Публікація присвячена дослідженню нових підходів до освітнього процесу в умовах побудови суспільства знань, де особлива увага приділена педагогу-новатору, здатному як засвоювати, так і продукувати нові ідеї; використовувати нові форми, методи та прийоми підготовки фахівців у закладах вищої освіти, оскільки інформаційна епоха вимагає від молодого професіонала вмінь роботи з інформацією, навичок комп’ютерної обробки інформації та знань, поповнюваних впродовж життя, для перетворення інформаційного ресурсу в продукт, послугу, нові знання. В статті висвітлюється питання зміни сучасної освітньої парадигми, пов’язаної з глобальною революцією та трансформаційними суспільно-економічними змінами, зародженням нової інформаційної культури та в зв’язку з утвердженням сприйняття динамічних знань як основної цінності сучасної епохи. Динамічні знання та інтелект працівника стають базовим засобом виробництва, сприяють зміні способу життя, спілкування, мислення, бачення майбутнього та розуміння майбутнього, тому в статті розглянуто напрями та механізми набуття нових знань. В ракурсі зміни освітньої парадигми розглянуто перспективи реалізації компетентнісного підходу в вищій освіті, що передбачає підготовку фахівця, який вільно володіє професією і ґрунтовно орієнтується в суміжних галузях діяльності, готового до постійного знаннєвого зросту та соціальної мобільності. В статті проаналізовано досвід співпраці викладач-студент по системі набуття навичок оволодіння існуючими та продукування нових знань, що розвиває здібності самоосвіти, вміння працювати з різноманітною інформацією, даними та формує нову комунікативну культуру. Вказано, що за рахунок педагогіки партнерства на принципах рівності, доповнюваності та рівнозначущості забезпечується ефективність системи активно-проблемного навчання (дискусії, круглі столи, кейс-методи, дебати та ін); розвиваються навички: самостійної пізнавальної діяльності та критичного мислення; використання ІКТ з розумінням сильних і слабких сторін їх застосування; вибудовування ефективної комунікації під час підготовки та в процесі проведення навчальних занять; постійне поглиблення інтелектуального розвитку; організації індивідуального навчального процесу та вибору ефективних стратегій навчання; підготовки себе як фахівця, відповідно до вимог сучасного ринку праці.
У статті досліджено поняття соціальних комунікацій, які через пандемію та стрімкий розвиток і масове використання інформаційних технологій, зазнали значних змін у нинішньому суспільстві. З’ясовано, що сьогодні конкурентоспроможний фахівець будь-якого профілю має досконало володіти фаховими компетентностями, вміти ефективно здійснювати різновиди соціальних дій, виконувати соціальні функції, встановлювати нормальні соціальні відносини, дотримуючись норм соціальної поведінки, взаємодіяти, а отже, бути соціально орієнтованою особистістю. Щоб зрозуміти сутність соціально-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти, було проаналізовано та узагальнено наукові визначення даного поняття та його складових. Слід зазначити, що науковці здебільшого розглядають соціальну та комунікативну компетентність окремо, але визнають їх взаємозумовленість та взаємозалежність. На нашу думку, соціально-комунікативна компетентність – є невід’ємною складовою професійних якостей будь-якого фахівця та виявляється у здатності успішно й ефективно взаємодіяти з конкретними людьми або групами, досягаючи поставлених цілей. В ході дослідження підкреслено, що сучасна вища освіта переходить до нових форматів освіти, які зумовлені глобальною пандемією, тому змінюються і підходи до способів обміну інформацією між викладачем та студентом, а також між студентами. Акцентовано увагу на значне місце соціальних мереж у освітньому процесі під час дистанційного навчання. Розглянуто окремі платформи соціальних мереж, які викладачі можуть використовувати як інструменти навчання. З’ясовано, що для сучасних викладачів та педагогів в соціальних мережах корисними можуть стати такі функції, як: забезпечення відеозв’язку; спілкування та обмін файлами у створених групах, чатах; можливість групової діяльності; публікація навчальних матеріалів; обговорення публікацій, фото та відео; організація опитувань, анкетування та голосувань; пошук освітніх заходів, подій чи конференцій тощо. Використання соціальних мереж для освітніх цілей значно покращує соціально-комунікативні навички, формує лідерські якості, удосконалює цифрову обізнаність
