How Should We Quantify Asthma Control?

Boulet, Louis‐Philippe; Boulet, Véronique; Milot, Joanne

doi:10.1378/chest.122.6.2217

Cited by 114 publications

(82 citation statements)

References 20 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Como se aprecia la valoración del control del asma implica aspectos clínicos evaluados por el médico tratante, adicionalmente valoración del grado de inflamación y pruebas funcionales que ayuden a precisar el diagnóstico y catalogación de la severidad, pero que lamentablemente no están ampliamente disponibles en todos los establecimientos de salud de nuestro país (17)(18)(19)(20) ; la modalidad del cuestionario es una alternativa de valoración y su utilidad para estudiar enfermedades pulmonares ya fue validada por pruebas de función pulmonar (13,15,21) .…”

Section: Discussionunclassified

“…Desde comienzos de la década pasada se ha propuesto disponer de criterios simples (cuestionarios) para precisar si el asma está controlado y que correlacionen de forma aceptable con la función pulmonar (13,14) . Por lo que es importante contar con instrumentos sencillos y de fácil aplicación que permitan tener una apreciación del nivel del control del asma obtenida por un paciente en tratamiento, así un grupo de expertos han desarrollado un instrumento que cuantifica el control del asma con o sin el uso de pruebas de función pulmonar, como es el cuestionario "Asthma Control Test" (ACT) o "Test de Control del Asma" (15) .…”

Section: Introductionunclassified

See 1 more Smart Citation

Traqueotomía en una unidad de tercer nivel del noroeste de México: descripción y análisis de casos

et al. 2017

View full text Add to dashboard Cite

RESUMENObjetivo: Se realizó un estudio observacional, transversal y prospectivo, con el objeto de comparar el nivel de control del asma bronquial en pacientes pediátricos de 12 a 17 años de edad que acuden al Programa de Asma del Hospital III Yanahuara -EsSalud Arequipa con el nivel de control alcanzado en otros centros asistenciales de EsSalud Arequipa, utilizando como instrumento el "Asthma Control Test" (ACT) o "Test de Control del Asma" validado internacionalmente. Materiales y métodos: Se tomó una muestra de 60 pacientes distribuidos en 2 grupos: uno de ellos conformado por 30 pacientes que acuden al Programa de Asma en Pediatría del Hospital Yanahuara y otro por 30 pacientes que acuden a consulta ambulatoria de pediatría de otros centros asistenciales de EsSalud. Para fines del análisis se mantuvo la proporcionalidad en cuanto a sexo y severidad del asma entre ambos grupos. Resultados: El puntaje alcanzado mediante el ACT fue en promedio de 22,27 en el grupo que asiste al Programa de Asma del Hospital Yanahuara y 20,17 en los que asisten a consulta pediátrica general de otros centros asistenciales. El puntaje más frecuente fue de 25 en el primer grupo y 23 en el otro. Más de la mitad de los pacientes de ambos grupos alcanzaron un puntaje aceptable de control de la enfermedad; sin embargo, el "control total" se logró en mayor proporción en los pacientes que asisten a un programa preventivo (26,67% versus 6,67%) y el "pobre control" se observó en mayor proporción en niños evaluados en consulta ambulatoria de pediatría (36,66% versus 16,66%). Conclusiones: La gran mayoría de niños que asisten a un programa preventivo de control del asma logran un control total o aceptable con una diferencia estadísticamente significativa.Palabras clave: Asma; ACT; programa de asma.

show abstract

Section: Discussionunclassified

Section: Introductionunclassified

Traqueotomía en una unidad de tercer nivel del noroeste de México: descripción y análisis de casos

et al. 2017

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Ви-значення контролю бронхіальної астми на початку обстеження та у динаміці через 12 тижнів протиза-пальної терапії здійснювалася шляхом бальної оцін-ки за допомогою констеляційної клініко-інструмен-тальної шкали оцінки контролю [6,7], представленої анкетою з 7 запитань, які оцінюються від 0 до 4 балів (по мірі погіршення контролю) та результатами спі-рографічного обстеження (у % від нормативних зна-чень). Перебіг бронхіальної астми вважали контро-льованим за відсутності загострень впродовж року, а впродовж 12 тижнів -нічних симптомів та обмежен-ня фізичної активності, за наявності не більше двох на тиждень епізодів денних симптомів БА із засто-суванням швидкодіючих β 2 -агоністів, а також об'єм форсованого видиху за 1 с (ОФВ 1 ) вище 80 % від ві-кової норми.…”

