Skin cancer affects more individuals in the USA than any other malignancy and malignant melanoma is particularly deadly because of its metastatic potential. Melanoma has been recognized as one of the most immunogenic malignancies; therefore, understanding the mechanisms of tumor-immune interaction is key for developing more efficient treatments. As the tumor microenvironment shows an immunosuppressive action, immunotherapeutic agents promoting endogenous immune response to cancer have been tested (interleukin-2, anticytotoxic-T-lymphocyte-associated antigen 4, and antiprogrammed cell death protein 1 monoclonal antibodies) as well as combinations of cytotoxic chemotherapy agents and inhibitors of angiogenesis (taxol/carboplatin/avastin). However, clinical outcomes are variable, with only a minority of patients achieving durable complete responses. The variability of immune homeostasis, which may be more active or more tolerant at any given time, in cancer patients and the interaction of the immune system with the tumor could explain the inconsistency in clinical outcomes among these patients. Recently, the role of the lymphocyte-to-monocyte-ratio (LMR) in the peripheral blood has been investigated and has been proven to be an independent predictor of survival in different hematological malignancies and in solid tumors. In melanoma, our group has validated the significance of LMR as a predictor of relapse after resection of advanced melanoma. In this study, we examined the dynamics in the immune system of patients with advanced melanoma by performing serial multiday concentration measurements of cytokines and immune cell subsets in the peripheral blood. The analysis of outcomes of chemotherapy administration as related to LMR on the day of treatment initiation showed that progression-free survival was improved in the patients who received chemotherapy on the day when LMR was elevated.

No abstract

No abstract

No abstract

Study of cytotoxicity performance of carbon nanohorns by method of spin probes. (2020) Fullerenes Nanotubes and Carbon Nanostructures, 28 (9). 1-8.

Реферат: В работе с использованием метода электронного парамагнитного резонанса спиновых зондов проведено сравнительное изучение влияния низко-и высокомолекулярных криозащитных веществ на микровязкость мембран эритроцитов. Результаты исследований вращательной подвижности жирно-кислотных спиновых зондов в мембранах эритроцитов после 5-минутной икубации свидетельствуют об отсутствии значимых изменений микровязкости мембран в 15%-м растворе пропиленгликоля. Показано, что введение полиэтиленгликоля с м. м. 1500 (ПЭГ-1500) в конечной концентрации 15% в суспензию эритроцитов увеличивает микровязкость мембран при экспозиции до 60 мин. Это объясняется тем, что молекулы ПЭГ-1500 не проходят внутрь клеток, а локализуются на поверхности мембран, вызывают торможение вращательной подвижности спинового зонда. В начальный период наблюдения при таких концентрациях ПЭГ-1500 процесс нарушения жидкокристаллической структуры мембран и белково-липидных взаимодействий в мембране превалирует над процессом дегидратации клеток. Ключевые слова: криопротекторы, эритроциты, мембраны, микровязкость, электронный парамагнитный резонанс, спиновые зонды. Реферат: У роботі з використанням методу електронного парамагнітного резонансу спінових зондів проведене порівняльне вивчення впливу низько-і високомолекулярних кріозахистних речовин на мікров'язкість мембран еритроцитів. Результати досліджень обертальної рухливості жирно-кислотних спінових зондів у мембранах еритроцитів після 5-хвилинної інкубації в 15%-му розчині пропиленгликолю свідчать про відсутність значимих змін мікров'язкості мембран. Показано, що введення поліетиленгліколю з м. м. 1500 (ПЕГ-1500) у кінцевій концентрації 15% у суспензію еритроцитів збільшує мікров'язкість мембран при експозиції до 60 хв. Це пояснюється тим, що молекули ПЕГ-1500 не проходять усередину клітин, а локалізуються на поверхні мембран, викликають гальмування обертальної рухливості спінового зонда. У початковий період спостереження за таких концентрацій ПЕГ-1500 процес порушення рідкокристалічної структури мембран і білок-ліпідних взаємодій у мембрані превалює над процесом дегідратації клітин. Ключові слова: кріопротектори, еритроцити, мембрани, мікров'язкість, електронний парамагнітний резонанс, спінові зонди.

No abstract

No abstract