<b>Influence of pollination on canola seed production in the Cerrado of Uberlândia, Minas Gerais State, Brazil

Abstract

The objective of this study was to evaluate the influence of pollinating insects on canola productivity for different commercial hybrids, Hyola 61 and Hyola 433, in Minas Gerais State, Brazil. The studies were conducted at the Fazenda Experimental Água Limpa of the Federal University of Uberlândia. To evaluate the influence of pollination by bees on the production of canola seeds, an experiment was carried out to exclude floral visitors and compare canola seed production following four treatments: (a) autogamy in Hyola 61, (b) autogamy in Hyola 433, (c) open pollination in Hyola 61, with insects having free access, and (d) open pollination in Hyola 433, with insects having free access. Flowers that were available for pollination had 25% and 18.8% heavier pods and 22.5% and 20.6% more seeds per pod in Hyola 61 and Hyola 433, respectively, than those bagged without pollination. The results show that the cross-pollination process, fostered by pollinator visits, positively influenced some parameters related to production, presenting an advantage in relation to canola autogamy in Cerrado Mineiro.Serviços de polinização na produção de sementes de canola no Cerrado de Uberlândia, Estado de Minas Gerais, Brasil RESUMO. O objetivo desse estudo foi avaliar a influência da polinização por abelhas na produtividade de canola em diferentes híbridos comerciais, Hyola 61 e Hyola 433, em Minas Gerais. Os estudos foram conduzidos na Fazenda Experimental Água Limpa da Universidade Federal de Uberlândia. Para avaliar os efeitos da polinização de abelhas na produtividade nas sementes de canola, realizou-se um experimento com exclusão dos visitantes florais, comparando a produção em quatro tratamentos: (a) autogamia em Hyola 61 e (b) autogamia em Hyola 433; (c) polinização aberta em Hyola 61 e (d) polinização aberta em Hyola 433 com acesso livre de insetos. As flores disponíveis para polinização apresentaram 25% e 18,8% sílicas mais pesadas e 22,5% e 20,6% mais sementes por sílica em Hyola 61 e Hyola 433, respectivamente, do que aquelas privadas de polinização. Os resultados apontaram que o processo de polinização cruzada, favorecida pela visita de insetos polinizadores, influenciou positivamente alguns parâmetros relacionados a produção, demonstrando-se vantajosa em relação à autogamia da canola no Cerrado Mineiro.Palavras-chave: Apis mellifera; Brassica napus; tropicalização; produtividade.

Expressão Do Potencial Produtivo Da Cultura Da Canola De Acordo Com as Cultivares No Ambiente Utilizado

“…Sabe-se que o fotoperíodo é determinante para o processo de floração, influenciando o ciclo vegetativo do cultivo e a reserva de fontes de energia para o rendimento da produção de grãos (FUZARO et al, 2018). Por isso, a grande demanda de genótipos apropriados aos outros ambientes do Brasil, torna-se uma exigência para o progresso da produção da canola e melhores resultados financeiros aos agricultores (DA LUZ et al, 2013).…”

“…O progresso dessa cultura é consecutivo e tem deixado benefícios pela cobertura deixada posteriormente a colheita, permitindo o suficientemente reaproveitamento de nutrientes deixados, para a próxima produção, podendo ser encontrado cerca 30% de fósforo, 85% de potássio e 40% de nitrogênio, limitando ainda a ocorrência de distúrbios, e doenças, especialmente daquelas no qual o responsável causal é eficiente em resistir no solo em sobras culturais (FUZARO et al, 2018).…”

Забезпеченість Бджолозапилення Основних Сільськогосподарських Ентомофільних Культур В Україні

“…Найбільш складна ситуація в Україні із запиленням соняшнику, особливо у одинадцяти областях (Луганська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська, Київська, Миколаївська, Харківська, Чернігівська та Донецька), у яких на 1 га посівів цієї культури припадає від 0,1 до 0,4 бджолині сім'ї. На Полтавщині та Черкащині цей показник на рівні нижньої межі (0,5), у решти регіонів коливається в межах 0, [6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22]8 Зокрема, в Україні з 1992 по 2017 р. кількість колоній популяції бджоли медоносної зменшилася з 3525,7 до 2487,1 тис., тобто у 1,4 раза [15].…”

“…Запилення бджолами підвищує врожайність ріпаку та соняшнику. Це відбувається за рахунок збільшення кількості насіння та його маси [6,7,12]. Однак підвищення продуктивності відбувається лише тоді, коли дотримані науково обґрунтовані нормативи кількості бджолиних сімей на 1 га посівів цих культур [6].…”

“…Ще стрімкіший ріст відбувався посівів ріпаку. За перші десять років, які досліджувались, площа цієї культури зросла теж у 2 рази, а наступні десять років -у 10 разів і наразі різниця становить12 разів. Динаміка чисельності бджолиних сімей в Україні за останні тридцять років прямо протилежна.…”