The article presents the results of the study and comparison of the mental resource of two types of modern English gastronomic discourse – modern gastronomic advertising discourse and modern gastronomic advertising aesthetic discourse. The basic constituents of the conceptual systems of modern English gastronomic advertising and aesthetic discourses – discourse concepts-autochthons, as well as system connections between them, are statistically verified with the help of quantitative methods in linguistics. The reproduction of the established features of the concept systems in cognitive maps has allowed to reveal common and distinctive features in understanding gastronomic advertising discourse by various representatives of the English community – statistically average consumers and aesthete-gourmets. In particular, it was found that the frame of the conceptual systems is 49 autochthons for the MEGAD and 48 for the MEGAAD, which captures the main mental dominant for the cognitive-communicative activity of the modern English average consumer and aesthete-gourmet in the gastronomic segment of life. Thus, water and drinks, pastries, sweets and dairy products, fast food, preservation (freezing and preserving) of products, food for animals, healthy eating, taste and sensation, nutrition, brand and price of a product are significant for the average English-speaking consumer. Instead, MEGAAD has an actualized knowledge of the dish as an aesthetic creature with special ingredients, consumed in special time and temporal conditions, is prepared in a special way, creates special sensations, is useful, has a special nutritional value, dietary properties and is presented in the blog – a special section with a theme, describing the author's experiences, his feelings and emotions, first of all aesthetic pleasure.

Анотація. Стаття присвячена реконструкції метафоричних моделей у термінології сучасної англійської фахової мови геоло-гії за методикою А. Чудінова. Встановлено, що для сучасної англійської фахової мови геології характерне розмаїття джерел метафоризації. Метафоричному переосмисленню піддаються різні об'єкти геологічної науки (рельєф, породи, мінерали, водойми, льодовики, поклади, геологічні тіла а також геологічний інструментарій), які концептуалізуються крізь призму 16 сфер-джерел (світ людини, архітектура, економіка, транспорт та ін.). Метафоричні терміни згруповані за чотирма специфіч-но структурованими когнітивними моделями -антропоморфною, артефактною, природоморфною та суспільною.Ключові слова : термінологія, фахова мова, фахова мова геології, метафоризація, сфера-джерело, сфера-ціль, когнітив-на модель. Вступ. Глобальне освоєння надр землі та космосу, зростання попиту на видобуток мінеральної сировини, нафти, газу та сланцю, бажання людства передбачити та запобігти смертельним катастрофам призвело до швидкого та динамічного розвитку геологічної науки у ХХІ ст. Такий розвиток геології знайшов відбиток, насамперед, в її фаховій мові, покликаній забезпечити ефективне, якісне та точне спілкування між фахівця-ми в даній галузі. Англійська фахова мова геології (далі -АФМГ) сьогодні перебуває в активному періо-ді розвитку, характеризується однією з найбільш ди-намічних терміносистем, що постійно розвивається, збагачуючись новими термінами. Одним з найефекти-вніших та продуктивних механізмів поповнення тер-мінології в АФМГ є метафорична номінація, якій присвячене це дослідження.Короткий огляд публікацій по темі. Наразі дослі-дженням фахових мов, відомих також під назвами "мов для спеціальних цілей" (К. Я. Авербух,Roelcke, W. Schmidt, W. von Hahn). Беручи за основу визна-чення фахової мови як засобу для адекватної, ефекти-вної (вербальної та невербальної) комунікації спеціа-лістів стосовно проблем своєї фахової галузі та для отримання, відображення та збереження об'єктивної наукової інформації про навколишню дійсність, дос-лідники вважають основними її ознаками: співвідне-сеність з певною науковою галуззю, обмежену порів-няно з національною мовою кількість функцій, більшу точність, недвозначність, нейтральність, практичний (прикладний) характер, специфічний набір мовних одиниць, дотриманням фаховою мовою морфологіч-них, лексичних, синтаксичних і текстових норм зага-льновживаної мови, міжрегіональний характер, наяв-ність писемної та усної форм [9, с. 11-12]. Отже, ви-ходимо з того, що, попри наявність загальновживаної та загальнонаукової лексики, основу будь-якої фахо-вої мови складає специфічна лексика (терміни) для найменування вузькопрофесійних спеціальних понять і особливі норми їх вибору [4, с. 87].Попри те, що в сучасному світі геологічні знання відіграють надзвичайно важливу роль у вирішенні багатьох нагальних проблем, які постали перед людс-твом (забезпечення природними ресурсами, вплив ближнього і далекого Космосу на еволюцію Землі, попередження руйнівних катастроф, розуміння похо-дження життя на Землі),...