The article examines the Czech experience of future elementary school teachers training for activities in the context of inclusive education. The main models of inclusive education in the world and specifically the Czech Republic are considered. The basic laws concerning the training of teachers, special teachers, assistants are analyzed. The basic teachers’ competences are determined according to the Czech standard of the teacher’s profession quality; the necessary conditions for conferring the qualification of primary and secondary school teachers are defined. The system of higher education in the Czech Republic and the educational programs of leading higher educational institutions for the preparation of primary school teachers and special teachers are considered. The Charles University and the Masaryk University were selected for the research as leading, because these institutions ranked the highest in world rankings. The article acquaints readers with the activity of pedagogical faculties of both universities. The particular attention was paid to the activities of the departments of pedagogy and special pedagogy. The curricula of training teachers, assistant teachers for a work in inclusive education were analyzed. This made it possible to state that bachelor/master’s programs were designed to provide graduates with the necessary knowledge, ethical values and practical skills necessary for constructing a pedagogical career. The contents of the bachelor/master’s program provides an extensive and deep knowledge in the fields of inclusive education, including the theory of special pedagogy, the necessary skills and abilities in providing medical services, knowledge of the behavior of a child with different pathologies or abnormalities. It is found that a theoretical training is given to most of the study time, the courses of in-depth specialization are offered. It is determined that in the process of special teachers’ professional training in the Czech Republic, three main components can be distinguished: general pedagogical, special pedagogical, specialization with a choice in two main types of A and B. The bachelor training is carried out in two models: simultaneous (parallel, integrative) and sequential. During the study, it was emphasized that an adherence to the unified structure of training bachelors/masters of special education for all institutions of higher education in the Czech Republic contributes to improving their theoretical, methodological and practical basis, facilitates the students’ transition from one educational institution to another, an admission to a magistracy in another institution of higher education, gives a few specializations. Consequently, the peculiarities and positive aspects of training specialists for a work in the conditions of inclusive education in the Czech Republic are highlighted in this article as those, that could be used in Ukraine taking into account the peculiarities and traditions of the national high school.
У статті досліджено сутність поняття «інформаційна компетентність» та його місце у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців за спеціальностями 015 «Професійна освіта», 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Проаналізувавши праці вітчизняних та зарубіжних науковців, зʼясовано, що під інформаційною компетентністю розуміють сукупність компетенцій, які дозволяють ефективно користуватись інформаційними технологіями у роботі з інформацією як у друкованій формі, так і в електронній. Підкреслено, що важливим чинником формування інформаційно-комунікативної компетентності та забезпечення успішності професійної діяльності майбутнього фахівця є сформована інформаційна культура особистості, яка включає культуру знання оптимальних способів поведінки зі знаками, даними, інформацією, знання механізмів вдосконалення технічних засобів виробництва, зберігання й передачі інформації, вміння працювати з нею та поширювати. Досліджено компоненти інформаційної компетентності з точки зору американських науковців та вітчизняних. В ході дослідження з’ясовано, що вони в цілому мають спільні характеристики. Так американські вчені вбачають складовими інформаційної компетентності: інструментальну, ресурсну, соціально-структурну, дослідницьку та публікаційну грамотність. Вітчизняними науковцями виокремлюються такі складові: інформаційна, комп’ютерно-технологічна та процесуально-діяльнісна компонента. Проаналізовано Стандарти вищої освіти України за спеціальностями 015 «Професійна освіта» та 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» першого (бакалаврського) рівня та визначено їх особливості. З’ясовано, що в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців важливе місце займає блок комп’ютерних дисциплін та дисциплін інформаційно-комунікативного циклу. Також доцільно використовувати в освітньому процесі професійно орієнтовані завдання, в ході виконання яких студент не тільки оволодіває новими вміннями і навичками з дисципліни, а й набуває професійних компетенцій, необхідних в подальшій професійній діяльності.
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.