У статті представлений теоретичний аналіз літературних джерел, присвячених дослідженням опанувальної поведінки та копінг-стратегій особистості, спрямованих на те, щоб впоратися із запитами буденного життя.Проблема опанувальної поведінки є менш досліджуваним явищем та, попри це, надзвичайно важливим, оскільки вміння опановувати нові, важкі життєві ситуації свідчить про високий рівень розвитку особистості, а також вимагає від неї високих вольових зусиль, належного самоконтролю, рефлексії, гнучкості мислення та інших особистісних якостей.Як відомо, основним механізмом, що запускає копінг-поведінку, є ситуація, тому необхідно вивчати процеси опанування в різних ситуаціях, що дозволяє розкрити спеціальні копінг-стратегії залежно від ситуаційного контексту.Кожен по-різному реагує на стресові ситуації. Те, як ми керуємо стресом, залежить від кількості стресових факторів, тобто обтяжливих подразників, а також від нашого сприйняття важкості цих подразників. У типових стресових ситуаціях важкість стресора зазвичай визначається нашим минулим досвідом із таким стресовим стимулом. Якщо ми опинилися в ситуації, на яку, на нашу думку, можемо вплинути, тобто маємо над нею контроль, ми вибираємо стратегії управління, які допомогли нам подолати подібну ситуацію в минулому. Але під час глобальної пандемії коронавірусу ми опинилися в ситуації, яку більшість із нас ще не пережили, і тому ми можемо сприймати це як те, над чим ми не маємо контролю. Ми можемо відчувати занепокоєння, і ці почуття можуть бути для нас надзвичайними. Карантин виступає предиктором розвитку таких психічних розладів, як тривога, роздратованість, емоційна виснаженість та ін. Ми можемо постійно думати про ситуацію, і це унеможливлює відновлення нашого психічного благополуччя.
Анотація. В статті розглядаються результати проведеного дослідження спрямованого на виявлення ступеня вираження адаптації у першокурсників, а також взаємозв'язку між адаптацією і внутрішніми мотивами особистості. Ключові слова: Адаптація, професіогенез, професійне самовизначення, професійне становлення, професійна підготовленість, професійна діяльність, поліетнічне середовище.
Анотація. В статті розглядаються психологічні особливості особистісної самореалізації педагога. В сучасних умовах суспільної трансформації особливо актуальним є самореалізація педагога, його власні зусилля спрямовані на самовдосконалення, саморозвиток, самоактуалізацію. Треба відмітити, що питання самореалізації вчителя залишається актуальним завжди, в першу чергу, це пов'язано зі зміною поколінь, кожне наступне приносить певні зміни у суспільстві, ці зміни торкаються політики, моралі, релігії, економіки, моди, системи цінностей і т.п. Самореалізація є складним поняттям, для його вивчення дослідники виокремлюють окремі складові-структурні компоненти, їх кількість, ієрархія та взаємозалежність бувають різними. Самореалізація особистості проявляється у результатах її діяльності, яка, є формою опредметнення потреб, можна сказати, що це процес, в якому людські здібності переходять у предмет і втілюються в ньому, завдяки чому предмет стає соціально-культурним, або «людським предметом». Діяльність опредметнюється не тільки в зовнішньому кінцевому результаті, але і в якості самого суб'єкта: змінюючи світ, людина змінює саму себе. Однією з основних характеристик свідомості є наявність емоційно-оцінних відносин до всього, що відбувається навколо, до інших людей і до себе. Ця характеристика свідомості проявляється найбільш виразно в таких моральних почуттях, як почуття обов'язку, патріотизм, інтернаціоналізм та ін. Переживання посилюють чіткість усвідомлення себе і навколишнього світу, а тому є важливим стимулом для активізації свідомості. Отже, домінуючі цінності, норми, спрямованість визначають характер діяльності суб'єкта, звідси стає зрозумілою важливість вивчення провідних цінностей педагога, які обумовлюють специфіку індивідуальної роботи. Ключові слова: самореалізація, професійна самореалізація, особистісна самореалізація педагога, самоствердження, самовдосконалення, саморозвиток, самоактуалізація, ціннісні орієнтації, професійні цінності, моральний розвиток, мотиваційно-ціннісні настанови, спрямованість особистості. Постановка проблеми. Зростаюча необхідність формування моральності та громадянської спрямованості вчителя у процесі професійної підготовки зумовлює підвищення наукового інтересу до вивчення закономірностей становлення ціннісних орієнтацій. На сучасному етапі відомо досить багато досліджень присвячених процесу самореалізації педагога, та все ж залишаються недостатньо опрацьовані проблеми успішної самореалізації молодих спеціалістів на етапі «входження» в професію. Недостатньо вивченими залишаються питання особистісних характеристик студентів, які значною мірою детермінують самореалізацію. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що поведінка людини, як нам відомо, є зовнішнім проявом внутрішніх стимулів, прагнень, мотивів, які визначають спрямованість людини, в даному випадку на самореалізацію. Що дає самореалізація? Чому і для чого вона потрібна? Існує думка, що це необхідно, корисно, приємно, та співвідношення зазначених вище складових може варіюватися, все залежить від цілей, засобів і основної...
Istoricheski obuslovlennyie modifikatsii obraza mira [Historically conditioned worldview modifications]. Razvitie lichnosti-Development of personality, 4, 51-68. 3. Serebryannikov, B. A., Kubryakova, E. S. (Eds). (1988). Rol chelovecheskogo faktora v yazyike; Yazyik i kartina mira [The role of human factor in a language: Language and worldview]. Moscow: Nauka, 316. 4. Simonenko, S. M. (2007). Analiz kategorii «Obrazu svitu» ta «Kartyna svitu» u konteksti doslidzhennya vizualnomyslennykh stratehii [Analysis of the category Worldview and World image in terms of study of visual and cognition strategies]. Nauka i osvita-Science and education, 3, 47-52. 5. Mukhina, V. S. (1999). Kartina mira: individualnyie razlichiya [Worldview: individual differences]. Fe-nomenologiya razvitiya i byitiya lichnosti. Izbrannyie psihologich. Trudy-Phenomenology of human's life and development. Collected psychological works.
В статті розглядається проблема психологічної адаптації людини до умов навколишнього середовища, що постійно змінюються. Проблема дослідження випливає з недостатньої кількості наявних даних-не ясно, які в ситуації стресу стратегії вибирають представники різних типів темпераменту. Одним з напрямків вивчення даного аспекту проблеми є дослідження взаємозв'язку психодинамічних особливостей особистості з копінг-стратегіями. Під темпераментом слід розуміти індивідуально своєрідні властивості психіки, що визначають динаміку психічної діяльності людини. Конкретні прояви типів темпераменту різноманітні. Вони помітні в діяльності людини, в зовнішній манері поведінки. Можна вважати вже твердо встановленим, що тип темпераменту в людини вроджений, а від яких саме властивостей його вродженої організації він залежить, ще до кінця не з'ясовано. Темперамент укладає в собі цілий комплекс особливостей особистості, у тому числі і поведінкових, які проявляються при соціальній взаємодії, і особливо яскраво в стресових ситуаціях. Копінг-це когнітивні і поведінкові зусилля з управління специфічними зовнішніми або внутрішніми вимогами (і конфліктами між ними), які оцінюються як ті, що напружують або перевищують ресурси особистості. Для оволодіння собою в різних стресових ситуаціях людина може використовувати різні моделі поведінки. Саме гнучкість у їх підборі та уміння оцінити доцільність конкретного копінгу забезпечує максимальну продуктивність індивіда.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.