Animal model of rapid crystalloid infusion in rats

Abstract

PURPOSE:To describe an animal model of rapid intravenous infusion with different volumes of crystalloid and discuss the clinical findings. METHODS:Fifty six male Wistar rats were used, divided randomly in seven groups (n = 8). The rats of groups 1 to 6 received lactated Ringer´s solution intravenously, in the rate of 25 ml/min, with different volumes proportional to blood volume (BV). The rats of group 0 were submitted to the same procedure, but did not receive the fluid (control group). The data included respiratory rate, heart rate, saturation of peripheral oxygen (SpO 2 ) in two times (before and after the infusion), and upshots (respiratory arrest and death). Dunnett´s test and ANOVA were used. RESULTS:The clinical signs significantly changed in the 2, 2.5 and 3 fold BV groups. The respiratory arrest was observed in the 1.5, 2, 2.5 and 3 fold BV groups, but death was present only in 2.5 and 3 fold BV groups. CONCLUSIONS:The infusion of crystalloid in the same volume of blood volume did not cause significant variation in respiratory and heart rate, saturation of peripheral oxygen and did not induce respiratory arrest. The infusion of a volume of 3 fold blood volume was lethal to all animals.

Dynamics of Lipid Peroxidation Processes and Development of Pulmonary Edema Following Acute Blood Loss of Varying Severity and Its Mitigation

“…Така терапія порівняно із застосуванням фізіологічного розчину виявляє адекватну компенсаторну здатність і забезпечує фізіологічний гомеостаз без посилення жорсткості та розвитку набряку легень [10], сприяє зниженню смертності у критичних пацієнтів [11]. В експерименті на щурах терапія збалансованими кристалоїдами не спричиняла істотних коливань частоти дихання та серцевих скорочень, насичення периферичного кисню та не викликала зупинки дихання [12].…”

“…З метою корекції у щурів з 2 % крововтратою ми вирішили випробувати розчин Рінгера лактату у співвідношення 1:1 стосовно об'єму вилученої крові. Як свідчать дані літератури, таке співвідношення супроводжується найбільшим корегувальним впливом, не викликає істотної гемодилюції, вторинного набряку легень внаслідок порушення проникності аерогематичного бар'єру, не сприяє загибелі щурів [10,11,12]. Наші дослідження показали, що однократне довенне введення розчину Рінгера лактату сприяло істотному зниженню вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ в паренхімі легень, починаючи з 1 доби експерименту, практично не впливало на вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у бронхоальволряному змиві, проте викликало істотне зме-ншення індексу набряку легень, починаючи з 3 доби експерименту.…”