Quality of life indicators are key in assessing the effectiveness of physical therapy now, as they reflect the physical, psychological and social functioning of the individual. Objective: to determine the dynamics of quality of life in outpatients with disorders of orthopedic profile during a course of physical therapy, depending on the type of attitude to the disease. Research methods: quality of life assessment was conducted using the internationally standardized Health Status Survey. Patient grouping was performed using the International Classification of Functioning and the method of determining types of attitudes to the disease. The obtained results were processed by methods of mathematical statistics. The study involved 113 patients who underwent a course of physical therapy at FESCO Medical Center during 2013-2015. Results. The analysis revealed a number of features of the dynamics of quality of life depending on the localization of damage to the musculoskeletal system and the type of attitude to the disease. In particular, among lower-impaired patients group with irrational attitude to the disease had worse dynamics in the scales “physical functioning”, “role limitations due to physical health”, “pain”, “vitality”, “mental health” and "physical status". Because the dynamics in the groups with irrational attitude to the disease were statistically worse in a significant number of indicators, no comparison of the final indicators with the groups of patients with the rational attitude to the disease was observed. Conclusion. The existence of statistically significant differences in the dynamics of quality of life among patients with orthopedic profile during physical therapy at the outpatient stage was confirmed, depending on the type of attitude to the disease. The results obtained should be considered to improve the physical therapy system and increase its effectiveness. This is necessary first of all for patients with irrational attitude to the disease, as a significant number of the studied indicators were worse in these patients, and also had less pronounced dynamics compared to patients with rational psychotypes. This requires identifying the characteristics of managing such patients and improving management in the physical therapy system.
Управління у відносинах з пацієнтами, які проходять курс фізичної терапії, відіграє дуже важливу роль, оскільки від його особливостей залежить постановка цілей і можливість їх досягнення, задоволеність пацієнта отриманими реабілітаційними послугами та суб’єктивна оцінка результату їх впливу на функціональний стан, якість життя. Мета. Визначити ключові особливості сторін взаємовідносин «фізичний терапевт–пацієнт» та фактори раціональної організації взаємодії в умовах центру з надання послуг фізичної терапії для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Методи. Аналіз наукової літератури, синтез та узагальнення. Результати. Встановлено основні аспекти, умови і фактори взаємодії пацієнта і фахівців галузі охорони здоров’я, зокрема фізичної терапії. Розглянуто питання значущості професійно важливих якостей фахівців. Визначено, що особистість фізичного терапевта реабілітаційного центру для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, стиль поведінки можуть впливати на пацієнтів як позитивно, так і негативно. Відзначено, що наразі можливо використання класифікації молодшого медичного персоналу за І. Харді та класифікації за В. А. Ташликовим і для фахівців з фізичної терапії. Наголошено на важливості покращення якості послуг і врахування особливостей другої сторони відносин «фізичний терапевт–пацієнт», зокрема психотипу пацієнта. Висновки. Підбір для пацієнта правильного типу управління та відносин, фахівця з відповідними індивідуальними якостями, а також урахування суб’єктивних відчуттів під час застосування засобів та проведення процедур фізичної терапії мають бути спрямовані на підвищення ефективності програми фізичної терапії, зниження ймовірності її завчасного завершення з ініціативи пацієнта, підвищення рівня задоволеності пацієнта послугами, покращення якості життя.
Мета. Виявити особливості відновлення функціональних показників нижньої кінцівки і якості життя після оперативного лікування розривів ахіллового сухожилка. Методи: аналіз літератури, плантодинамометрія, проба Ромберга, спеціалізований опитувальник Manchester–Oxford Foot Questionnaire. Результати. Виявлено, що в термін 8 і 16 тиж. серед пацієнтів основної групи на оперовану нижню кінцівку припадав достовірно більший відсоток ваги порівняно з контрольною групою (р < 0,01). Крім того, різниця між навантаженням здорової і оперованої кінцівок на 16-му тижні становила в основній групі 18,4 ± 3,58 % ваги тіла, а в контрольній – 24,0 ± 3,32 %. За загальним показником якості життя достовірну різницю між групами встановлено на 8-му і 16-му тижнях після операції (р < 0,01), а на 4-му тижні її не спостерігалося. Кінцевий середній результат MOXFQ-індексу дорівнював 12,4 бала в основній групі і був кращим, а в контрольній – 19,9 бала. Висновки. Методологічні підходи в організації процесу фізичної реабілітації разом з раціональним поєднанням засобів є основою для поліпшення динаміки відновного процесу серед пацієнтів з розривами ахіллового сухожилка.
Резюме. Эффективность восстановления здоровья пациентов с вертеброгенной патологией зависит от своевременного, дифференцированного, адекватного применения средств физической реабилитации, что свидетельствует о целесообразности разработки интегральной и экспресс-оценки реабилитационного потенциала. В основу экспресс-модели оценки уровня реабилитационного потенциала положена специфика взаимосвязи между показателями поражения периферической нервной системы и состояния опорно-двигательного аппарата у больных с данной патологией и информативными, доступными для измерения в клинических условиях, показателями ведущих факторов, влияющих на направленность мероприятий физической реабилитации. Ключевые слова: физическая реабилитация, боль в спине, оценка реабилитационного потенциала. Summary. Efficiency of recovery of patients with vertebral pathology depends on timely, differentiated, and ap-propriate application of physical rehabilitation tools, and this gives evidence of feasibility of developing an integrated rapid assessment of rehabilitation potential. As a basis for the model of rapid assessment of the level of rehabilitation potential we have used a specific relationship between indices of peripheral nervous system disorders and motor system status in patients with such pathology, and informative, accessible at clinical conditions indices of leading factors influencing direction of physical rehabilitation events.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
hi@scite.ai
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.