Section: матеріал і методиunclassified

About the question of comorbidity of bronchial asthma and allergic rhinitis at school age

Колоскова¹,

Білик²

2015

ScienceRise

View full text Add to dashboard Cite

ВступОстанніми роками у наукових медичних джере-лах все частіше обговорюються питання поліпатії -по-єднання ряду захворювань та патологічних станів у ок-ремих пацієнтів. Так, у 1921 році роботами PfaundlerM., VonSehtL. запропоновані, а, наразі, отримали широко вжитку наступні терміни: синтропія -наявність двох або більше патогенетично пов'язаних захворювань, які роз-виваються закономірно та володіють взаємною інтерфе-ренцією (впливом) один на одного, дистропія -умовна взаємна «несумісність» ряду нозологічних форм.З цієї точки зору, алергічна патологія в дитя-чому віці, зокрема, так званий «атопічний марш», є класичним прикладом синтропії та коморбіності, оскільки етіопатогенетичні закономірності розвитку та персистування алергічних захворювань у дитячому віці свідчать почасти про спільні механізми алергії не-залежно від локалізації органів-мішеней [1]. Обґрунтування дослідженняДо загальних властивостей алергічних захво-рювань дитячого віку належить сімейне накопичення атопічної патології, що підкреслює вагомість гене-тичного компоненту у формуванні астма-фенотипу, а основою коморбідності, зокрема, щодо алергічної патології респіраторної системи, виступає морфо-функціональна подібність та системні механізми розвитку хронічного алергічного запалення [2].Упро-довж періоду інтенсивного росту і розвитку дитина долає так званий «атопічний марш» [3], що характе-ризується зміною органів-мішеней (шлунково-киш-ковий тракт, шкіра, органи дихання), та відображає вплив чинників зовнішнього середовища на перебіг алергічної патології. Замикає цей процес формуван-ня респіраторної гіперреактивності до специфічних і неспецифічних тригерних чинників у вигляді так званого «астма-фенотипу». Причому, окремі нозоло-гічні форми впливають на частоту і характер гіпер-сприйнятливості бронхів і навпаки, а результати чис-ленних багаторічних епідеміологічних спостережень доводять взаємозв'язок і взаємне обтяження перебігу алергічної патології [4].Дослідження когорти з біля 2,3 тисяч дітей, проведені у США, свідчать про те, що відносний ри-

show abstract

“…Boulet and associates developed the Asthma Control Scoring System (ACSS) with the recognition that asthma control requires a quantitative measure and not a Ôbinary decisionÕ (11). They also acknowledge that in order to increase the predictive value of determining asthma control that an assessment should include clinical, physiological and inflammatory markers.…”

mentioning

confidence: 99%

“…The ACSS is a major step forward in establishing a working definition of asthma control (1,11). It becomes a potential standard against which other scoring systems can be assessed to determine whether an alternative system has an improved predictive value for asthma control.…”

mentioning

confidence: 99%

Should asthma control be the guide for therapeutic decision‐making?

Stempel

2006

Allergy

View full text Add to dashboard Cite

How Should We Quantify Asthma Control?

Cited by 114 publications

References 20 publications

Traqueotomía en una unidad de tercer nivel del noroeste de México: descripción y análisis de casos

Traqueotomía en una unidad de tercer nivel del noroeste de México: descripción y análisis de casos

About the question of comorbidity of bronchial asthma and allergic rhinitis at school age

Should asthma control be the guide for therapeutic decision‐making?

Contact Info

Product

Resources

About