Мета. Метою представленої статті є встановлення особливостей концептосистеми сучасного німецькомовного медич-ного дискурсу, а саме виявлення ключових одиниць його концептуального простору як ментального ресурсу та визначення взаємозв’язків між ними.Дослідження виконане в межах сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістичних досліджень, спрямованої, зокрема, на встановлення мисленнєво-мовленнєвих особливостей дискурсивних практик етнокультурних спільнот, особли-востей комплементарності їхніх ментальних і вербальних ресурсів, що дає змогу описати їх ментальну зумовленість.Методи. У роботі була використана методика когнітивного картування, шляхом якої здійснено інтерпретацію смислового плану тексту як складника дискурсу. Вона складалась із поетапного застосування концептуального методу – для встановлення множини концептів-автохтонів та аналізу регулярних суміжних пар, шляхом якого вдалося встановити пари концептів, що вжи-ваються в найближчому контексті, кількісного аналізу, який обґрунтував закономірність встановлених пар для цього типу дис-курсу, а також логіко-семантичного аналізу, на основі якого сформульовані логічні інтерпретації – основні пресупозиції в основі сучасного німецькомовного медичного дискурсу.Результати. На матеріалі 500 дискурсивних актів визначено 2367 концептів, об’єднаних за змістовним принципом у 14 доменів, з яких об’єктивно встановлено 65 концептів-автохтонів, що створюють каркас концептосистеми сучасного німецькомовного медичного дискурсу, а також регулярні міжавтохтонні кореляції імплікації, слідування, каузації та координа-ції, що демонструють певні смислові залежності у свідомості його учасників. Це дало змогу представити встановлені концеп-ти як стрижні німецького уявлення про медичну сферу, зіставити його когнітивну репрезентованість та мовну об’єктивацію.Висновки. Через експлікацію основної структури концептосистеми досліджуваної дискурсивної практики сформульовані ключові етноспецифічні пресупозиції основних актантів сучасного німецькомовного медичного дискурсу, які засвідчують, що кооперативна партнерська атмосфера між сучасним німецьким пацієнтом та лікарем формується як симбіоз усвідомлення й дотримання прийнятих у суспільстві законів, норм поведінки, цінностей, професійних обов’язків у процесі здійснення кон-кретної лікарської діяльності, а також висловлення емоційної підтримки один одного. Purpose. The purpose of this article is to establish features of the conceptual system of modern German language medical discourse, namely to identify the key units of its mental resource as conceptual space, and to determine relationships between them.The research is performed within the modern cognitive-discursive paradigm of linguistic research, aimed, among other things, at establishing mental and speech features of discursive practices of ethnocultural communities, features of complementarity of their mental and verbal resources, which allows to describe their mental conditionality.Methods. The method of cognitive mapping was used in the research, by which interpretation of the semantic plan of text as a component of discourse was carried out. It consisted of a step-by-step application of a conceptual method - to establish a set of autochtonous concepts and analysis of adjacent pairs, which established pairs of concepts used in an immediate context, quantitative analysis which justified the regularity of established pairs for this type of discourse, and logical-semantic analysis, on the basis of which logical interpretations were formulated – the main presuppositions that are in the basis of modern German language medical discourse.Results. Based on 500 discursive acts were identified 2367 concepts, united by a substantive principle in 14 domains, which 65 autochthonous concepts were objectively established, creating the framework of the conceptual system of modern German-language medical discourse, as well as regular inter-autochthonous correlations of implication, following, causation and coordination, demonstrating certain semantic dependencies in the minds of its participants. As result, it allowed to present the established concepts as the core of the German idea of the medical field, to compare its cognitive representation and linguistic objectification.Conclusions. Through the explication of the basic structure of the conceptual system of the studied discursive practice, key ethnospecific presuppositions of the main actants of modern German-language medical discourse are formulated, which testify that the cooperative partnership atmosphere between in the process of carrying out specific medical activities, as well as expressing emotional support for each other.

The article is devoted to the classification and analysis of the German-language translations of Lina Kostenko's poems based on the material of the lyrical collection "And again the prologue" translated by Alois Woldan. The article introduces the theoretical foundations of poetry translation as a separate type of literary translation, examines its genre-specific features, and analyses the features of the modern Ukrainian poetry and the author's style of Lina Kostenko, which jointly form the basis for further comparison of the original example and the translation. The paper shows the main difficulties that Alois Voldan faced interpreting the poems, describes the ways of overcoming them and offers a qualitative assessment of the translation. The lexical and stylistic analysis showed the wide usage of the poetic instruments in his works of pictorial and expressive language as well as aphorisms. However, to preserve the idea and reproduce the ideological motives, Alois Voldan avoided literal translation and resorted to the descriptive translation of these linguistic means. When translating lexical tautologies, which are widely inherent in Lina Kostenko's poetics, the translator replaced lexical units, graphic signs, sentence structure and transferred repetitions from one line to another to preserve emotionality and expressiveness in lyric poems. When we look closely at the grammatical level of translation, there are replacements of grammatical constructions and parts of speech. We also recognize the addition of new parts of speech that are missing in the original poem. The reason for such transformations was the differences in the grammatical structures of the German and Ukrainian languages, and the translation strategies used to preserve the rhythmic and melodic pattern of the poems. A special place is given to the characteristics because of the national specificity of poetry and the translation of its semantic equivalent. That is, the reason why the translation is used primarily for intercultural communication, and the translator, in this case, is an intercultural mediator. But Alois Voldan managed to convey the thematic orientation of the poems and the Ukrainian colour.

No abstract