32 .…”

“…Хоча етимології рідних слів входять до компетентності рідної мови, носій мови може їх не усвідомлювати зовсім або усвідомлювати слабо. Ми пропонуємо підсилити це усвідомлення у студентів-перекладачів шляхом включення 31 Основні труднощі під час перекладу пов'язані з розбіжностями культур. Перекладацька аудиторія перетвориться на перекладацьку лабораторію, якщо у ній культури будуть захищені від генетичних модифікацій, а бур'яни семантичних ілюзій будуть відокремлені від врожаю вихідних, справжніх значень.…”