У статті вивчено й узагальнено основні тенденції організації дозвільної діяльності дітей з особливими освіт- німи потребами. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування поняття «дозвілля», «дозвіл- лєва діяльність». Розкрито мету дослідження, яка полягає у вивченні й узагальненні основних тенденцій органі- зації дозвілля дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено, що організація дозвіллєвої діяльності має значний вплив на формування особистості у підлітковому віці. Проаналізовано сферу дозвіллєвої діяльності, яка має бути побудована так, щоб її зміст і форми організації були максимально спрямовані на розкриття загаль- нолюдських, загальнонаціональних цінностей і формування на їхній основі особистісних якостей. Виокремлено основні завдання організації дозвілля з підлітками з особливими освітніми потребами, а саме: забезпечення все- бічного розвитку дитини; формування суспільно-громадського досвіду особистості; розвиток, стимулюван- ня та реалізація її духовного і творчого потенціалу; створення системи пошуку, розвитку й підтримки юних талантів, обдарувань; залучення до соціокультурних цінностей; виховання вольових якостей, формування актив- ної життєвої позиції. Розкрито форми дозвільної діяльності для підлітків з особливими освітніми потребами. Визначено, що під час організації дозвіллєвої діяльності велика роль відводиться соціальному педагогові, якому перш за все необхідно враховувати психологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що на ефективність дозвіллєвої діяльності, здійснюваної з підлітками з особливими освітніми потребами, впли- вають: рівень матеріально-технічної бази; доступність установ культури для дітей з особливими освітніми потребами; забезпеченість кваліфікованими кадрами; вивчення й застосування інноваційного досвіду роботи; достатні обсяги фінансування дозвіллєвих програм, у тому числі із залученням засобів, отриманих за фандрай- зингом; транспортне обслуговування; різноманіття видів дозвіллєвих занять та їх вільний вибір. Методи дослі- дження використані такі: теоретичні (аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми); емпіричні (спо- стереження, порівняння, узагальнення). Досліджено, що проблема вільного часу гостро постає перед підлітками з особливими освітніми потребами, які, на жаль, обмежені у виборі дозвіллєвих форм через фізичні недоліки, від- сутність дозвіллєвої культури та невміння розпоряджатися вільним часом раціонально, змістовно і повноцінно. Саме вміла організація дозвіллєвої діяльності сприяє ефективному розвитку особистості підлітка, яка здійснює позитивний вплив на творчий потенціал особистості та готує його до дорослого життя.