The results of the study of migration risks of labor migrants from Ukraine are presented in this article. The purpose of the study is to find out the differences in the perception of obstacles and risks that arise in the process of work abroad among experienced and potential labour migrants from Ukraine within the cognitive, behavioural, and emotional components of their intercultural competence. The study has been implemented from the standpoint of a set of analytical tools, including: the concept of the advantages of replacing the “risk/reliability” scheme with the “risk/hazard” scheme; views of risk and chance as interrelated variables that motivate people to try to explore the world and overcome obstacles; the concept of “triple individualization” in a risk society. It has been found that social risks are hidden in the imbalance of intercultural competence of experienced labor migrants and are not realized by potential labor migrants. It has been proven that the greatest social danger for labor migrants from Ukraine is the loss of components of competence and initiative. It has been established that the key points of the comparative analysis of social risks faced by labor migrants from Ukraine open up prospects for improving the methodology for studying social (and socio-cultural, in particular) risks.

Modern tende ncies of ecological ed ucation of p reschoo l children: fore ign exper ience Anna Сha iko vs ka RECEN T I SSU ES IN SOCIA L W ORK Game technolog ies: the esse nce, possib ilities of work ing with the serviceme n the combata nts Yuriy Bryndikov

The article deals with theoretical analysis of the essence of the concept “ethnically mixed families”. It has been defined that such family is a special family type, because the spouses are representatives of different ethnic groups in it. On the one hand, interethnic marriages are the result of interethnic interaction, and on the other hand, these marriages have a great influence on the ethno-cultural characteristics of interacting ethnicities. It is also necessary to study the influence of the psychological factor; therefore, not only representatives of certain ethnic groups, but personalities with a set of their individual qualities are getting married. The article gives a detailed analysis of the main characteristics of ethnically mixed families and contains the data that such families are existed on the so-called crossroads of cultures. Such interaction can lead to the complete oppression of one of them, to the assimilation of one of the contacting cultures, or vice versa – to parallel existence, to the maintenance and continuation of the cultural peculiarities of both ethnic groups. Social counseling is exposed as a method of working a social worker with ethnically mixed families. The following family counseling methods have been specified: regulation, standardization, instruction, example, imitation, encouragement, persuasion, criticism, informing, watching and analyzing of video and audio recordings, creative works, situations; expert assessments; role-play game; writing a script for solving the family problem. It has been investigated that the main purpose of social counseling is to assist the client in solving his social problems and in establishing interpersonal relationships with others. Keywords: family, ethnically mixed family, social worker, social work, social counseling.

