Clinical Effectiveness of Allergenspecific Immunotherapy

Abstract

государственный медицинский университет имени проф. В. Ф. Войно-Ясенецкого Министерства здравоохранения РФ, ректор-д. м. н., проф. И. П. Артюхов; кафедра внутренних болезней № 2 с курсом ПО, зав.-д. м. н., проф. И. В. Демко; 2 КГБУЗ Краевая клиническая больница, гл. врач-Е. Е. Корчагин. v%+< (11+%$."-(?. Изучить эффективность аллергенспецифической иммунотерапии (АСИТ) у больных атопической бронхиальной астмой (АБА). l 2%0(+; (,%2.$;. Обследовано 174 больных АБА, обоего пола, получающих АСИТ. Всем больным проводилось исследование функции внешнего дыхания, скарификационные пробы, аллергенспецифицеская иммунотерапия, статистическая обработка результатов исследования осуществлена с помощью пакета прикладных программ Statistica-6.0 for Windows. p%'3+<2 2;. Результаты 12-месячного наблюдения показали эффективность АСИТ у больных АБА легкого и среднетяжелого течения. На фоне иммунотерапии наблюдается не только уменьшение частоты симптомов и обострений заболевания, но и возможность снижения поддерживающих доз ингаляционных кортикостероидов. g *+>7%-(%. АСИТ-высокоэффективный метод лечения у больных атопической бронхиальной астмой, положительно влияющий на характер противовоспалительной терапии и позволяющий снизить дозу базисного препарата. j+>7%";% 1+." : бронхиальная астма, аллергенспецифическая иммунотерапия.

Порівняльна Характеристика Клінічної Ефективності Різних Схем Лікування Атопічного Дерматиту У Дітей, Особливості Застосування Специфічної Індукції Імунологічної Толерантності

“…До цієї групи захво-рювань належать бронхіальна астма, алергічний риніт, кон'юнктивіт, атопічний дерматит, анафілаксія та ін. [1][2][3][4]. Атопічний дерматит (АД) -найбільш ранній і частий клі-нічний прояв атопії в дітей [5,6].…”

“…На сьогодні алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) є єдиним патогенетично обґрунтова-ним методом лікування IgE-залежних алергічних реакцій. Дія її орієнтована не на симптоми алергії, а на патогенез самого захворювання [2,9,13]. Всесвітня організація з алергії (WAO), Європейська академія алергії та клінічної імунології (EAACI), Робоча група Американської акаде-мії алергії, астми та імунології (AAAAI), Американської колегії алергії, астми та імунології (ACAAI), Об'єднаної ради алергії, астми та імунології постійно переглядають і розробляють положення клінічних рекомендацій для використання АСІТ з урахуванням сучасного рівня до-казової медицини [1,2,12].…”

“…АCІТ діє практично на всі патоге-нетично значущі ланки алергічного процесу, клітинний та медіаторний компоненти алергічного запалення, тобто сповільнює як ранню, так і пізню фази алергічної реакції негай ного типу. В результаті проведення АСІТ знижується виділення гістаміну базофілами, відбувається гальму-вання хемотаксичної активності еозинофілів і нейтро-філів у відповідь на вплив алергену, що призводить до при гнічення накопичення в тканинах клітин запалення, зниження вмісту еозинофільного катіонного білка в се-кретах, внаслідок чого зменшується неспецифічна тка-нинна реактивність, гальмується пізня фаза алер гічного запалення [1,2,8,14]. У нашій країні для проведення АСІТ оптимальним вважають віковий інтервал від 5 до 50 років, хоча WAO, Робоча група AAAAI, ACAAI, Об'єднаної ради алергії, астми та імунології підтримують постулат про можливість проведення АСІТ як дітям більш ран-нього віку (з 2-3 років), так і пацієнтам літнього віку (до 60 років і навіть старшим).…”

“…Так, Міжнародний кон сенсус з дитячої астми (РRACTALL, 2008) рекомен дує призначати АСІТ дітям з 3 років. При цьому бажано, щоб кількість причинно-значущих алергенів при проведенні АСІТ не перевищувала 3-4 [1,2]. Залежно від способу введення алергену існує декілька ви дів АСІТ: підшкірний, інгаляцій-ний, ін траназальний, пероральний, комбінований тощо, які дозволяють при правильному їх виборі в більшості випадків досягати кращого впливу на різні складові ме-ханізми толерантності до алергенів [1,12,13].…”