Закарпатський діагностичний центр «ЄвроКлінік», м. Ужгород, Україна Діагностика поясної складнокурабельної міопатії з використанням методу МРТ (науковий огляд і особисте спостереження) Резюме. Кінцівково-поясна м'язова дистрофія (КПМД) представляє різноманітну групу генетично гетерогенних м'язових порушень, що зазвичай характеризуються повільно прогресуючою м'язовою слабкістю. КПМД є рідкісним розладом і часто представляє діагностичну проблему. Комбінація клінічних, рентгенологічних і лабораторних обстежень має велике значення для направлення на генетичну діагностику. Всебічний неврологічний анамнез і обстеження повинні передувати будь-якому генетичному тестуванню. МРТ м'язів все частіше використовується, щоб дати підказки в діагностиці м'язової дистрофії (включаючи КПМД), ґрунтуючись на специфічних патернах змін сигналу в різних м'язах у різних відділах кінцівок.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) зробила революцію в практиці багатьох галузей медицини. Однак у галузі неврології МРТ використовується майже виключно для вивчення структури центральної нервової системи і залишається недооціненим методом при обстеженні периферичної нервової системи. У даній статті ми коротко обговоримо, як МРТ у поєднанні з клінічною оцінкою може сприяти діагностичному пошуку, і наведемо свій клінічний досвід використання МРТ у клініці нервово-м’язових захворювань.
ВступСубарахноїдальний крововилив (Subarahnoid hemorrage) -прорив крові в субарахноїдальний про-стір -ділянку між арахноїдальною мембраною та м'якою оболонкою головного мозку, що найчастіше виникає внаслідок розриву артеріальної аневризми, або ж, рідше -травматичного ґенезу.Перші клінічні симптоми субарахноїдального крововиливу (далі САК) включають: «громоподіб-ний» виражений за інтенсивністю головний біль, ну-доту та невпинне блювання, сплутаність свідомості та, іноді, судоми.Як правило, встановлення діагнозу базується на даних невідкладної комп'ютерної томографії (КТ) головного мозку (рис.1) та/або люмбальної пункції, а вибір тактики лікування залежить від багатьох клінічних та радіологічних факторів і спрямований на попередження повторного розриву артеріальної аневризми та розвитку важких ускладнень.Близько 6-8 % всіх інсультів складає субарах-ноїдальний крововилив, внаслідок розриву артері-альних аневризм. 10-15 % з них є фатальними, тобто, пацієнти помирають ще до поступлення в медичний стаціонар [1,2].За останні кілька десятиліть, частота інших типів інсультів зменшилася. Проте, захворюваність САК не змінилася [3].Для оцінки стану пацієнта з субарахноїдаль-ним крововиливом у всьому світі використовують уніфіковані шкали (Hunt-Hess Scale, WFNS, GCS), що дають змогу оцінити стан свідомості та неврологіч-ний дефіцит пацієнта, нейровізуалізаційні критерії (Fisher scale -локалізація та розміри крововиливу, розміри аневризми) під час поступлення в стаціонар та протягом перебування в клініці. Однак чи можуть бути ці чи інші показники, критерієм сприятливого чи несприятливого прогнозу для пацієнта при випис-ці зі стаціонару і у віддаленому періоді?В літературі і досі не виділено чітких критеріїв (клінічних, радіологічних, нейровізуалізаційних), які б дали змогу прогнозувати ранній чи віддалений ви-хід пацієнта після субарахноїдального крововиливу. Ряд авторів вказує на важливість рівня свідомості пацієнта за шкалою GCS при поступленні в стаціо-нар, розміри аневризми, а також супутніх ускладнень (оклюзійної гідроцефалії, симптомного вазоспазму, набряку головного мозку) [2,4,5].Рис. 1. Комп'ютерна томографія. Пацієнт М., 48 р., масивний субарахноїдальний крововилив, внаслідок розриву мішковидної аневризми передньої сполучної артерії Обґрунтування дослідженняОднак дослідження предикторів якісного одужання пацієнтів після САК є поодинокими і чіткі прогнозування раннього чи віддаленого виходу хворих не вказані в протоколах надання медичної допомоги пацієнтам з субарахноїдальним крововиливом.Одне з останніх досліджень клініки Мейо, яке було опубліковане в J. Neurosurg, в лютому 2015 р., щодо предикторів сприятливого виходу після САК, включало 381 пацієнта. Автори вказують, що най-більш імовірними факторами швидкого якісного одужання хворих, крім рівня свідомості при по-ступленні є відсутність внутрішньопаренхімної гематоми на ініціальній комп`ютерній томографії, відсутність зон інфарктів головного мозку та утри-мання від гемотрансфузії протягом перебування в стаціонарі [6]. 54Отже, враховуючи недостатність даних в укра...
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.