У статті обґрунтовано актуальність проблеми проєктування професійної кар'єри сучасною студентською молоддю. Важливим стратегічним напрямом закладів вищої освіти є підготовка майбутнього фахівця, орієнтованого на досягнення успіху в професійній діяльності й здатного проєктувати свій кар'єрний професійний розвиток. Метою статті є висвітлення особливостей проєктування професійної кар'єри сучасною студентською молоддю. Визначено поняття «кар'єра» та розкрито її сутність. Установлено, що кар'єра є показником індивідуального професійного життя людини, динамічним процесом, який постійно змінюється й розвивається. Критеріями кар'єри є соціальний успіх і задоволеність життєвою ситуацією. Схарактеризовано наукові підходи до визначення поняття кар'єри: процесний, статусний, ціннісний та індивідуальний. Процесний підхід зорієнтований на досягнення цілей і результатів особистісного самовираження. Статусний підхід визначається як досягнутий людиною результат діяльності, соціальний статус. Ціннісний підхід пов'язаний із суспільно значимою діяльністю особистості в соціумі. З позицій індивідуального підходу кар'єра розуміється як індивідуальний трудовий шлях людини. Проведено опитування студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка з метою виявлення їхніх поглядів на проєктування ними професійної кар'єри. За результатами експериментального дослідження встановлено, що для досягнення професійного успіху в сучасному суспільстві студенти надають перевагу таким особистісним якостям, як цілеспрямованість, освіченість, упевненість у собі, порядність, комунікабельність, професіоналізм і працьовитість. Найбільш важливими характеристиками роботи для студентів є такі: гарантія постійної роботи, можливість кар'єрного зростання, високий заробіток, сприятливі й безпечні умови праці, позитивний морально-психологічний клімат у колективі, робота в команді, гнучкість робочого графіка. Висвітлено об'єктивні й суб'єктивні фактори проєктування професійної кар'єри студентською молоддю. Серед об'єктивних чинників виокремлено навчально-освітню діяльність, референтні групи. До суб'єктивних факторів належать рівень освіти та матеріального благополуччя, підтримка родичів і друзів, сприятливі обставини. Установлено, що професійна кар'єра в поглядах студентської молоді характеризується такими способами її досягнення, як освіта, професіоналізм, наполеглива діяльність. Подано аналіз етапів проєктування кар'єри майбутніх фахівців у процесі їхньої професійної підготовки: маркетингова оцінка потенціалу особистості студента; кар'єрний SWOT-аналіз; цілепокладання; складання тактичного плану дій. Результати проведеного дослідження підтверджують ідею забезпечення неперервності професійної кар'єри. Студентська молодь під час навчання в закладі вищої освіти вчиться визначити власні професійні пріоритети, узгоджувати їх зі своїми потребами, здібностями, інтересами, можливостями та цінностями.

У статті вивчено й узагальнено основні тенденції організації дозвільної діяльності дітей з особливими освіт- німи потребами. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до трактування поняття «дозвілля», «дозвіл- лєва діяльність». Розкрито мету дослідження, яка полягає у вивченні й узагальненні основних тенденцій органі- зації дозвілля дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено, що організація дозвіллєвої діяльності має значний вплив на формування особистості у підлітковому віці. Проаналізовано сферу дозвіллєвої діяльності, яка має бути побудована так, щоб її зміст і форми організації були максимально спрямовані на розкриття загаль- нолюдських, загальнонаціональних цінностей і формування на їхній основі особистісних якостей. Виокремлено основні завдання організації дозвілля з підлітками з особливими освітніми потребами, а саме: забезпечення все- бічного розвитку дитини; формування суспільно-громадського досвіду особистості; розвиток, стимулюван- ня та реалізація її духовного і творчого потенціалу; створення системи пошуку, розвитку й підтримки юних талантів, обдарувань; залучення до соціокультурних цінностей; виховання вольових якостей, формування актив- ної життєвої позиції. Розкрито форми дозвільної діяльності для підлітків з особливими освітніми потребами. Визначено, що під час організації дозвіллєвої діяльності велика роль відводиться соціальному педагогові, якому перш за все необхідно враховувати психологічні особливості дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що на ефективність дозвіллєвої діяльності, здійснюваної з підлітками з особливими освітніми потребами, впли- вають: рівень матеріально-технічної бази; доступність установ культури для дітей з особливими освітніми потребами; забезпеченість кваліфікованими кадрами; вивчення й застосування інноваційного досвіду роботи; достатні обсяги фінансування дозвіллєвих програм, у тому числі із залученням засобів, отриманих за фандрай- зингом; транспортне обслуговування; різноманіття видів дозвіллєвих занять та їх вільний вибір. Методи дослі- дження використані такі: теоретичні (аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми); емпіричні (спо- стереження, порівняння, узагальнення). Досліджено, що проблема вільного часу гостро постає перед підлітками з особливими освітніми потребами, які, на жаль, обмежені у виборі дозвіллєвих форм через фізичні недоліки, від- сутність дозвіллєвої культури та невміння розпоряджатися вільним часом раціонально, змістовно і повноцінно. Саме вміла організація дозвіллєвої діяльності сприяє ефективному розвитку особистості підлітка, яка здійснює позитивний вплив на творчий потенціал особистості та готує його до дорослого життя.